Історичні відомості

Уперше вершкове масло згадується в історії Ірландії, де вже в V столітті розвивалося молочне скотарство. Пізніші згадки про нього можна зустріти в розповідях про норвезьких мореплавців VIII століття, які брали з собою в плавання бочки з цим цінним молочним продуктом. Тривалий час вважалося, що масло — ласощі переважно для знатних осіб, тому що процес його виготовлення був досить дорогим і трудомістким.

Приблизно в IX столітті вершкове масло з'явилося і на території сучасної України. Для його приготування використовували сметану, вершки або кисле молоко. З вершків отримували продукт найвищої якості, а масло, збите зі сметани чи кислого молока, додавали у різні страви. У першій половині XIX століття на території України розпочали промислове виробництво масла, чималу частину якого експортували.

Найбільш поширеним способом приготування масла стало перетоплювання сметани або вершків у печі. Маслянисту масу, яка при цьому відділялась, збивали дерев’яними лопатками, іноді руками. Готовий продукт промивали у холодній воді. Оскільки свіже масло не могло довго зберігатися, селяни ще раз перетоплювали його в печі і промивали. При повторній маніпуляції масло ділилося на два шари: верхній складався з чистого жиру, а нижній — з води і нежирних складових частин. Розтоплений жир зливали і охолоджувли до кристалізації. У таким спосіб отримували «топлене» масло. Царська Росія була найбільшим його експортером на світовий ринок. Мабуть, через це за «топленим» маслом у всьому світі закріпилася назва «Російське».

Вершкове масло у промислових обсягах виготовляють двома способами: збиванням заздалегідь підготовлених вершків, що містять 35–40% жиру, в сепараторах, або потоковим методом перетворення вершків жирністю не менше 83% в спеціальних маслоутворюючих апаратах. Щоб отримати масло методом збивання, вершки пастеризують, охолоджують, витримують в ваннах для «дозрівання», потім збивають, щоб утворилося «масляне зерно», тоді промивають, а отримане масло обробляють.

Залежно від технологічних особливостей виготовлення та органолептичних показників вершкове масло поділяють на такі види: солодковершкове, посолене солодковершкове, кисловершкове та посолоне кисловершкове.

За вмістом жиру воно ділиться на «екстра» (частка жиру 80–85%), «селянське» (72,5–79,9%) та бутербродне (61,5–72,4%).

Зазвичай масло має блідий жовтий колір, але він може варіюватися від темно–жовтого до майже білого. Колір масла залежить від якості харчування корови і наявності у маслі харчових барвників.

Отже вершкове масло – дуже цінний харчовий продукт. Незважаючи на те, що це жир, (а це слово примушує багатьох згадувати інші слова: «холестерин», «зайва вага» тощо), варто також пам'ятати, що вершкове масло – надійне джерело вітаміну А. Жодна рослинна олія не зможе забезпечити ваш організм цим вітаміном так, як цей продукт. Вітамін А корисний для зору, шкіри, волосся, роботи іммунної системи та гормонів, у тому числі і статевих. Не всі, мабуть, знають, якщо у харчуванні жінки не вистачає жиру, зачаття стає неможливим .

Масло – це жир, джерело енергії, і, крім усього іншого, – запорука краси, тому що тільки з жирною їжею засвоюються жиророзчинні вітаміни A, E, D і K. Масло – основа багатьох препаратів у фармацевтичній промисловості, що широко використовують при лікуванні хвороб дихальної системи, шлунково–кишечного тракту і шкірних захворювань.