- •Лекція 2. Порівняльно-історичне мовознавство. Мовні класифікації.
- •Генеалогічна класифікація мов
- •1.Індоєвропейська сім’я
- •Слов’янська група:
- •Германська група:
- •2. Афроазійська (семіто-хамітська) сім’я:
- •3. Угро-фінська сім’я:
- •Одномовна ситуація – це існування лише однієї мови у країні. Наприклад: ісландська мова в Ісландії.
- •Лекція 4. Лексикологія
- •1. Формування лексики мови
- •2. Розшарування лексики мови
- •Вивчення груп слів
- •Синоніми – це слова однієї частини мови, схожі за денотативним або сигніфікативним значенням.
- •Лекція 6. Граматика.
- •Способи вираження граматичного значення:
- •Типи граматичних категорій:
- •Типологія мов
- •Типологічна класифікація за синтаксичною ознакою спирається на способи й засоби зв’язку слів у реченні та словосполученні.
- •Питання до екзамену.
Генеалогічна класифікація мов
1.Індоєвропейська сім’я
Індійська група: санскрит (мертва, Північна Індія), гінді (Індія), урду (Пакістан), бенгалі (Банладеш), кашмірі (Індія), непалі (Непал), сингальська (Шрі-Ланка), циганська (нелокалізована).
Іранська група: скіфська (мертва, Північне Причорномор'я), давньоперська (мертва, Іран), перська (Іран), афганська, або пушту (Афганістан), осетинська (Північна і Південна Осетія), таджицька (Таджикистан).
Слов’янська група:
східнослов’янська підгрупа: українська (Україна), російська (Росія), білоруська (Білорусь),
західнослов’янська підгрупа: чеська (Чехія), польська (Польща), словацька (Словаччина),
південнослов’янська підгрупа: старослов’янська (мертва, територія південних і східних слов'ян), болгарська (Болгарія), македонська (Македонія), словенська (Словенія), сербська (Сербія, Чорногорія, Боснія), хорватська (Хорватія).
Романська група: латина (мертва), французька (Франція, Бельгія, Канада, Швейцарія), іспанська (Іспанія, країни Латинської Америки), португальська (Португалія, Бразилія), італійська (Італія, Швейцарія), румунська (Румунія), молдавська (Молдова), рето-романська (Швейцарія).
Германська група:
східна підгрупа: готська (мертва),
північна підгрупа: данська (Данія), норвезька (Норвегія), шведська (Швеція, Фінляндія), ісландська (Ісландія),
західна підгрупа: давньоанглійська (мертва), англійська (Великобританія, Ірландія, Північна Америка, Австралія), німецька (Німеччина, Швейцарія, Австрія, ідиш (нелокалізована), нідерландська, або голландська (Нідерланди, Бельгія).
Кельтська група: ірландська (Ірландія, Великобританія), шотландська (Шотландія), валлійська (Уельс).
Балтійська група: литовська (Литва), латиська (Латвія).
Албанська група: албанська (Албанія).
Вірменська група: вірменська (Вірменія).
Грецька група: давньогрецька (мертва), новогрецька (Греція).
2. Афроазійська (семіто-хамітська) сім’я:
Семітська група: арабська (Ірак, Сирія, Ліван, Єгипет, Кувейт і т.д.), тигре (Ефіопія), іврит (Ізраїль), мальтійська (о. Мальта).
Єгипетська група: давньоєгипетська (мертва, Єгипет)
Берберська група: туарезька, кабільська (Алжир, Лівія)
Кушитська група: сомалі (Сомалі)
3. Угро-фінська сім’я:
Угорська група: угорська (Угорщина), мансійська (Тюменська і Єкатеринбурзька області Росії), хантийська (Тюменська область Росії).
Фінська група: фінська (Фінляндія, Швеція), естонська (Естонія), карельська (Карельська авт. р-ка Росії), комі-перм'яцька (Комі-перм'яцька авт. обл. Росії), комі-зирянська авт. р-ка Комі Росії), удмуртська (Удмуртська, Башкірська авт. р-ки Росії).
4. ТЮРКСЬКА СІМ’Я: турецька (Туреччина), туркменська (Туркменія), узбецька (Узбекистан), азербайджанська (Азербайджан), татарська (авт. р-ка Татарстан - Росія, авт. р-ка Крим, Україна), гагаузька (Молдова), башкирська (Башкирія), казахська (Казахстан), киргизька (Киргизія).
5.КАВКАЗЬКА СІМ’Я: грузинська (Грузія), абхазька (авт. р-ка Абхазія, Грузія), чеченська (авт. р-ка Чечня Росії), інгуська (авт. р-ка Інгушетія Росії), лезгінська, аварська (Дагестан).
6.КИТАЙСЬКО-ТІБЕТСЬКА СІМ’Я: китайська (Китай), тібетська (Китай, Монголія), бірманська (М'янма - колишня Бірма).
7.ТАЙСЬКА СІМ'Я: тайська (Таїланд), лаоська (Лаос).
8.ДРАВІДСЬКА (ДРАВІДІЙСЬКА) СІМ’Я (Індія, Пакистан, Східний Іран, Південний Афганістан): телугу, тамільська.
9.МОНГОЛЬСЬКА СІМ’Я: монгольська (Монголія, Китай), бурятська (Бурятія, північ Монголії), калмицька (Калмикія).
10.ТУНГУСО-МАНЧЖУРСЬКА СІМ’Я (Сибір, Далекий Схід): евенська, евенкійська, нанайська, маньчжурська.
11.ПАЛЕОАЗІЙСЬКІ МОВИ (генетично не пов'язані): чукотська (Чукотка), ескімоська (Чукотка, Аляска), алеутська (Алеутські о-ви).
12.АФРИКАНСЬКІ МОВИ (країни Африканського континенту на південь від Сахари): банту, суданська, нігеро-конголезькі мови.
13.МОВИ ІНДІАНЦІВ АМЕРИКИ: майя (Мексика, Гватемала), ацтецька (Мексика), ірокезька (США, Канада).
14. АУСТРОАЗІЙСЬКІ МОВИ: (Азія, о-ви Індійського океану): в`єтнамська, кхмерська.
МОВИ СИРОТИ: японська (Японія), корейська (Корея), баскська (Іспанія, Франція).
Лекція 3. РОЗВИТОК МОВИ. РОЛЬ МОВИ У СУСПІЛЬСТВІ.
Розвиток
мови
В
нутрішні
причини Зовнішні причини
Розвиток
суспільства
Контактування мов
-соціальна організація
-соціальна диференціація
-демографічні
зміни
-розвиток культури
Диференціація Інтеграція
адстрат субстрат суперстрат
Мова і суспільство
1) Мовна ситуація в окремій країні
одномовна багатомовна
збалансована незбалансована
2) Функціонування мов у окремій країні, й у загальносвітовому масштабі
***** ***** *****
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МОВ – це розходження мов, що має місце при територіальному і соціальному розшаруванні людей, які були колись носіями однієї мови. У результаті можуть утворитись діалекти, соціолекти, жаргони, мови. Наприклад: у IX-X ст. з Норвегії в Ісландію переселилися певні групи жителів. Їхня говірка у ті часи не відрізнялася від інших говірок Норвегії, але поступово цей діалект перетворився на сучасну ісландську мову, яка істотно відрізняється від норвезької.
ІНТЕГРАЦІЯ МОВ – це сходження мов, тобто об’єднання діалектів або мов у одну мову внаслідок територіального або соціального об’єднання людей. Наприклад: наслідком інтеграційного процесу є сучасна англійська мова, яка виникла в результаті взаємодії давньоанглійської та старофранцузької мов.
АДСТРАТ – це сукупність рис мовної системи, що пояснюється як наслідок впливу однієї мови на іншу у результаті довгого співіснування і контактів народів, які розмовляють цими мовами. Це – нейтральний тип мовної взаємодії, за якої не відбувається етнічної асиміляції і розчинення однієї мови в іншій. Наприклад: риси російської мови в українській мові східних і центральних районів.
СУБСТРАТ – це риси мови корінного населення у мові народу-завойовника. Наприклад: риси гальської мови у французькій мові.
СУПЕРСТРАТ – риси мови народу-завойовника у мові корінного населення. Наприклад: риси латинської мови у мовах Західної Європи.
