20 Битва на річці Калка.

21 Монгольське нашестя на Південну Русь .

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу слід :

• звернути увагу на характер монгольської держави і результати першого збройного зіткнення Русі з монголами;

• з’ясувати обставини монгольського нашестя на Русь;

• з’ясувати наслідки монгольського нашестя;

ІІІ Короткий конспект теми.

20 На початку 13 століття кочові монгольські племена на чолі з Чингізханом утворили в Центральній Азії власну державу. Вона слугувала монгольській знаті інструментом для завоювання, поневолення й пограбування сусідніх країн. Підкоривши Північний Китай, Середню Азію, Іран, Закавказзя монгольські орди вдерлися в причорноморські степи, де кочували половці. Смертельна загроза змусила половців звернутися за допомогою до руських князів. У травні 1223р. русько-половецьке військо прийняло бій з монголами на річці Калка. Від самого початку походу руським князям не вистачало злагоди. Навіть на полі битви їх дружини діяли розрізнено, без єдиного командування і взаємодопомоги.

Таким чином на берегах Калки русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

21 Монгольське нашестя на Київську Русь очолював онук Чингізхана – Батий. Його війська мали величезну чисельну перевагу над розрізненими дружинами руських князів. Незважаючи на смертельну загрозу, руські князі не спромоглися об’єднати свої сили і спинити завойовників. В 1237-38 рр. відбувся погром Північно-Східної Русі. У 1239-41 рр. монгольська орда вогненним смерчем пройшлася Південно-Західною Руссю: від переяславсько-чернігівських земель до галицьких і волинських. Наслідки монгольського нашестя для руських земель:

• страхітливі людські втрати і спустошення;

• загибель Київської держави і входження до складу могутньої монгольської держави Золота Орда

• встановлення монгольського панування (іга) зі збором данини і наданням князям ханських ярликів на право управління власними землями.

Таким чином доба Київської Русі завершилася.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай характер монгольської держави, обставини і результати першого збройного зіткнення Русі з монголами.

• Пригадай обставини і причини поразок руських князів під час монгольського нашестя.

• Пригадай наслідки монгольського нашестя.

Галицько - Волинська держава.

І Питання для розгляду:

22 Виникнення Галицько – Волинської держави.

23 Князювання Данила Романовича.

24 Припинення правлячої династії і війна за галицький трон.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати обставини утворення Галицько-Волинської держави;

• з’ясувати історичне значення діяльності Данила Романовича;

• з’ясувати обставини припинення правлячої династії;

• визначити наслідки війни за галицький трон;

ІІІ Короткий конспект теми.

22 В добу феодальної роздробленості Галичина і Волинь поступово стали новими економічними і політичними центрами Русі. Перше піднесення Галицького князівства було пов’язане з іменем князя Ярослава Осмомисла (1153–87 рр.). Політичне життя Галицької землі вирізнялося впливовістю місцевого боярства. Галицькі бояри, наприклад, дозволяли собі втручатися у сімейні справи Ярослава Осмомисла. У 1199 р. войовничий волинський князь Роман Мстиславович здобув собі галицький трон і об’єднав свої володіння у єдиній державі. У стосунках з бунтівливими галицькими боярами Роман керувався принципом: «не почавивши бджіл, не їстимеш меду». На вершині могутності приєднав до своїх володінь Київ. Подальше зростання могутності нової держави перервала його передчасна загибель у 1205 р. в бою з поляками.

23 Після загибелі Романа Мстиславовича його велика держава розпалася. Галичина та Волинь існували окремо, допоки не змужніли діти Романа Мстиславовича – Данило і Василько. До 1238 р. князь Данило Романович повернув під свою владу майже всі батьківські володіння разом з Києвом. Спинити монгольське нашестя Данило Романович не міг, проте йому вистачило сил, щоб відновити державу після нашестя. Основні епізоди його правління:

• 1245 р. - перемога над об’єднаним польсько-угорським військом під Ярославом, отримання ярлика на княжіння від хана Батия ;

• 1253-54 рр.- отримання королівської корони від Папи Римського і коронація;

• 1254 р. - перший на Русі збройний виступ проти монгольського панування;

• 1256 р.- заснування Львова.

Таким чином своїм спадкоємцям Данило Романович залишив міцну державу, що перебувала в мінімальній залежності від Золотої Орди.

24 За правління Лева Даниловича (1264 – 1301 рр.) і Юрія Львовича (1301–1308 рр.) Галицько-Волинська держава продовжувала зміцнюватися. Монгольська загроза нагадала про себе, коли у бою з ординцями одночасно загинули князі Андрій і Лев Юрійовичі. За нещасливим збігом обставин вони не залишили після себе спадкоємця чоловічої статі. Тому новим правителем обрали князя Юрія–Болеслава - представника династії Романовичів по жіночій лінії. Оскільки він виховувався в Польщі, бунтівливі галицькі бояри сприйняли його як чужинця і зрештою отруїли. Юрій-Болеслав також не мав спадкоємця чоловічої статі, тому династія Романовичів перервалася. Припинення правлячої династії спровокувало внутрішні міжусобиці та збройне втручання сусідніх країн: Польщі, Угорщини, Литви, Золотої Орди. Протягом 1340-87 рр. йшла війна за галицький трон.

Підсумок війни за Галицький трон: Волинь перейшла під владу великого князівства Литовського, Галичину захопила Польське королівство.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай обставини виникнення Галицько-Волинської держави.

• Пригадай обставини і підсумки правління Данила Романовича.

• Пригадай обставини припинення правлячої династії Романовичів і підсумки війни за галицький трон.

ІV Історичний портрет.

Данило Романович Галицький

Ім’я Данила Романовича повертає нас в бурхливу, овіяну романтикою добу Галицько-Волинської держави. Його батько Роман був засновником єдиної Галицько-Волинської держави і династії Романовичів. Після передчасної смерті Романа в битві з поляками його держава розпадається, а сім’я шукає притулку за кордоном.

Змужнівши Данило Романович твердою рукою повернув і воз’єднав батьківські володіння. Волинь залишив в управління свого молодшого брата і вірного соратника – Василька. Оволодівши Києвом, здобув більшу частину земель історичної спадщини династії Рюриковичів. Однак надалі історичні обставини складалися проти нього, оскільки на Русь починалося лихоліття монгольського нашестя. Спинити монгольську орду Данило Романович не міг, проте йому вистачило сил, щоб відновити державу і владу після нашестя. Основні епізоди його правління:

• перемога над польсько-угорськими загарбниками у битві під Ярославом;

• отримання ярлика на княжіння від хана Батия ;

• отримання королівської корони від Папи Римського (1253 р.);

• перший серед руських правителів збройний виступ проти монгольського панування (1254 р.);

• заснування Львова (1256 р.).

Своїм спадкоємцям Данило Романович залишив міцну державу, що перебувала в мінімальній залежності від Золотої Орди.

Отже з сьогоднішнього дня Данило Романович Галицький бачиться героєм своєї: полководцем, державотворцем, дипломатом.

Литовська доба.

І Питання для розгляду: