Лекція 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.
Філологія
Літературознавство МОВОЗНАВСТВО
Загальне
Конкретне Прикладне
МОВА
Визначення
Рівні мови Функції мови
Розділи мовознавства
***** ***** *****
ФІЛОЛОГІЯ – це союз мовознавства і літературознавства.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО – це наука, яка вивчає всі твори словесності, тобто всі мовні тексти (усні та письмові), що мають культурне значення.
МОВОЗНАВСТВО (ЛІНГВІСТИКА) – це наука про мову, її внутрішню структуру, її суспільну природу та функції, про закономірності її походження і розвитку, про класифікації різних мов.
ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО – це мовознавство, яке вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування; узагальнює дані з усіх мов, розробляє теорії, які застосовуються для аналізу різних мов. Це – методологічна основа конкретного мовознавства.
КОНКРЕТНЕ (ЧАСТКОВЕ) МОВОЗНАВСТВО – це мовознавство, об’єктом вивчення якого є одна конкретна мова або група споріднених мов. Наприклад: україністика – вивчає українську мову, романістика – вивчає романські мови.
ПРИКЛАДНЕ МОВОЗНАВСТВО -- це мовознавство, яке застосовує лінгвістичну теорію на практиці (у викладанні рідної та іноземної мов, у практиці перекладу, при створенні алфавітів для безписемних мов, забезпечення спілкування людини з комп'ютером тощо).
***** ***** *****
ВИЗНАЧЕННЯ МОВИ
МОВА – це всеосяжна і загальна система засобів спілкування, що склалася історично й обслуговує суспільство в усіх сферах його діяльності.
РІВНІ МОВИ
МОВНА ІЄРАРХІЯ – це така будова мовної системи, за якої одиниці нижчого рівня входять до складу одиниць вищого рівня і є їх компонентами.
ОСНОВНІ РІВНІ МОВИ ТА ЇХ ОДИНИЦІ.
8) рівень тексту – модель тексту
7) рівень надфразової єдності – модель надфразової єдності
6) рівень висловлювання – мовленнєвий акт
5) рівень речення – модель речення
4) рівень словосполучення – модель словосполучення
3) лексичний рівень – слово
2) морфологічний рівень – морфема
1) фонологічний рівень – фонема
ПРОМІЖНІ РІВНІ МОВИ:
морфонологічний (виник на перетині фонологічного та морфологічного рівнів). Відбувається чергування фонем ув тій самій морфемі при словотворенні і при словозміні (укр.: веселий – весілля, возити – вожу, рос.: мука – мучной, палец – пальца, англ.: gold – gild, tooth – teeth, нім.: brennen – der Brand, geben – gib) і зміна наголосу (укр.: молодИй – мОлодь, рос.: селО – сЕльский).
словотвірний (виник на перетині морфологічного, лексичного та рівня словосполучення). Зв’язок морфологічного й лексичного рівнів полягає у тому, що основна одиниця морфологічного рівня – морфема – використовується для творення одиниць лексичного рівня – слів. Наприклад: укр.: білий – біленький, рос.: веселый – весельчак, англ.: happy – happily, нім.: malen – die Malerei. Зв’язок лексичного рівня та рівня словосполучення полягає у тому, що утворення складних слів, як правило, йде шляхом згортання словосполучення в єдине слово. Наприклад: укр.: листоноша – носити листи, рос.: трубочист – чистить трубы, англ.: snow-white – as white as snow, нім.: der Arbeitsplan – der Plan der Arbeit.
фразеологічний (виник на перетині лексичного, рівня словосполучення та рівня речення). Особливість фразеологізмів полягає у тому, що вони за структурою дорівнюють словосполученню або реченню, а за значенням збігаються зі значенням слів. Наприклад: укр.: прикусити язика – замовкнути, рос.: тянуть резину – медлить, англ.: to turn a blind eye on smth – to ignore, нім.: sein Herz an j-m verloren haben – sich verlieben.
***** ***** *****
РОЗДІЛИ МОВОЗНАВСТВА:
ФОНЕТИКА – це розділ мовознавства, що вивчає звуковий устрій мови, звуки мови та правила їх функціонування у потоці мовлення, звукові закони, склади, наголос та інтонацію.
МОРФОНОЛОГІЯ – це розділ мовознавства, що вивчає регулярні відповідності окремих фонем, здатних до взаємозаміщення у складі однієї й тієї самої морфеми.
ГРАМАТИКА – це розділ мовознавства про засоби і способи зміни слова та про засоби і способи побудови речення і словосполучення.
МОРФОЛОГІЯ – це розділ граматики про засоби і способи зміни слова.
СИНТАКСИС – це розділ граматики про засоби і способи побудови словосполучення (малий синтаксис) та речення (великий синтаксис).
ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ мовознавства про словниковий склад мови і закономірності його розвитку.
СЛОВОТВОРЕННЯ – це розділ мовознавства про способи і засоби утворення нових слів від уже існуючих.
ФРАЗЕОЛОГІЯ – це розділ мовознавства, що вивчає вільні словосполучення та фразеологізми.
ТЕОРІЯ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ – це наука, яка вивчає висловлювання різної комунікативної спрямованості.
ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ – це розділ мовознавства про закономірності формування тексту як зв’язного висловлювання.
СТИЛІСТИКА – це розділ мовознавства про вибір і способи використання мовних засобів у залежності від характеру та мети висловлювання й умов спілкування, наука про функціональні стилі мовлення.
***** ***** *****
ФУНКЦІЇ МОВИ:
КОГНІТИВНА ФУНКЦІЯ МОВИ (функція оформлення думки) полягає у тому, що мовний знак слугує для того, щоб позначити, вказати на певне поняття, яке існує у людському мисленні.
РЕФЕРЕНТНА ФУНКЦІЯ МОВИ полягає у тому, що мовний знак слугує для того, щоб називати предмети, явища та ситуації навколишнього світу.
КОМУНІКАТИВНА ФУНКЦІЯ МОВИ полягає у її призначенні бути найважливішим засобом людського спілкування.
ІНФОРМАТИВНА ПІДФУНКЦІЯ МОВИ – при спілкуванні передається інформація про світ;
ЕМОТИВНА ПІДФУНКЦІЯ МОВИ – при спілкуванні передається інформація про емоції мовця, про його ставлення до того, що він говорить;
ВОЛЮНТАТИВНА ПІДФУНКЦІЯ МОВИ – при спілкуванні передається інформація про волю мовця, тобто здійснюється вплив на адресата, якого мовець примушує виконати свою волю. Ця підфункція, у свою чергу, поділяється на
РЕГУЛЯТИВНУ – керування діями співрозмовника
ВИХОВНУ – багаторазово відпрацьовану регулятивну підфункцію, тобто здійснювану постійно і з певною метою.
ФАТИЧНА ПІДФУНКЦІЯ МОВИ – встановлення, підтримання і завершення контакту.
ЕСТЕТИЧНА ФУНКЦІЯ полягає у тому, що мовні твори (як і твори мистецтва) викликають естетичні почуття.
АКУМУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ МОВИ полягає у накопиченні і зберіганні мовою інформації для людського суспільства. Це – інформація, яка стосується всієї мовної спільноти (історія, культура, традиції народу, спосіб сприйняття світу – менталітет), й інформація, яка стосується особливостей окремої мовної особи (вік, культурний рівень, професія, менталітет конкретної людини, тощо).
***** ***** *****
МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАПРЯМИ МОВОЗНАВСТВА
КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА – це наука, яка вивчає способи отримання, обробки, збереження та використання інформації, позначеної за допомогою мови.
ПСИХОЛІНГВІСТИКА – це експериментальна наука, яка вивчає механізм здійснення мовленнєвої діяльності. Найбільш вивченими є дитяче мовлення і порушення мови.
НЕЙРОЛІНГВІСТИКА – це наука, яка вивчає у нормі та патології зони головного мозку, пов’язані з мовою.
КОМУНІКАТИВНА ЛІНГВІСТИКА – це наука, яка вивчає мовленнєві акти, мовленнєві стратегії мовця, мовленнєвий вплив на адресата, умови здійснення комунікації.
СОЦІОЛІНГВІСТИКА – це наука, яка вивчає роль мови у суспільстві, мовну ситуацію, мовну політику, диглосію, білінгвізм.
ЕТНОЛІНГВІСТИКА – це наука, яка вивчає відображення у мові культури народу (етносу).
МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА – це наука, яка займається «перекладом» природної мови на алгебраїчну мову машин.
ФІЛОСОФІЯ МОВИ – це наука, яка займається такими глобальними проблемами, як природа мови, виникнення мови, співвідношення мови та мислення.
Лекція 2. Порівняльно-історичне мовознавство. Мовні класифікації.
ГЛОТТОГЕНЕЗ – це походження та початкове існування людської мови загалом (існує лише у вигляді гіпотез).
ПРОТОЛІНГВОГЕНЕЗ – це встановлення останнього періоду існування прамови або прамов Землі.
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ МОВОЗНАВСТВО – це перший теоретичний напрямок лінгвістики, що відокремився від філософії і став самостійною наукою зі своїм предметом дослідження. Цей предмет дослідження – мова – постає в особливому ракурсі: встановлюються подібності й відмінності конкретних мов для того, щоб визначити їх належність до спільної мови-предка, від якої вони відокремились.
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД – це основний метод порівняльно-історичного мовознавства. Порівняльним він називається тому, що мови при встановленні їх спорідненості порівнюються не лише між собою, а й з мовою-предком, якщо вона реконструйована. Історичним метод називається тому, що мови при порівнянні їх з мовою-основою беруться не у статиці, а в динаміці. Дослідження йде “вниз” по осі розвитку мов до моменту їх відокремлення від мови-основи.
ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, створена на основі концепції спорідненості.
СІМ’Я – це вся сукупність мов, які споріднені між собою та належать до спільного предка. Наприклад: індоєвропейська сім’я.
ГРУПА – це сукупність мов, що виокремлюється всередині сім’ї й об’єднує мови більшої матеріальної близькості. Наприклад: слов’янська група індоєвропейської сім’ї.
ПІДГРУПА – це сукупність мов, що виокремлюється всередині групи та включає мови найбільшої матеріальної близькості. Наприклад: східна підгрупа слов’янської групи індоєвропейської сім’ї.
СУПЕРСІМ’Я – це об’єднання сімей на основі спільного предка. Виділяють дві – ностратичну, до якої входять індоєвропейські, угро-фінські, дравідські, тюркські та монгольські мови, і сінокавказьку, з якої вийшли усі мови Кавказу, Тібету, Китаю, Південно-Східної Азії.
АРЕАЛЬНА (ГЕОГРАФІЧНА) КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, яка йде від території до мов, які існують на цій території. Наприклад: у Швейцарії – чотири державні мови: німецька, італійська, французька та рето-романська.
МОВНИЙ СОЮЗ – це особливий тип ареально-історичної спільності мов, які характеризуються не спорідненістю (тобто спільним предком), а певною кількістю подібних структурних та матеріальних ознак, набутих внаслідок тривалого співіснування у межах єдиного географічного простору. Виокремлюють Балканський союз, який включає албанську, новогрецьку, румунську, болгарську, македонську та сербську мови індоєвропейської сім’ї, та Поволзький, який об’єднує деякі мови угро-фінської та тюркської сімей.
ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ – це класифікація, яка йде від мови до її поширення за межами етнічної області. Наприклад: англійська мова поширена у Великобританії, США, Канаді, Австралії, Ірландії, Індії, Нігерії, Кенії, Новій Зеландії тощо.