- •1. Загальні положення
- •1.1 Мета і терміни виконання курсових робіт
- •1.2 Завдання і теми курсових робіт
- •1.3 Обсяг і зміст курсової роботи
- •1.4 Порядок виконання, консультацій і захисту курсових робіт
- •2. Структура курсової роботи
- •2.1 Титульна сторінка
- •2.2 Завдання
- •2.3 Анотація
- •2.5 Перелік умовних скорочень
- •2.6 Введення
- •2.7 Основна частина
- •2.8 Висновки
- •2.9 Список використаної літератури
- •2.10 Додаток
- •3. Правила і вимоги до оформлення курсової роботи
- •3.1 Оформлення тексту
- •3.2 Нумерація сторінок і розділів
- •3.3 Графічний матеріал
- •3.4 Таблиці
- •3.5 Формули
- •3.6 Правила оформлення літератури
- •4. Захист курсової роботи
- •5. Критерії оцінки курсової роботи
- •Критерії оцінки курсових робіт
- •Шкала оцінки курсових робіт
- •6. Література
- •7. Зразки оформлення і додатКи
- •Розділ. Виявлення і охорона прав на корисну модель
- •1. Ідентифікація об’єкту інтелектуальної власності
- •2.Патентні дослідження
- •1. Ідентифікація об’єкта інтелектуальної власності
- •1.1 Визначення об’єкту інтелектуальної власності. Винахід, корисна модель
- •1.2 Визначення мети або задачі на рішення якої направлен об’єкт інтелектуальної власності. Винахід, корисна модель
- •1.3 Визначення суттєвих ознак об’єкта інтелектуальної власності
- •Винахід (корисна модель)
- •2 . Патентні дослідження
- •2.1 Предмет пошуку
- •Винахід, корисна модель
- •2.2 Мета патентних досліджень
- •2.3 Вид патентних досліджень
- •Іменний (фірмовий) пошук;
- •2.4 Держави пошуку інформації
- •2.5 Класифікаційний індекс
- •Підклас
- •Ппідгрупа
- •2.6 Ретроспективність (глибина) пошуку
- •2.7 Джерела інформації
- •2.8 Огляд виявлених аналогів та їх опис. Винахід (корисна модель)
- •Огляд виявлених технічних рішень по тематиці пошуку
- •2.9 Обґрунтування вибору прототипу
- •Винахід (корисна модель)
- •2.10 Порівняльний аналіз розробленого об’єкту інтелектуальної власності і прототипу
- •Винахід (корисна модель)
- •3. Оформлення прав на об’єкт інтелектуальної власності
- •3.1 Оформлення пакету документів на винахід (корисну модель)
- •3.1.1 Загальні вимоги
- •Графічні зображення
- •Хімічні формули
- •Математичні формули і символи.
- •3.1.2 Заява про видачу патенту на винахід (корисну модель)
- •3.1.3 Опис винаходу (корисної моделі)
- •Пристрій
- •Речовина
- •Штам мікроорганізму
- •Спосіб (процес)
- •Нове застосування відомого продукту чи процесу
- •3.1.4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •Призначення формули винаходу (корисної моделі) і вимоги до формули
- •Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •Складання формули винаходу (корисної моделі)
- •Загальний алгоритм дій при складанні формули.
- •Пристрій
- •Речовина
- •Штам мікроорганізму
- •Спосіб (процес)
- •Нове застосування відомого продукту чи процесу
- •Оформлення формули винаходу (корисної моделі)
- •3.1.5 Креслення.
- •3.1.6 Реферат
- •Шафа радіоелектронної апаратури
- •Формула корисної моделі
- •Реферат
- •Шафа радіоелектронної апаратури
- •Приклад оформлення списку використаної літератури
- •Курсова робота
- •Розділ Клас Підклас Група Підгрупа
- •Огляд виявлених технічних рішень по патентної інформації
- •Огляд виявлених технічних рішень з технічної інформації
- •Бабич Тарас Петрович
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16
Речовина
У формулу, яка характеризує індивідуальну хімічну сполуку будь-якого походження, включають її назву або позначення. У формулу може бути включене призначення або вид біологічної активності. Для сполуки з визначеною структурою включають структурну формулу, а для сполуки із невизначеною структурою - фізико-хімічні та інші характеристики, що дають змогу її ідентифікувати, зокрема:
для антибіотиків та інших низькомолекулярних речовин - джерело виділення (штам мікроорганізму або культуру клітин рослин чи тварин), елементний склад, молекулярну масу, оптичну активність речовини, дані спектрального аналізу, колір і фізичний стан речовини, її розчинність та реакції забарвлювання;
для нативних ферментів - джерело виділення (штам мікроорганізму або культуру клітин рослин чи тварин), субстратну специфічність, молекулярну масу, pH-оптимум, термо- та pH-стабільність, ізоелектричну точку, константу Міхаеліса, інгібітор ферменту;
для моноклональних антитіл - джерело одержання (штам мікроорганізму або культуру клітин рослин чи тварин), клас (підклас) імуноглобуліну і тип легких ланцюгів, специфічність, характеристику антигену - мішені, константу сполучення, молекулярну масу, ізоелектричну точку і, залежно від природи антигену, - комплемент - сполучну або нейтралізуючу, або літичну, або аглютинуючу, або преципітувальну активність, або цитотоксичність (у кількісному вираженні);
для протективних антигенів - штам - джерело виділення, локалізацію і природу антигену в структурах штаму, метод виділення, біохімічний склад (для антигенів полісахаридної природи - склад моносахаридів, для антигенів білкової природи - амінокислотний склад та інше), молекулярну масу, ізоелектричну точку і(або) ізоелектричну рухливість.
Для об'єктів генетичної інженерії до формули винаходу включають послідовність нуклеотидів (для фрагментів нуклеїнових кислот) і опис фізичної карти (для рекомбінантних нуклеїнових кислот), а також послідовність амінокислот, фізико-хімічні та інші характеристики, що дають змогу її ідентифікувати, зокрема, походження (складові частини), фізичну карту із зазначенням генетичних маркерів і регуляторної ділянки, кон'югативність (для плазмід), ємкість вектора, спектр хазяїв (для векторів), послідовність нуклеотидів стороннього фрагмента нуклеїнової кислоти (структури гена) і назву речовини, що кодується (для рекомбінантних нуклеїнових кислот і фрагментів нуклеїнових кислот).
У формулу винаходу, що характеризує композицію, включають якісний (інгредієнти) склад та, за необхідності, кількісний (вміст інгредієнтів) склад композиції, її структуру та структуру інгредієнтів.
Відмітні ознаки винаходу, що є композицією, уводяться у формулу за допомогою дієслова "містить" з поясненням "додатково", якщо це необхідно для підкреслення введення інгредієнта в композицію.
Кількісний уміст інгредієнтів композиції слід виражати в будь-яких однозначних одиницях, як правило, двома значеннями, які характеризують мінімальну (нижню) і максимальну (верхню) межі вмісту, при цьому вміст одного з інгредієнтів можна характеризувати словом "решта".
Зазначення кількісного вмісту антибіотиків, ферментів, анатоксинів тощо можна характеризувати в інших одиницях, ніж одиниці решти компонентів у композиції, наприклад, у тис. од. відносно масової кількості решти інгредієнтів композиції.
Для композицій, призначення яких визначається лише активним початком, а інші компоненти є нейтральними носіями із кола тих, що традиційно застосовуються у композиціях цього призначення, допускається зазначення у формулі лише цього активного початку і, за необхідності, його кількісного вмісту у складі композиції, у тому числі виразом "ефективна кількість".
Іншим варіантом характеристики такої композиції може бути додаткове зазначення у формулі винаходу інших компонентів (нейтральних носіїв) у формі загального поняття, наприклад, "цільова добавка". У цьому випадку, за потреби, зазначається кількісне співвідношення "активного початку" і "цільової добавки".
Якщо як ознака винаходу зазначена складна відома речовина, то допускається використання її специфічної назви з обов'язковим зазначенням функції або властивостей цієї речовини та її основи. У цьому випадку в описі винаходу має бути наведене джерело інформації, у якому ця речовина описана, і за необхідності, наведений повний склад і спосіб одержання цієї речовини.
Приклад формули винаходу – речовина.
Замазка для алюмінієвих пресів на основі водно-графітної суспензії: відрізняється тим, що для підвищення адегазійних властивостей, зменшення електроопору і підвищення стабільності до її складу включають декстрин – до 10 % і рідке скло – у кількості 1,5…3,5 % в перерахунку на SiO2.
