- •Лекція 2. Порівняльно-історичне мовознавство. Мовні класифікації.
- •Генеалогічна класифікація мов
- •1.Індоєвропейська сім’я
- •Слов’янська група:
- •Германська група:
- •2. Афроазійська (семіто-хамітська) сім’я:
- •3. Угро-фінська сім’я:
- •Одномовна ситуація – це існування лише однієї мови у країні. Наприклад: ісландська мова в Ісландії.
- •Лекція 4. Лексикологія
- •1. Формування лексики мови
- •2. Розшарування лексики мови
- •Вивчення груп слів
- •Синоніми – це слова однієї частини мови, схожі за денотативним або сигніфікативним значенням.
- •Лекція 6. Граматика.
- •Способи вираження граматичного значення:
- •Типи граматичних категорій:
- •Типологія мов
- •Типологічна класифікація за синтаксичною ознакою спирається на способи й засоби зв’язку слів у реченні та словосполученні.
- •Питання до екзамену.
Типологія мов
ТИПОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, яка полягає у виявленні основних типів граматичного устрою мов.
ТИПОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ ЗА МОРФОЛОГІЧНОЮ ОЗНАКОЮ базується на ролі коренів та афіксів у вираженні граматичного значення.
МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ МОВ:
ФЛЕКТИВНА МОВА: граматичне значення закріплене за флексією, яка виражає одночасно декілька граматичних значень. Наприклад: українська, російська, німецька мови.
АГЛЮТИНАТИВНА МОВА: до основи “приклеюються” афікси, кожен із яких має одне граматичне значення. Наприклад: тюркські, угро-фінські мови.
ІЗОЛЮЮЧА (КОРЕНЕВА) МОВА: слово не має формотворчих афіксів, воно дорівнює кореню. Слова немов би ізольовані одне від одного у складі речення. Наприклад: китайська мова.
Типологічна класифікація за синтаксичною ознакою спирається на способи й засоби зв’язку слів у реченні та словосполученні.
СИНТАКСИЧНІ ТИПИ МОВ:
СИНТЕТИЧНА МОВА: при утворенні речень та словосполучень має місце опора на афікси і флексії. Наприклад: російська, латинська, німецька мови.
АНАЛІТИЧНА МОВА: при утворенні речень та словосполучень має місце опора на порядок слів, службові слова, фонетичні засоби. Наприклад: англійська, французька, болгарська мови.
ПОЛІСИНТЕТИЧНА (ІНКОРПОРУЮЧА) МОВА: слово характеризується морфологічною незавершеністю і набуває морфологічної оформленості лише у складі речення. Наприклад: мови індіанців Америки, палеоазійські мови.
Питання до екзамену.
Філологія. Літературознавство і мовознавство. Мовознавство загальне, часткове (конкретне) і прикладне.
Розділи мовознавства.
Функції мови за її призначення у суспільстві: когнітивна, референтна, комунікативна, естетична, акумулятивна.
Визначення мови. Мовна ієрархія. Рівні мови та їх одиниці.
Міждисциплінарні напрями мовознавства.
Глоттогенез і протолінгвогенез. Порівняльно-історичне мовознавство: передумови виникнення, об’єкт вивчення, основний метод, матеріал та результати дослідження.
Ареальна і функціональна класифікація мов. Мовний союз.
Мова міжнаціонального спілкування. Міжнародні та світові мови. Штучні мови.
Диференціація та інтеграція мов. Адстрат, субстрат, суперстрат.
Мовна ситуація, її види. Диглосія, білінгвізм.
Літературна мова, її основні ознаки та відмінності від мови художньої літератури.
Національна мова. Її відмінності від мови народності, шляхи утворення національної мови. Національні варіанти мови.
Способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, суфіксально-префіксальний, основоскладання, зворотне словотворення, конверсія, абревіація. Розширення і звуження значення слова.
Запозичення, їх види.
Лексикологія. Лексема. Лексичне, словотвірне і граматичне значення.
Етимологія та її розділи. Мотивація та внутрішня форма слова. Етимон. Народна етимологія та «фальшиві друзі перекладача».
Пряме та переносне значення слова. Метафора та її види. Метонімія та її види.
Фразеологізм, його відмінності від вільного словосполучення. Класифікації фразеологізмів.
Стилістичне розшарування лексики. Книжна та розмовна лексика.
Хронологічне розшарування лексики.
Синоніми та їх види. Антоніми та їх види.
Полісемія. Омоніми та їх види. Пароніми.
Фонетика (у широкому і вузькому розумінні) і фонологія. Акустика і фізіологія мовлення. Органи мовлення.
Фонеми. Фонема: інваріант та алофони. Сильна і слабка позиції фонеми. Диференціальні та інтегральні ознаки фонем.
Опозиції фонем та їх види.
Склад. Види складів.
Наголос. Види складового наголосу, словесного та фразового наголосу.
Асиміляція, її види. Дисиміляція, її види. Акомодація.
Фонетичні процеси: епентеза, протеза, діереза, метатеза, гаплологія. Редукція та її види.
Граматика, її розділи та різновиди.
Граматична категорія, типи граматичних категорій. Повна, неповна та надмірна граматична категорія.
Способи вираження граматичного значення (флексія, суплетивізм, редуплікація, аглютинація, службові слова, порядок слів, просодія). Грамема.
Морфема, аломорфи. Види морфем (корінь, основа, афікси, нульова морфема).
Повнозначні та службові частини мови. Категоріальні ознаки частини мови.
Словотворення. Словотвірна модель, ряд, гніздо. Похідне і непохідне слово. Твірна і нетвірна основа.
Словосполучення та види підрядного зв’язку у словосполученні.
Речення та їх види. Предикативність. Модальність. Комунікативні типи висловлювань.
Типологічна класифікація мов.
