16 Язичницькі вірування східних слов’ян.

17 Релігійні реформи Володимира Святославовича.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу слід :

• з’ясувати сутність язичництва, його вплив на політичну ситуацію в державі;

• з’ясувати мотивацію князя Володимира Святославовича при проведенні релігійних реформ;

• з’ясувати наслідки хрещення Русі;

ІІІ Короткий конспект теми.

16 Життя первісних народів, залежало від навколишнього середовища. У зв’язку з цим виникло язичництво – тобто система вірувань і звичаїв, пов’язаних з обожненням сили природи. У слов’ян-язичників існували культи вогню, води, землі, предків. Серед множини різних богів найбільш шанованими були: Перун (бог грому і блискавки), Стрибог, Дажбог, Хорс, Макош. Їм поклонялися в так званих капищах, де стояли ідоли – вирізані з дерева або каменю символічні зображення язичницьких богів. Навколишню природу за уявленнями язичників населяли дрібні духи, такі як водяники, лісовики, русалки. Носіями релігійних знань були волхви, котрі зналися також на астрономії, медицині, математиці.

17 Язичництво відображало духовну спорідненість слов’ян з природою, але зберігало племінну розрізненість Русі й заважало політичній консолідації держави. Ці обставини змусили князя Володимира Святославовича взятися за проведення релігійної реформи. Спочатку він запровадив єдиний для всіх пантеон із шести язичницьких богів. Коли нововведення не прижилося, ознайомився з релігіями, що сповідували єдиного бога: мусульманством, іудаїзмом, християнством римо-католицького і православного обряду. Зважаючи на давні політичні й торгові зв’язки з Візантією, зробив вибір на користь православ’я. У 988 р. Володимир Святославович прийняв хрещення сам і охрестив Русь.

Християнізація Русі починалася з правлячої династії, феодальної верхівки і міських жителів. Язичницькі вірування і звичаї значно довше трималися серед сільського населення. Наслідки хрещення Русі:

• поширення християнської релігії і моралі;

• посилення князівської влади;

• зміцнення міжнародних зв’язків і авторитету країни;

• розвиток писемності, освіти, мистецтва, архітектури.

Таким чином запровадження християнства виявилося доленосною подією в історії Київської Русі.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай язичницькі вірування східних слов’ян.

• Пригадай мотивацію і обставини релігійних реформ Володимира Святославовича.

• Пригадай головні наслідки хрещення Русі.

Київська Русь в період феодальної роздробленості.

І Питання для розгляду:

18 Становлення феодальних стосунків на Русі. Любецький з’їзд князів.

19 Сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу слід :

• згадати сутність феодалізму;

• з’ясувати особливості становлення феодалізму на Русі;

• з’ясувати рішення Любецького з’їзду князів та формування передумов для феодальної роздробленості;

• з’ясувати особливості і наслідки феодальної роздробленості Русі.

ІІІ Короткий конспект теми.

18 Київська Русь була ранньофеодальною державою, де родоплемінні стосунки змінювалися феодальними. Феодалізмом прийнято називати суспільно-економічний устрій, похідний від власності на землю.

В процесі його становлення вільні селяни-общинники (смерди) втрачали свої наділи та поповнювали різні категорії залежного населення: рядовичів, закупів, холопів. Князі і бояри розширювали свої земельні володіння і формували феодальну верхівку суспільства. Відсутність чітко визначених правил спадкування князівської влади провокувала феодалів на ворожнечу і збройну боротьбу. Під час таких міжусобиць гинули люди, розорялося господарство, зростала загроза з боку кочових орд половців.

Щоб уникнути міжусобиць в 1097р. на з’їзді в Любечі князі затвердили новий принцип спадкування:від батька до сина. Рішення Любецького з’їзду не стримали міжусобні війни, але створили умови для поширення вотчинного (спадкового) землеволодіння. Розвиток вотчинного землеволодіння викликав важливі геополітичні зміни: посилення удільних князів і бояр, зростання нових міст і військово-політичних центрів на колишніх окраїнах країни.

Таким чином склалися передумови для входження Русі в добу феодальної роздробленості.

19 Доба феодальної роздробленості позначилося зміцненням й відособленням від Києва удільних князівств: Чернігівського, Переяславського, Галицького, Волинського та багатьох інших. Відособлення сприяло розвитку економіки, але шкодило обороні країни, тому що невеликі дружини удільних князів не могли стримувати грабіжницькі наскоки кочовиків.

Вдалий похід по кочовищам половців 1111р. тимчасово усунув найбільш небезпечну загрозу. Славу переможця у ньому здобув собі переяславський князь Володимир Мономах. З 1113 р. по 1125 р. Мономах був великим князем київським. Йому вдалося відновити єдність та могутність держави. Син Мономаха Мстислав Великий з успіхом продовжував політику батька, але став останнім правителем єдиної держави. Після його смерті Русь розпалася на окремі князівства. Між династіями Мономаховичів, Юрійовичів, Олеговичів розгорілася боротьба за право володіння Києвом. Так в 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Юрійович Боголюбський, якому ніяк не вдавалося закріпитися на київському престолі, захопив і пограбував столицю Русі.

Отже в добу роздробленості Русь перетворилася на федеративну феодальну монархію, співправителями якої були найвпливовіші князі.

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай сутність феодалізму і особливості його становлення в Київській державі.

- Пригадай рішення Любецького з’їзду князів і його наслідки.

- Пригадай сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.

Монгольське нашестя.

І Питання для розгляду: