- •Синтаксис і пунктуація Основні поняття синтаксису
- •Основні поняття пунктуації
- •Загальне поняття про словосполучення
- •Побудова і вживання словосполучень
- •Класифікація словосполучень групи словосполучень за будовою
- •Групи словосполучень за способом вираження головного слова
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Узгодження
- •Керування
- •Прилягання
- •Типи підрядного зв’язку
- •Поняття про речення
- •Порядок слів у реченні
- •Види речень
- •1. Речення за метою висловлювання
- •2. Речення за емоційним забарвленням
- •3. Речення за будовою граматичних основ
- •4. Речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів
- •5. Речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів
- •6. Речення за наявністю елементів ускладнення
- •Підмет та способи його вираження
- •Присудок та способи його вираження
- •Узгодження простого дієслівного присудка з підметом
- •Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення Означення
- •Прикладка як різновид означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Види обставин
- •Порівняльний зворот
- •Односкладні речення
- •Називні речення
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Неповні речення
- •Неповне речення з пропущеним головним членом:
- •Неповне речення з пропущеним другорядним членом:
- •Слова-речення
- •Просте ускладнене речення Ускладнені речення
- •Однорідні члени речення
- •1. Кома ставиться:
- •2. Крапка з комою:
- •3. Кома не ставиться:
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені обставини
- •Уточнювальні члени речення
- •Слова, що стоять поза граматичним зв’язком
- •Звертання
- •Форми звертань в українській мові
- •Вставні слова, словосполучення слів і речення
- •Вставлені слова й речення
Односкладні речення
Прості речення за наявністю в них головних членів речення поділяються на двоскладні та односкладні.
Односкладні речення – це такий тип простого речення, в якому наявний лише один головний член (у формі підмета або присудка).
За морфологічними ознаками головного члена односкладні речення поділяються на дві групи:
Речення, у яких головний член співвідноситься з підметом (називні речення).
Речення, у яких головний член співвідноситься з присудком:
означено-особові;
неозначено-особові;
узагальнено-особові;
безособові.
Односкладні речення можуть бути:
поширеними: Високі айстри, небо синє, твій погляд милий і ясний (М.Рильський). Люблю зими пейзаж холодний. Сьогодні співають нових пісень. На полі ярові засіяно.
непоширеними: Канікули. Радість. Світає.
Односкладними реченнями можуть бути виражені частини складного речення.
Називні речення
Н а з и в н и м и називаються такі односкладні речення, у яких стверджується наявність предмета чи явища в реальній дійсності: Вечір. Прохолода…
Головний член – підмет – виражається іменником у називному відмінку однини чи множини.
Називні речення бувають:
непоширені: Поле. Шлях. Могили і чебрець (М.Хвильовий). І дощ, і сніг, і віхола, і вітер (Л.Костенко);
поширені (крім підмета, містять означення й додатки): Глибоке небо, білі хмари та плюскіт срібної води (Є.Маланюк). То дощ, то сніг, то пролісків іскринки (М.Луків).
Називні речення можна сплутати з непоширеними двоскладними реченнями зі складеним іменним присудком, де основна частина виражена прикметником чи дієприкметником (Хата давня). Для їх розмежування слід ураховувати:
порядок слів: у називних реченнях означення-прикметник (дієприкметник) стоїть перед підметом (Темний ліс), а у двоскладних реченнях іменна частина складеного присудка стоїть після підмета (Ліс темний);
інтонацію: у називних реченнях головний член та означення інтонаційно пов’язані, а у двоскладних – між підметом і присудком робиться пауза, присудок логічно наголошується: Хмари світлі, білі;
контекст: за умови логічного наголошування прикметник (дієприкметник), що стоїть перед підметом, виступає іменною частиною складеного присудка, речення визначається як двоскладне: Важкі й богопротивні Сократові слова (Ю.Мушкетик). Якщо ж інтонація перелічувальна, то прикметник, що стоїть після іменника, може виконувати роль означення, речення визначається як називне односкладне: Сніг і вітер, ніч зимова (В.Сосюра).
Увага! Називні речення не бувають питальними, не вживаються як речення-відповіді в діалогічному мовленні.
Означено-особові речення
О з н а ч е н о - о с о б о в и м и називаються такі односкладні речення, у яких головний член виражає дію, що виконується чи буде виконуватися певною визначеною особою (чи особами): Усоте прославляю буйноту життя (Б.-І.Антонич).
Головний член в означено-особових реченнях виражається дієсловом у формі 1-ої або 2-ої особи однини чи множини дійсного або наказового способу. Відсутній підмет у таких реченнях легко відновити за допомогою особових займенників я, ти, ми, ви: Цілую всі ліси (Л.Костенко). Лови летючу мить життя (Олександр Олесь). Сміло гляньмо долі в вічі (П.Грабовський). Собори душ своїх бережіть, друзі (О.Гончар).