1.Санація первинного вогнища.

2.Спокій, іммобілізація, підняте положення кінцівки.

3.Пов'язки з антисептиками (спиртові, мазі з антибіотиками).

При ускладнених формах - оперативне лікування.

ЛІМФАДЕНІТ

Лімфаденіт (lymphadenitis) - гостре запалення лімфатичних вузлів.

Етіологія

Лімфаденіт викликається бактеріями, токсинами й інфекційними продуктами, які досягли лімфатичних вузлів із струменем лімфи.

Джерела: інфіковані рани і ранки, фурункул, карбункул, абсцес, флегмона, ангіна, мастит, періодонтит і т.д.

Збудники: стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, протей, ентерокок.

Патологічна анатомія

Почервоніння, набряк, розширення судин, злущування епітелію і серозне просякання паренхіми.

По характеру процесу розрізняють:

- простий, флегмонозний;

- гнійний;

- некротичний.

Клініка

Збільшення і хворобливість, почервоніння лімфатичних вузлів. При нагноєнні - розмякшення лімфатичних вузлів.

Диференціальна діагностика

- специфічні лімфаденіти;

- системні захворювання лімфатичних вузлів;

- новоутворення.

Діагностика: пункція і бактеріологічне дослідження.

Ускладнення: абсцес, флегмона, тромбофлебіти, сепсис.

Лікування

При катаральних формах - консервативне (спокій, іммобілізація, компрес, сульфаніламідні препарати, антибіотики).

При гнійних процесах - пункція і розрізи.

ГОСТРИЙ ТРОМБОФЛЕБІТ ПОВЕРХНЕВИХ ВЕН

(Trombophlebitis acuta venarum superficialium)

Етіологія

Фактори, що сприяють виникненню - місцеві: порушення венозного кровообігу, застій, спазми, варикозне розширення вен, ураження стінки судини і сполучних тканин;

загальні: порушення хімізму крові, розлад системи згортання.

Джерела інфекції: гнійні процеси м'яких тканин і інші гнійні процеси, пухлини.

Патологічна анатомія

Гнійний флебіт приводить до гнійної інфільтрації венозної стінки і її безпосередніх тканин. У результаті запального процесу в судинах утворяться тромби й абсцеси.

Класифікація тромбофлебітів

За течією: гострі, підгострі, хронічні процеси.

По локалізації:

- поверхневих нерозширених вен;

- глибоких вен;

- поверхневих варикозно розширених вен;

- біла і синя флегмазія.

Клініка

Основні симптоми: спонтанний біль, біль при пальпації по ходу відповідних вен, перифлебітичний набряк поверхневих вен, набряк кінцівки. Клінічна картина залежить від локалізації процесу.

Важко протікає біла болюча флегмазія. Вона супроводжується олігурією і шоком, сильним набряком і блідістю шкіри в ділянці стегна і тулуба. Це результат тромбозу стегново-здухвинної вени.

Також має важкий перебіг тромбофлебіт вен обличчя і портальних вен. Небезпека емболії представляє тромбоз сплетінь стопи, глибоких вен гомілки, стегнової вени і тазових вен.

Диференціальна діагностика:

-початкова флегмона;

-гострий остеомієліт;

-артеріальна емболія;

-флеботромбоз.

Діагностика

Коагулограма, тромбоеластограма, загальний аналіз крові.

Лікування

Боротьба з інфекцією, протидія тромбоутворенню і розплавлюванню тромба:

-підняте положення кінцівки;

-іммобілізація;

-компреси;

-антибіотикотерапія;

-антикоагулянти (1 мг гепарину на кг маси, зниження протромбіну до 30% - 10-12 днів);

-стрептокіназа;

-гірудотерапія.

Хірургічне лікування: перев'язка вени вище тромбу, тромбектомія, венектомія, шунтування. При легенево-емболійних приступах з метою профілактики рекомендується перев'язка стегнових вен, при тромбозі тазових вен - перев'язка нижньої порожньої вени.

Термінологія

бешиха - егуsipelas

стрептокок пiогений –streptococcus pyogenes

еризіпелоїд - еrysipeloidum

лімфангіт - lymphangitis

лімфаденіт – lymphadenitis

простий - simplex

катаральний – саtarrhalis, e

гнійний - purulentus, a, um

некротичний - nесгоticus

флебіт - рhlebitis

тромбофлебіт - thrombophlebitis

поверхневий - superficialis,

глибокий – ргоfundus, a, um

п'явки –Hirudo medicinalis

Задача

1. Хворий доставлений у хірургічне відділення машиною швидкої допомоги. Скаржиться на озноб, підвищення температури до 39°С, почервоніння і припухлість в ділянці правого передпліччя, занедужав дві доби тому. При огляді: стан середньої тяжкості, пригнічений, температура тіла 39,5°С, пульс 120 у хвилину, задовільних властивостей; шкіра в області лівого передпліччя різко гіпіремована, набрякла, межа зі здоровими ділянками шкіри нерівна, ділянки гіперемії у виді «язиків» поширюються на ділянку плеча. Діагноз. Лікування?

2. У хворого раптово на значній поверхні правої гомілки з'явилася яскрава гіперемія з чіткими контурами, біль, на окремих ділянках у зоні гіперемії є епідермальні міхури, заповнені серозним ексудатом. Температура тіла 40°С, озноб, погане самопочуття. Діагноз. Лікувальна тактика?

Контрольні питання

1. Класифікація бешихи.

2. Ускладнення бешихи.

3. Принципи лікування бешихи.

4. Що таке еризипелоїд, локалізація?

5. Причина виникнення лімфангіту, лімфаденіту.

6. Лікування лімфаденіту, що абсцедує.

7. Ознаки глибокого тромбофлебіту кінцівок.

8. Лабораторна діагностика гострого тромбофлебіту.

9. Причини розвитку гострого тромбофлебіту.

10. Ознаки поверхневого тромбофлебіту.

11. Принципи лікування гострого тромбофлебіту: консервативне й оперативне.

12. Профілактика гострого тромбофлебіту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Могош Г. Тромбозы й эмболии при сердечно-сосудистых заболеваниях. Бухарест. Наукове й енциклопедичне видавництво. - 1979. – 340 с.

2.Гальперін Э.А., Расменд Р.Р. Рожа. 2-е издание, переработ. и дополненное. М.: Медицина. - 1976. – 176 с.

3.Стручков В. И. Гнойная хирургия. М,: Медицина, 1983. -

МАСТИТИ

Мастит (mastitis) - гострий запальний процес молочної залози.

Класифікація

1. Новонароджених.

2. У період статевого дозрівання.

3. Післяродовий: субареолярний, підшкірний, внутрішньоканальцевий, міждольковий, ретромамарний, дифузна флегмона, панмастит.

За характером запального процесу мастит ділиться на:

1. Серозний.

2. Серозно-інфильтративний.

3. Абсцедуючий.

4. Флегмонозний.

5. Гангренозний.

6. Хронічна інфільтративна форма.

Методи дослідження

1. Клінічне дослідження (анамнестичні дані, дослідження органів і систем).

2. Місце захворювання (locus morbi) - молочна залоза:

а) огляд у горизонтальному і вертикальному положенні тіла хворого;

б) пальпація - аналогічно.

3. Лабораторні (клінічний і біохімічний аналіз крові і сечі).

4. Рентгеноскопія органів грудної клітини.

5. Термографія (теплобачення).

6. Цитологічні дослідження виділень із соска.

7. Біопсія.

8. Мамографія.

Клініка

Скарги на біль в молочній залозі, їх інтенсивність, тривалість, локалізація, зв'язок із менструацією, наявність виділень із соска, час виділення, кількість, колір, запах, температура тіла; ущільнення, коли з'явилися, як виявлені (самообстеження), болючість при пальпації, зміна забарвлення шкіри. Гінекологічні захворювання, вагітності, роди, менструальний цикл.

При об'єктивному дослідженні визначається конфігурація, розмір молочних залоз, симетричність, деформація, стан шкірних покривів, сосків, виділення з них (кров'янисті, серозні, мутні); наявність запального процесу з врахуванням поділу молочної залози на 4 квадранти: верхньовнутрішній, верхньозовнішній, нижнєвнутрішній, нижнєзовнішній. При пальпації, що проводиться у вертикальному і горизонтальному положенні хворого (на боках, спині), досліджується сосок, ареола, ділянки залози по квадрантах (поверхнево і глибоко). Визначається: форма, розмір, характер поверхні. Різниця між ураженою молочною залозою і здоровою, стан регіонарних, пахвинних, підключичних, надключичних лімфовузлів як на ураженій стороні, так і на протилежній.

Цитологічне і бактеріологічне дослідження із соска. Стан дихальної і серцево-судинної системи.

Лікування

Хірургічне. Повинні вирішуватися такі питання, як:

- знеболювання;

- розрізи;

- об'єм оперативного втручання;

- методи дренування;

- укорочення очищення некротичних тканин;

- застосування місцевої гіпербаричної оксигенації;

- лазерна терапія;

- кріотерапія;

- лазеротерапія.

Комплексне лікування післяпологового стафілококового маститу повинно проводитись за такими напрямками: