Побудова і вживання словосполучень

У побудові словосполучень найвиразніше проявляється специфіка мови. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не «дякую вас»), розмовляю українською мовою (а не «розмовляю на українській мові»), чинити згідно із законом (а не «чинити згідно закону»), почнеться о другій годині (а не «почнеться в дві години») тощо. Тому, будуючи речення, треба насамперед правильно поєднувати слова в словосполучення.

Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема та­ких словосполучень із підрядним зв'язком керування:

• пробачте мені (а не «мене»)

• мені болить (а не «мене»)

• дотримати слова (а не «слово»)

• оволодіти ситуацією (а не «ситуацію»)

• опанувати професію (а не «професією»)

• учитися ремесла (а не «ремеслу»)

• ігнорувати попередження (а не «попередженням»)

• завдати шкоди (а не «шкоду»)

• зазнати невдачі (а не «невдачу»)

• зрадити принципи (а не «принципам»)

• називати на ім'я (а не «по імені»)

• звернутися за адресою (а не «по адресі»)

• відправити поштою (а не «по пошті»)

• прийшов у справі (а не «по справі»)

• комісія для складання (а не «по складанню»)

• заходи щодо поліпшення (а не «по поліпшенню»)

• сталося через недбальство (а не «із-за недбальства»)

• один раз на місяць (а не «в місяць»)

• ввести до складу (а не «в склад»)

• радіти з успіхів (а не «успіхам»)

Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде по­рівняння, обов'язково вживаються прийменники від, за або сполучник ніж: тяжчий від олова (а не «тяжчий олова»); до­рожчий за золото (а не «дорожчий золота»); сильніший, ніж страх (а не «сильніший страху»).

Після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на: багатий на корисні копалини, скупий на слова, швидкий на язик, хворий на діабет; так само після дієслів перетворюватися, обертатися, змінюватися: перетворюватися на пару, змінюватися на краще.

При числівниках два, три, чотири іменник стоїть у назив­ному відмінку множини, а не в родовому однини: два дні, три місяці, чотири роки. І навпаки, при числівнику півтора імен­ник вживається в родовому відмінку однини, а не в називно­му множини: півтора дня, півтора місяця, півтора року.

Після прийменника по іменник вживається в місцевому відмінку, а не в давальному: зв’язати по руках і ногах (а не «по рукам і ногам»), орієнтуватися по зірках (а не «по зіркам»).

Синтаксичні словосполучення не є застиглими, стандарт­ними. У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна їх. Наприклад, однакове чи майже однакове лексичне значен­ня мають пари словосполучень книжкова шафа — шафа для книжок, орендна плата — плата за оренду, роздрібний продаж — продаж у роздріб, міські вулиці — вулиці міста, після впорядку­вання території — впорядкувавши територію, роботу виконано — робота виконана.

Іноді словосполучення можна замінити одним словом і на­впаки: книжкова крамниця — книгарня, дощана огорожа — пар­кан, край лісу — узлісся, брати в борг — позичати, відбиватися в дзеркалі — віддзеркалюватися, стати сірим — посіріти, кож­ного дня — щодня.