- •5 Форми організації первісного суспільства.
- •6 Трипільська археологічна культура.
- •7 Кочові народи Північного Причорномор’я доби раннього залізного віку, їх заняття і звичаї.
- •8 Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •9 Походження і предки слов’ян.
- •10 Східнослов’янські племена і варяги у 8 – 9 століттях.
- •11 Виникнення Київської держави. Князювання Олега.
- •12 Головні напрямки політики Ігоря, Ольги і Святослава.
- •13 Наукові теорії виникнення Київської держави.
- •14 Основні напрямки політики Володимира Святославовича.
- •15 Князювання Ярослава Мудрого. Розквіт Київської держави.
- •16 Язичницькі вірування східних слов’ян.
- •17 Релігійні реформи Володимира Святославовича.
- •18 Становлення феодальних стосунків на Русі. Любецький з’їзд князів.
- •19 Сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.
- •20 Битва на річці Калка.
- •21 Монгольське нашестя на Південну Русь .
- •22 Виникнення Галицько – Волинської держави.
- •23 Князювання Данила Романовича.
- •24 Припинення правлячої династії і війна за галицький трон.
- •25 Перехід українських земель під владу Литви.
- •26 Кревська унія і повстання Свидригайла.
- •27 Люблінська унія та її наслідки.
- •28 Брестська церковна унія.
- •29 Виникнення і становлення козацтва.
- •30 Запорізька Січ. Історична роль козацтва.
- •31 Причини і початок польсько–козацького протистояння.
- •32 Гетьманування Самійла Кішки і Петра Сагайдачного.
- •33 Антифеодальні національно – визвольні повстання першої половини 17 століття.
- •34 Початок Визвольної війни проти Речі Посполитої.
- •35 Зборівський договір.
- •36 Створення української козацької держави на чолі з Богданом Хмельницьким.
- •37 Битва під Берестечком.
- •38Білоцерківський договір і події 1652-53 рр.
- •39 Переяславська Рада.
- •40 Початок гетьманування Івана Виговського і козацька міжусобиця 1658 р.
- •41 Гадяцький трактат і його наслідки.
- •42 Гетьманування Юрія Хмельницького.
- •44 Гетьманування Івана Мазепи
- •45 Гетьманування Пилипа Орлика
- •46 Скасування Гетьманщини.
- •47 Ліквідація Запорізької Січі.
- •48 Політика Польщі щодо Правобережжя і гайдамацький рух.
- •49 Опришківський рух.
- •50 Національне відродження хіх століття.
- •51 Національно-визвольний рух хіх століття.
- •52 Скасування панщини на західноукраїнських землях.
- •53 Ліквідація кріпацтва в Росії.
- •54 Українські землі на початку хх століття.
- •57 Плани воюючих сторін щодо України.
- •58 Національний рух під час і світової війни.
- •59 Бойові дії на українських землях у 1915 – 17 роках.
- •60 Бойовий шлях Українських Січових Стрільців.
- •61 Утворення уцр і початок української революції.
- •62 Політичні події вересня-жовтня 1917 р.
- •63 Більшовицько-українська війна і іv Універсал уцр.
- •64 Брестський мирний договір.
- •65 Гетьманат Павла Скоропадського.
- •67 Основні напрямки політики Директорії.
- •68 Боротьба Директорії, більшовиків і денікінців за Україну.
- •69 Утворення зунр і проголошення Акту Злуки
- •70 Польсько-українська війна.
- •71 Утворення усрр.
- •72 Варшавська угода і польсько-більшовицька війна.
- •73 Політика «воєнного комунізму» і «червоний терор».
- •74 Утворення срср.
- •75 Нова економічна політика.
- •76 Політика коренізації.
- •77 Особливості радянської індустріалізації України.
- •78 Наслідки радянської індустріалізації України .
- •79 Колективізація сільського господарства 1927-33 рр.
- •80 Голодомор 1932-33 рр..
- •81 Передумови і особливості політики масових репресій.
- •82 Репресії проти релігії та церкви.
- •83 Політика Польської держави щодо Західної України.
- •84 Суспільно-політичний рух під владою Польщі.
- •85 Проголошення Карпатської України.
- •86 Воз’єднання Західної України з Радянською Україною.
- •87 Початок німецького вторгнення в срср.
- •88 Нацистський окупаційний режим на Україні.
- •91 Визволення Лівобережної України.
- •92 Визволення Правобережної України. Внесок українського народу у спільну перемогу.
- •93 Післявоєнна відбудова України.
- •94 Відбудова сільського господарства. Голод 1946-47 рр.
- •95 Радянізація Західної України.
- •96 Сутність і особливості «Відлиги».
- •97 Економічні реформи Хрущова.
- •98 Консервативний поворот доби «Застою».
- •99 Дисидентський рух.
- •100 Розвиток економіки в роки «Застою».
- •101 Сільське господарство в роки «Застою».
- •102 Сутність політики «Перебудови». Економічні реформи «Перебудови».
- •103 Політичне життя в роки «Перебудови».
- •104 Чорнобильська катастрофа.
- •105 Проголошення незалежності.
- •106 Початок державотворчих процесів.
- •107 Проблеми і здобутки перших років незалежності.
- •108 Правління президента Януковича і революція Гідності.
- •109 Анексія Криму і «гібридна війна» на Донбасі.
- •110 Мінські угоди.
107 Проблеми і здобутки перших років незалежності.
ІІ Методичні рекомендації.
При вивченні матеріалу необхідно :
з’ясувати особливості і підсумки правління президента Кравчука;
з’ясувати особливості і підсумки правління президента Кучми;
з’ясувати обставини правління Януковича і перемоги революції Гідності;
з’ясувати обставини анексії Криму і виникнення сепаратистського руху на Донбасі..
ІІІ Короткий конспект теми.
107 Президенту Кравчуку ефективної концепції економічних реформ знайти не вдалося. Його правління вирізняли несприятливі тенденції:
падіння виробництва, гіперінфляція, безробіття;
непрозора приватизація (прихватизація);
зростання злочинності, криміналітету і тіньової економіки;
погіршення російсько – українських стосунків.
Внаслідок цього у 1993 р. середньомісячні доходи скоротилися до 30 доларів на людину. Україна стала однією з найбідніших країн Європи. Загальне невдоволення викликало хвилі страйкового руху та загострення політичної боротьби. Опозиція в 1994 р. домоглася проведення дострокових президентських виборів. За їх підсумками другим президентом став Леонід Кучма, який пообіцяв подолати кризу й корупцію, налагодити стосунки з Росією. Під час правління Кучми:
продовжувалася приватизація (прихватизація);
занепали колгоспи;
криміналітет прийшов у владу;
сформувалися потужні фінансово-промислові групи, найкраща частина економіки перейшла в руки олігархів.
Кучма не виконав передвиборчі зобов’язання 1994 р., втім це не завадило йому роздати порцію нових обіцянок і виграти президентські вибори 1999 р. В другу каденцію Кучми нарешті припинився економічний спад.
Таким чином Україна здобула атрибути незалежної держави і зберегла громадянський мир. Проблеми перших років незалежності (затяжна економічна криза, корупція, злидні) виявилися настільки глибокими, що виникло розчарування в самій ідеї незалежності, народилася сліпа ностальгія за радянським минулим, зміцнилися антиукраїнські сили.
ІV Питання для самоконтролю.
Пригадай особливості і підсумки правління президента Кравчука.
Проясни особливості і підсумки правління президента Кучми.
Події 2010-2015 рр.
І Питання для розгляду:
108 Правління президента Януковича і революція Гідності.
109 Анексія Криму і «гібридна війна» на Донбасі.
110 Мінські угоди.
ІІ Методичні рекомендації.
При вивченні матеріалу необхідно :
з’ясувати основні тенденції правління Януковича;
з’ясувати обставини початку і перемоги революції Гідності;
з’ясувати обставини російської агресії проти України і сепаратистського заколоту на Донбасі;
з’ясувати особливості мінського переговорного процесу.
ІІІ Короткий конспект теми.
108 Президентські вибори 2010 р. виграв висуванець донбаських олігархів і Партії Регіонів Віктор Янукович. Його правління вирізняли такі тенденції:
узурпація центральних і місцевих органів влади представниками Партії Регіонів та особами з оточення президента (так звана Сім’я);
особисте збагаченням президента та Сім’ї;
переслідування опозиційних партій та їх лідерів;
нормалізація стосунків з Росією за рахунок поступок на її користь.
Все це давало підстави говорити про «режим внутрішньої окупації».
Президент Янукович формально продовжував курс на євроінтеграцію, але в листопаді 2013 р. несподівано відмовився підписати угоду про асоціацію з ЄС. Цей крок став сигналом до початку акцій протесту на київському Майдані. Спроби розігнати протестантів спецпідрозділами міліції «Беркут» і прибандюченими «тітушками» розбурхали протести по всій країні. Протистояння тривало по лютий 2014 р. Завершилося перемогою Майдану і втечею Януковича в Росію. Більше сотні протестуючих були вбиті. Ці події отримали назву революції Гідності.
Таким чином режим «внутрішньої окупації» Януковича було повалено.
109 Слабкістю пост майданної української влади скористалася Росія: в лютому-березні 2014 р. вона провела анексію Криму. Після цього її спецслужби і найманці взялися розпалювати вогнище сепаратизму на Донбасі. Озброєні російські диверсанти при допомозі місцевих сепаратистів захоплювали міста, тероризували прихильників України. Не зустрівши опору місцевої влади і міліції оголосили про створення Донецької і Луганської народних республік (ДНР-ЛНР).
У відповідь керівництво України розгорнуло антитерористичну операцію (АТО). Проти сепаратистів виступили підрозділи Збройних Сил України, Національної гвардії та добровольчі батальйони. Після обрання президентом України Петра Порошенка АТО посилилася. В ході впертих, кровопролитних боїв ЗСУ визволили Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ, прорвалися на околиці Донецька. Та завершити АТО виявилося неможливим, оскільки Росія продовжувала постачати ДНР-ЛНР нових найманців, озброєння, боєприпаси, обстрілювала українські війська зі своєї території. В серпні 2014 р. її армія завдала підступного удару під Іловайськом. Для українських військ ці події завершилися важкими втратами.
Така чином агресія проти України продовжувалася у форматі «гібридної війни». Росія свою причетність до конфлікту приховувала і заперечувала.
110 Дипломатичні контакти між представниками України і сепаратистів здійснювалися при допомозі так званої контактної групи в Мінську. 5 вересня 2014 р. вдалося досягти домовленостей про тимчасове припинення вогню. Протокол про перемир’я, що був підписаний представниками України, Росії та ОБСЄ, передбачав наступне:
- негайне припинення вогню;
- моніторинг ОБСЄ за незастосуванням зброї;
- прийняття Закону про особливий статус для окремих районів Донецької і Луганської областей і вибори на його основі;
- звільнення заручників;
- амністію учасникам сепаратистського руху;
- виведення з території України іноземних збройних формувань.
Лінія розмежування на той час залишалася невигідною для сепаратистів, з цієї причини вони просто зірвали перемир’я. Зокрема: продовжували штурмувати Донецький аеропорт, масово обстрілювали військові і цивільні об’єкти. Так 24 січня 2015 р. ракетними системами «Град» накрили Маріуполь, внаслідок чого загинув 31 мирний мешканець. Протягом січня-лютого 2015 р. відкрито і відчайдушно штурмували Дебальцеве. Дипломатичні зусилля щодо припинення конфлікту на Донбасі продовжила «нормандська четвірка», яку склали Франція, Німеччина, Україна і Росія. Керівники «нормандської четвірки» зустрілися в Мінську. Після важких переговорів 12 лютого 2015р. їм вдалося узгодити комплекс заходів з виконання мінських угод. Представник України Л. Кучма і ватажки сепаратистів особисто підписали документ, положення якого дублювали вимоги про припинення вогню; відведення від лінії зіткнення важких озброєнь; обмін полоненими, а також з’явився новий пункт про відновлення контролю над державним кордоном в зоні конфлікту.
Та дива знову не сталося: після підписання Мінських угод - 2 проросійські сепаратисти продовжували «гібридну війну». 18 лютого 2015р. вони штурмом захопили Дебальцеве.
ІV Питання для самоконтролю.
Пригадай основні тенденції правління Януковича.
Пригадай обставини початку і перемоги революції Гідності.
Пригадай особливості російської агресії проти України і сепаратистського заколоту на Донбасі.
Поясни особливості та проблеми мінського переговорного процесу.
V Історичний портрет.
Леонід Кучма ( 1938)
Ім’я Леоніда Кучми повертає нас у непрості часи становлення України як незалежної держави. Народився на Чернігівщині, здобув освіту в Дніпропетровському університеті. Працював на відповідальних інженерних і партійних посадах найбільшого промислового підприємства Дніпропетровська.
На вершини влади зійшов у ролі Прем’єр-міністра незалежної України. В 1994 р. переміг на дострокових президентських виборах. Правління Кучми позначається тим, що:
продовжується непрозора приватизація (прихватизація);
занепадають колгоспи і сільське господарство;
криміналітет збагачується і йде у владу;
краща частина економіки концентрується в руках олігархів.
Кучма не виконав передвиборчі зобов’язання 1994 р., однак це не завадило йому роздати порцію нових обіцянок і вдруге виграти президентські вибори. У 2000 р. був звинувачений у причетності до викрадення і вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе (так званий «касетний скандал»). Ця обставина спровокувала протести під гаслом «Україна без Кучми». Досягненнями його правління стало: прийняття Конституції, запровадження національної валюти гривні, нормалізація стосунків з Росією та довгоочікуване припинення економічного падіння.
Після початку збройного конфлікту на Донбасі екс – президент Кучма представляв Україну на засіданнях Контактної групи, при допомозі якої здійснювалися дипломатичні контакти із керівництвом сепаратистів.
З точки зору сьогоднішнього дня президент Кучма сприймається неоднозначно. Історики визнають його внесок в становлення незалежної України. Але населення найчастіше пов’язує з його іменем темні сторони 90-х років: корупцію, прихватизацію, злидні, безробіття.
