Термінологія

Антисептика - antiseptica.

Антибіотики – аntibiotica (remedia).

Карболова кислота - асіdum саrbolicum.

Задачі

1. У травмпункт доставлений потерпілий із різаною раною передпліччя. Після поранення пройшло три години. Який метод антисептики варто застосовувати для боротьби з інфекцією, що потрапила в рану?

2. У хворого діагностовано розвиток анаеробної інфекції в рані. Стан його швидко погіршується. Які види антисептики варто застосовувати для лікування цього хворого?

3. При огляді хворого виявлено, що пов'язка на рані промокла гноєм синьо-зеленого кольору з неприємним запахом. Які антисептики варто застосовувати для боротьби з цією інфекцією?

4. Після обробки операційного поля настойкою йоду, через декілька годин після операції, у хворого виникла гіперемія і набряк тих ділянок шкіри, що були оброблені настойкою йоду, з'явилися висипи на інших ділянках тіла, нежить, нездужання. Про що свідчать ці симптоми? Яку помилку допустив хірург?

Контрольні питання

1. Визначення поняття «антисептика».

2. Види антисептики і їх характеристика.

3. Основні сучасні антисептичні засоби.

4. Основні принципи сучасного застосування антибіотиків.

5. Види ПАР.

6. Речовини, що підвищують неспецифічний імунітет.

7. Протеолітичні ферменти.

8. Класифікація антибіотиків.

9. Помилки антибіотикотерапії.

10. Основні ускладнення антибіотикотерапії.

11. Профілактика ускладнень антибіотикотерапії.

12. Виписування рецептів антисептиків.

Перелік практичних навичок

1.Вологе прибирання палат, перв’язочної, операційної.

2.Приготувати 10% розчин хлораміну.

3.Обробка хворого для планової і екстреної операції.

4.Проведення індивідуальної проби на чутливість до антибіотиків.

5.Виписування рецептів антисептичних речовин.

Література

1. Афиногенов Г. Е., Слинов Н.П. Антисептики в хирургии. - Л.: Медицина, Ленинградское отделение, - 1987.- 143 с.

2. Красильников А.П. Справочник по антисептике. – Минск: Вышэйшая школа, 1995, - 366 с.

2. Гостищев В. К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии . - М.: Медицина, 1987.- 318 с.

3. Стручков В. И., Стручков Ю. В. Общая хирургия. Учебник. - М.: Медицина. - 1988.- 480 с.

Загальні питання хірургічної інфекції Класифікація

По джерелу гнійного процесу:

а) гнійні захворювання: фурункули, карбункули, флегмони, плеврити, остеомієліти й ін.;

б) гострі хірургічні захворювання внутрішніх органів: гнійний апендицит і ін.;

в) нагноєння ран після операції;

г) нагноєння після відкритих і закритих травм.

По клінічному перебігу і патологанатомічним змінам:

А. Гостра хірургічна інфекція.

а) гостра гнійна анаеробна;

б) гостра анаеробна;

в) гостра специфічна (правець, сибірська виразка й ін.);

г) гостра гнильна.

Б. Хронічна хірургічна інфекція:

а) хронічна неспецифічна;

б) хронічна специфічна.

По клінічному перебігу:

а) гостра гнійна інфекція: загальна, місцева;

б) хронічна гнійна інфекція, загальна, місцева.

По локалізації ураження:

а) шкіри і підшкірної клітковини;

б) покривів черепа;

в) шиї;

г) грудної клітини;

д) середостіння;

е) черевної порожнини;

ж) таза і його органів;

з) кісток і суглобів.

По етіології:

а) стафілококи;

б) стрептококи;

в) пневмококи;

г) колі бацили;

д) гонококи.

Особливості перебігу гнійної інфекції

1.Асоціації мікробів у 87%, моноінфекція - 13%.

2.У процесі перебігу гнійного процесу змінюється інфекція.

3.У зв'язку з застосуванням антибіотиків та інших антисептиків з'являється чутлива флора (стрептококи, стафілококи) і залишаються резистентними штами мікроорганізмів (протей, синєгнійна паличка, а також сапрофіти).

4.Розвиток аутоінфекції.

Реактивність організму залежить від:

1. Індивідуальності.

2. Спадкоємності.

3. Умов харчування.

4. Вітамінів (С, Д, Е).

5. Алергічного стану.

Імунологічна реактивність організму:

«Під несприйнятливістю організму до заразних хвороб треба розуміти загальну систему явищ, завдяки котрим організм може витримати напад хвороботворних мікробів».

І. І. МЕЧНИКОВ.

Неспецифічні реакції організму

I. Види запалення:

1. альтерація;

2. порушення мікроциркуляції;

3. підвищена проникність судин;

4. проліферація.

II. Типи реактивності організму:

1. нормергічний;

2. гіперергічний;

3. гіпоергічний.

III. Лихоманка. Температура 42°С, може призвести до летального кінця.

IV. Обмін речовин.

V. Функція нирок.

VI. Реакція кровотворного апарату.