29 Виникнення і становлення козацтва.

30 Запорізька Січ. Історична роль козацтва.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати причини і обставини виникнення козацтва;

• з’ясувати значення Запорізької Січі в процесі становлення козацтва;

• з’ясувати історичну роль козацтва;

ІІІ Короткий конспект теми.

29 У 16 столітті феодальне, релігійне, гноблення та незахищеність перед зовнішніми ворогами створили загрозу повного фізичного винищення українського населення Речі Посполитої. Шукаючи кращої долі найбільш рішучі та сміливі кидали рідні місця і пробиралися на Запоріжжя – на той час дикі, безлюдні, нічийні простори за дніпровськими порогами. Тут згадані уходники і втікачі знаходили притулок на дніпровських заплавах, збиралися у вільні ватаги, промишляли мисливством, рибальством, торгівлею. Через постійні небезпеки привчалися до зброї, військової справи, бойової доблесті. Повернувшись до своїх осель відмовлялися коритися представникам польської влади. З числа цих людей формувалася верства вільних, озброєних людей, яких почали називати козаками.

Перші згадки про запорізьких козаків датуються 1489 і 1492 роками.

30 В першій половині 16 століття організатором козаччини був черкаський староста Остафій Дашкевич, а її центром – Черкаси. В 1556 р. князь Дмитро Вишневецький збудував на острові Хортиця укріплення, яке назвали Запорізькою Січчю. Місцезнаходження Січі неодноразово змінювалося, проте її роль військово-адміністративного і консолідуючого центру залишалася незмінною. Завдяки Січі козацтво зорганізувалося як Військо Запорізьке з виборним самоврядуванням, із спільними уявленнями про козацькі звичаї і вольності та територіями на які вони поширювалися. Відповідно Запорізька Січ перетворилася на особливе військово-політичне утворення.

Поза межами Січі козаки могли найматися на державну службу і формували реєстрове козацьке військо.

Отже історичне значення Запорізької Січі полягало в тому, що вона відновила перервану традицію української державності і стала захисником українського народу. Загроза повного фізичного винищення українців суттєво зменшилася.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай причини і обставини виникнення козацтва.

• Пригадай роль Запорізької Січі в процесі становлення козацтва.

• Поясни історичне значення Запорізької Січі і козацтва.

Початок польсько – козацького протистояння.

І Питання для розгляду:

31 Причини і початок польсько–козацького протистояння.

32 Гетьманування Самійла Кішки і Петра Сагайдачного.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• визначити причини початку польсько-козацького протистояння і характер повстань;

• з’ясувати обставини і підсумки козацьких повстань Косинського і Наливайка;

• з’ясувати основні напрямки політики гетьмана Сагайдачного;

ІІІ Короткий конспект теми.

31 В кінці 16 століття феодальні і національно-релігійні утиски наштовхнулися на збройний опір з боку козацтва. При нагоді козаків підтримували пригноблені селяни.

Перше масове повстання спалахнуло в 1591-93 рр. Повстанці очолювані отаманом Криштофом Косинським громили шляхетсько-магнатські маєтки, нищили панські документи на земельну власність. За легендою Косинський потрапив в руки поляків і його живцем замурували у стіну монастиря. Новий спалах повстанського руху охопив 1594-1596 рр. і був пов'язаний з іменем Северина Наливайко. На землях, очищених від польської адміністрації, він покозачував селян і міщан. Королю надіслав лист зі зверненням про необхідність створення козацької держави для боротьби з турецько-татарською загрозою. На придушення повстання кинули найкращі сили польської армії. У травні 1596 р. в урочищі Солониця після двотижневої облоги полякам вдалося розбити повстанців. Полоненого Наливайка стратили у Варшаві: за переказом йому на голову одягли корону з розпеченого заліза. Сейм оголосив козаків ворогами держави, проте сил для їх повного знищення Польща не мала.

Таким чином повстання Косинського і Наливайка поклали початок добі польсько–козацького протистояння. Козацько-селянські рухи набули вираженого антифеодального, визвольного характеру.

32 Після поразки Наливайка козаки зосередили сили проти зовнішніх загроз з боку Османської імперії та Кримського ханства. Традицію морських походів ще у 1567 р. започаткував гетьман Самійло Кішка. Після невдалої морської битви провів двадцять п’ять років у турецькій неволі, однак у 1599 р. вирвався на свободу і знову став гетьманом. Наступальні морські акції розширив Петро Сагайдачний, який організував зухвалі морські походи запорожців на Трапезунд і Синоп в 1614 р., на Стамбул в 1615 р., на Кафу в 1616 р. Слава полководця допомогла Сагайдачному стати гетьманом реєстрового і нереєстрового козацтва. З Польщею він підтримував союзницькі стосунки. Восени 1618 р. на прохання королевича Володислава 20-тисячне військо Сагайдачного здійснило похід на Москву. Під час польсько-турецької війни Сагайдачний знову прийшов на допомогу Польщі: у Хотинській битві в серпні-вересні 1621 р. спільними зусиллями козаки і поляки зупинили 250-тисячне турецьке військо. На вершині своєї могутності Сагайдачний допоміг православній церкві відновити втрачену внаслідок унії ієрархію і отримати митрополита в особі Іова Борецького.

Так чином гетьману Сагайдачному вдалося зміцнити козацтво і врятувати від занепаду православну церкву.

ІV Питання для самоконтролю.

• Поясни причини початку польсько–козацького протистояння і характер повстань .

• Пригадай обставини і підсумки перших козацьких повстань.

• Пригадай основні напрямки і здобутки політики гетьмана Сагайдачного.

ІV Історичний портрет.

Петро Сагайдачний

Ім'я Петра Сагайдачного повертає нас в оповиті романтикою і героїзмом козацькі часи. Народився на Галичині.

Прийшовши на Січ, відзначився в багатьох боях сміливістю і полководським талантом. Неодноразово обирався кошовим отаманом Запорізької Січі. Під проводом Сагайдачного козаки здійснюють зухвалі морські експедиції:

• на Трапезунд і Синоп (1614 р.),

• Стамбул (1615 р.),

• Кафу (1616 р.).

Для зовнішніх ворогів України – Турецької імперії і Кримського ханства він став найбільшою загрозою. Слава полководця допомогла стати гетьманом реєстрового і нереєстрового козацтва. Польща у стосунках з ним намагається зберігати перемир’я, а Сагайдачний надає їй військову допомогу в обмін на підтвердження козацьких вольностей і збереження реєстру. Так влітку 1618 р. на прохання королевича Володислава Сагайдачний зібрав 20-тисячне військо і здійснив похід на Москву. Під час польсько-турецької війни козацьке військо на чолі із Сагайдачним в критичний момент знову прийшло на допомогу Польщі. У Хотинській битві в серпні-вересні 1621р. спільними зусиллями козаки і поляки зупинили 250-тисячну турецьку армію, врятувавши Річ Посполиту від погрому. Втім пропольські симпатії не завадили Сагайдачному стати оборонцем православної церкви і відновити втрачену внаслідок унії православну ієрархію. Завдяки цьому українська православна церква почала відроджуватися. Помер від поранення, отриманого в Хотинській битві.

Отже, з точки зору сьогоднішнього дня гетьман Сагайдачний сприймається героєм своєї епохи, видатним полководцем, дипломатом, фундатором козацтва, захисником Вітчизни. Не випадково флагман військово-морського флоту незалежної України носить ім’я «Гетьман Сагайдачний».

Антифеодальні національно – визвольні повстання першої половини 17 століття.

І Питання для розгляду.