- •Синтаксис і пунктуація Основні поняття синтаксису
- •Основні поняття пунктуації
- •Загальне поняття про словосполучення
- •Побудова і вживання словосполучень
- •Класифікація словосполучень групи словосполучень за будовою
- •Групи словосполучень за способом вираження головного слова
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Узгодження
- •Керування
- •Прилягання
- •Типи підрядного зв’язку
- •Поняття про речення
- •Порядок слів у реченні
- •Види речень
- •1. Речення за метою висловлювання
- •2. Речення за емоційним забарвленням
- •3. Речення за будовою граматичних основ
- •4. Речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів
- •5. Речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів
- •6. Речення за наявністю елементів ускладнення
- •Підмет та способи його вираження
- •Присудок та способи його вираження
- •Узгодження простого дієслівного присудка з підметом
- •Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення Означення
- •Прикладка як різновид означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Види обставин
- •Порівняльний зворот
- •Односкладні речення
- •Називні речення
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Неповні речення
- •Неповне речення з пропущеним головним членом:
- •Неповне речення з пропущеним другорядним членом:
- •Слова-речення
- •Просте ускладнене речення Ускладнені речення
- •Однорідні члени речення
- •1. Кома ставиться:
- •2. Крапка з комою:
- •3. Кома не ставиться:
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені обставини
- •Уточнювальні члени речення
- •Слова, що стоять поза граматичним зв’язком
- •Звертання
- •Форми звертань в українській мові
- •Вставні слова, словосполучення слів і речення
- •Вставлені слова й речення
Побудова і вживання словосполучень
У побудові словосполучень найвиразніше проявляється специфіка мови. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не «дякую вас»), розмовляю українською мовою (а не «розмовляю на українській мові»), чинити згідно із законом (а не «чинити згідно закону»), почнеться о другій годині (а не «почнеться в дві години») тощо. Тому, будуючи речення, треба насамперед правильно поєднувати слова в словосполучення.
Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема таких словосполучень із підрядним зв'язком керування:
пробачте мені (а не «мене»)
мені болить (а не «мене»)
дотримати слова (а не «слово»)
оволодіти ситуацією (а не «ситуацію»)
опанувати професію (а не «професією»)
учитися ремесла (а не «ремеслу»)
ігнорувати попередження (а не «попередженням»)
завдати шкоди (а не «шкоду»)
зазнати невдачі (а не «невдачу»)
зрадити принципи (а не «принципам»)
називати на ім'я (а не «по імені»)
звернутися за адресою (а не «по адресі»)
відправити поштою (а не «по пошті»)
прийшов у справі (а не «по справі»)
комісія для складання (а не «по складанню»)
заходи щодо поліпшення (а не «по поліпшенню»)
сталося через недбальство (а не «із-за недбальства»)
один раз на місяць (а не «в місяць»)
ввести до складу (а не «в склад»)
радіти з успіхів (а не «успіхам»)
Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде порівняння, обов'язково вживаються прийменники від, за або сполучник ніж: тяжчий від олова (а не «тяжчий олова»); дорожчий за золото (а не «дорожчий золота»); сильніший, ніж страх (а не «сильніший страху»).
Після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на: багатий на корисні копалини, скупий на слова, швидкий на язик, хворий на діабет; так само після дієслів перетворюватися, обертатися, змінюватися: перетворюватися на пару, змінюватися на краще.
При числівниках два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини, а не в родовому однини: два дні, три місяці, чотири роки. І навпаки, при числівнику півтора іменник вживається в родовому відмінку однини, а не в називному множини: півтора дня, півтора місяця, півтора року.
Після прийменника по іменник вживається в місцевому відмінку, а не в давальному: зв’язати по руках і ногах (а не «по рукам і ногам»), орієнтуватися по зірках (а не «по зіркам»).
Синтаксичні словосполучення не є застиглими, стандартними. У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна їх. Наприклад, однакове чи майже однакове лексичне значення мають пари словосполучень книжкова шафа — шафа для книжок, орендна плата — плата за оренду, роздрібний продаж — продаж у роздріб, міські вулиці — вулиці міста, після впорядкування території — впорядкувавши територію, роботу виконано — робота виконана.
Іноді словосполучення можна замінити одним словом і навпаки: книжкова крамниця — книгарня, дощана огорожа — паркан, край лісу — узлісся, брати в борг — позичати, відбиватися в дзеркалі — віддзеркалюватися, стати сірим — посіріти, кожного дня — щодня.
