- •Синтаксис і пунктуація Основні поняття синтаксису
- •Основні поняття пунктуації
- •Загальне поняття про словосполучення
- •Побудова і вживання словосполучень
- •Класифікація словосполучень групи словосполучень за будовою
- •Групи словосполучень за способом вираження головного слова
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Узгодження
- •Керування
- •Прилягання
- •Типи підрядного зв’язку
- •Поняття про речення
- •Порядок слів у реченні
- •Види речень
- •1. Речення за метою висловлювання
- •2. Речення за емоційним забарвленням
- •3. Речення за будовою граматичних основ
- •4. Речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів
- •5. Речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів
- •6. Речення за наявністю елементів ускладнення
- •Підмет та способи його вираження
- •Присудок та способи його вираження
- •Узгодження простого дієслівного присудка з підметом
- •Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення Означення
- •Прикладка як різновид означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Види обставин
- •Порівняльний зворот
- •Односкладні речення
- •Називні речення
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Неповні речення
- •Неповне речення з пропущеним головним членом:
- •Неповне речення з пропущеним другорядним членом:
- •Слова-речення
- •Просте ускладнене речення Ускладнені речення
- •Однорідні члени речення
- •1. Кома ставиться:
- •2. Крапка з комою:
- •3. Кома не ставиться:
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені обставини
- •Уточнювальні члени речення
- •Слова, що стоять поза граматичним зв’язком
- •Звертання
- •Форми звертань в українській мові
- •Вставні слова, словосполучення слів і речення
- •Вставлені слова й речення
Другорядні члени речення Означення
Означення – це другорядний член речення, який указує на ознаку предмета й відповідає на питання я к и й? ч и й? к о т р и й? с к і л ь к о х? В українські степи приходила рання весна.
Означення може залежати як від головного члена речення, так і від другорядного. Людське життя немислиме без рослин. Рослини забезпечують нашу атмосферу киснем.
Означення бувають у з г о д ж е н і та н е у з г о д ж е н і.
У з г о д ж е н і означення стоять у формі того ж роду (в однині), числа й відмінка, що й означуване слово. Вони виражаються:
прикметниками: Вже почався рясний падолист (А.Шевченко). Бліде небо мигтить зірками до блакиті (М.Коцюбинський);
дієприкметниками: І обізвалась приспана струна (С.Грицюк);
займенниками: Кожна справа свого часу цікава (Нар. тв.). Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М.Коцюбинський);
числівниками: Ще треті півні не співали (Т.Шевченко). Одна книга тисячі людей навчає.
Узгоджене означення може бути поширеним, тобто мати при собі пояснювальні слова. Поширене означення, виражене дієприкметником разом із залежними словами, називають дієприкметниковим зворотом. Добріє світ, народжений в любові (Т.Коломієць).
Н е у з г о д ж е н и м називається означення, яке пов’язується з означуваним словом синтаксичним зв’язком керування або прилягання. Неузгоджені означення можуть виражатися:
іменниками в непрямих відмінках: На Уляні була спідниця (яка?) в горошок (Г.Тютюнник). Над доріжкою (якою?) з асфальту дві берізки обнялись (В.Сосюра);
присвійними займенниками його, її, їх, їхній: Хто любить троянду, полюбить (чиї?) її колючки (Нар. тв.);
неозначеною формою дієслова (інфінітивом): Прийшла пора (яка?) працювати. Благослови уміння (яке?) не упасти;
прислівниками: Ще світиться вікно у хаті (якій?) скраю (М.Шевченко). Зайшов над хатою місяць (який?) уповні;
словосполученнями: По вулиці ходив чоловік (який?) середнього росту. Ішла дівчина (яка?) з довгою розпущеною косою. На ньому одяг (який?) з дорогої атласної тканини. З будинку виходить чоловік (який?) у формі залізничника.
Увага! Треба пам’ятати:
Неузгоджене означення часто можна замінити узгодженим: сік з лимона – лимонний сік, спів солов’я – солов’їний спів, зошит учня – учнівський зошит. Але: чоловік в окулярах, підручник з алгебри (замінити не можна).
Неузгоджене означення можна перетворити на сполучення підмета і присудка: прохання матері – мати просить, повернення керівника – керівник повертається, виступ ораторів – оратори виступають.
Неузгоджене означення можна перетворити на поширене означення чи підрядне речення: костюм для концерту – костюм, призначений для концерту; альбом для малювання – альбом, у якому малюють.
Якщо такі перетворення не можливі, залежний іменник виступає додатком: підкорення (чого?) космосу, бо підкорюють (що?) космос; виконання (чого?) плану, бо виконують (що?) план.
Запам’ятайте! Узгоджені та неузгоджені означення можуть мати при собі залежні слова, тобто бути поширеними. Степом лунало іржання (чиє?) табуна коней.