Загальні принципи лікування

Враховується:

1. Локалізація.

2. Інтенсивність місцевих і загальних проявів.

3. Чутливість до антибіотиків.

4. Фаза перебігу запального процесу.

5. Збудник.

6. Реактивність організму.

7. Ускладнення.

Місцеве лікування (Curatio localis)

1. Теплові процедури.

2. Рентгенотерапія.

3. Антибіотики й антисептики, ПАР.

4. Кріовплив.

5. Лазер.

6. Гіпербарична оксигенація.

7. Електрофорез.

8. Ультразвук.

Загальне лікування (Curatio generalis)

1. Хірургічне лікування: розкриття, дренування, пластика.

2. Антибіотики й інші антисептики.

3. Бактеріофаги.

4. Вітаміни.

5. Пірамідінові і пуринові основи.

6. Гормони.

7. Стимуляція організму і дезінтоксикація:

а) переливання консервованої крові;

б) переливання імунної крові реконвалесцентів;

в) переливання крові імунізованих донора;

г) переливання плазми, сироватки, окремих білкових фракцій (альбумін, протеїн), білкових гідролізатів, антистафілококовий гамаглобулін, сироватковий поліглобулін.

Термінологія

Стафілокок гноєрідний - staphylococcus pyogenus

Стрептокок гноєрідний – strерtососсus pyogenus.

Пневмокок - dурlососсus рneumoniае (pneumococcus).

Гонокок – dyplococcus gonorrhoeае.

Менінгококи – dурlососсus meningitides (meningococcus).

Синєгнійна паличка - рseudomonas аёruginosa (Bacterium

pyocyaneum).

Контрольні питання

1.Класифікація загальної гнійної інфекції.

2.Етіологія.

3.Особливості перебігу.

4.Класифікація антибіотиків.

5.Неспецифічна реакція організму при загальній гнійній інфекції.

6.Методи місцевого лікування загальної гнійної інфекції.

7.Фази раньового процесу.

8.Методи загального лікування.

9.Профілактика.

Література

1. Гостищев В. К. Руководство по практическим занятиям по общей хирургии. М., Медицина, 1987. – 318 с.

2. Курбангалиев С. М. Гнойная инфекция в хирургии. М., Медицина, 1985.- 272 с.

3. Применение гипербарической оксигенации в комплексе лечения и профилактики гнойно-септической инфекции у хирургических больных. Метод рек. – М.: -1986.- 42 с.

4. Стручков В. И., Гостищев В.К., Стручков Ю.В. Руководство по гнойной хирургии. М.: Медицина, 1984,- 507 С.

5. Кузин М.И., Костючонок Б.М. Рані и раневая инфекция. М.: Медицина. – 1990. – 592 с.

6. Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. К.: “Здоров’я”. – 1995. – 384 с.

ГОСТРІ ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Новоутворення шкіри і підшкірної клітковини.

ФУРУНКУЛИ, ФУРУНКУЛЬОЗ, КАРБУНКУЛИ

Фурункул (furunculus) - гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і сальної залози.

Наявність двох і більше фурункулів називається фурункульозом (furunculosis).

Етіологія

- золотавий стафілокок;

- стрептокок.

Моменти, що сприяють виникненню: погана особиста, побутова і виробнича гігієна, мікротравми, ослаблення захисних сил організму, діабет.

Патологічна анатомія

Гнійно-некротичний процес біля волосяної цибулини, залучення в процес сальних залоз і навколишньої клітковини, гнійна пустула, гнійник, дефект тканини, грануляційна тканина, рубець.

Клініка

Місцево - конусоподібна набряклість у визначеній ділянці, темно-червоного колір, болючість.

Загальні ознаки - озноб, підвищення температури.

Ускладнення: лімфангіт, регіонарний лімфаденіт, абсцес, флегмона, тромбофлебіт і сепсис. Найбільше важке ускладнення фурункулів в області носо-губних складок - гнійний тромбоз кавернозного синуса, що розвивається в результаті тромбофлебіту лицьової вени.