107 Проблеми і здобутки перших років незалежності.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати особливості і підсумки правління президента Кравчука;

• з’ясувати особливості і підсумки правління президента Кучми;

• з’ясувати обставини правління Януковича і перемоги революції Гідності;

• з’ясувати обставини анексії Криму і виникнення сепаратистського руху на Донбасі..

ІІІ Короткий конспект теми.

107 Президенту Кравчуку ефективної концепції економічних реформ знайти не вдалося. Його правління вирізняли несприятливі тенденції:

• падіння виробництва, гіперінфляція, безробіття;

• непрозора приватизація (прихватизація);

• зростання злочинності, криміналітету і тіньової економіки;

• погіршення російсько – українських стосунків.

Внаслідок цього у 1993 р. середньомісячні доходи скоротилися до 30 доларів на людину. Україна стала однією з найбідніших країн Європи. Загальне невдоволення викликало хвилі страйкового руху та загострення політичної боротьби. Опозиція в 1994 р. домоглася проведення дострокових президентських виборів. За їх підсумками другим президентом став Леонід Кучма, який пообіцяв подолати кризу й корупцію, налагодити стосунки з Росією. Під час правління Кучми:

• продовжувалася приватизація (прихватизація);

• занепали колгоспи;

• криміналітет прийшов у владу;

• сформувалися потужні фінансово-промислові групи, найкраща частина економіки перейшла в руки олігархів.

Кучма не виконав передвиборчі зобов’язання 1994 р., втім це не завадило йому роздати порцію нових обіцянок і виграти президентські вибори 1999 р. В другу каденцію Кучми нарешті припинився економічний спад.

Таким чином Україна здобула атрибути незалежної держави і зберегла громадянський мир. Проблеми перших років незалежності (затяжна економічна криза, корупція, злидні) виявилися настільки глибокими, що виникло розчарування в самій ідеї незалежності, народилася сліпа ностальгія за радянським минулим, зміцнилися антиукраїнські сили.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай особливості і підсумки правління президента Кравчука.

• Проясни особливості і підсумки правління президента Кучми.

Події 2010-2015 рр.

І Питання для розгляду:

108 Правління президента Януковича і революція Гідності.

109 Анексія Криму і «гібридна війна» на Донбасі.

110 Мінські угоди.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати основні тенденції правління Януковича;

• з’ясувати обставини початку і перемоги революції Гідності;

• з’ясувати обставини російської агресії проти України і сепаратистського заколоту на Донбасі;

• з’ясувати особливості мінського переговорного процесу.

ІІІ Короткий конспект теми.

108 Президентські вибори 2010 р. виграв висуванець донбаських олігархів і Партії Регіонів Віктор Янукович. Його правління вирізняли такі тенденції:

• узурпація центральних і місцевих органів влади представниками Партії Регіонів та особами з оточення президента (так звана Сім’я);

• особисте збагаченням президента та Сім’ї;

• переслідування опозиційних партій та їх лідерів;

• нормалізація стосунків з Росією за рахунок поступок на її користь.

Все це давало підстави говорити про «режим внутрішньої окупації».

Президент Янукович формально продовжував курс на євроінтеграцію, але в листопаді 2013 р. несподівано відмовився підписати угоду про асоціацію з ЄС. Цей крок став сигналом до початку акцій протесту на київському Майдані. Спроби розігнати протестантів спецпідрозділами міліції «Беркут» і прибандюченими «тітушками» розбурхали протести по всій країні. Протистояння тривало по лютий 2014 р. Завершилося перемогою Майдану і втечею Януковича в Росію. Більше сотні протестуючих були вбиті. Ці події отримали назву революції Гідності.

Таким чином режим «внутрішньої окупації» Януковича було повалено.

109 Слабкістю пост майданної української влади скористалася Росія: в лютому-березні 2014 р. вона провела анексію Криму. Після цього її спецслужби і найманці взялися розпалювати вогнище сепаратизму на Донбасі. Озброєні російські диверсанти при допомозі місцевих сепаратистів захоплювали міста, тероризували прихильників України. Не зустрівши опору місцевої влади і міліції оголосили про створення Донецької і Луганської народних республік (ДНР-ЛНР).

У відповідь керівництво України розгорнуло антитерористичну операцію (АТО). Проти сепаратистів виступили підрозділи Збройних Сил України, Національної гвардії та добровольчі батальйони. Після обрання президентом України Петра Порошенка АТО посилилася. В ході впертих, кровопролитних боїв ЗСУ визволили Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ, прорвалися на околиці Донецька. Та завершити АТО виявилося неможливим, оскільки Росія продовжувала постачати ДНР-ЛНР нових найманців, озброєння, боєприпаси, обстрілювала українські війська зі своєї території. В серпні 2014 р. її армія завдала підступного удару під Іловайськом. Для українських військ ці події завершилися важкими втратами.

Така чином агресія проти України продовжувалася у форматі «гібридної війни». Росія свою причетність до конфлікту приховувала і заперечувала.

110 Дипломатичні контакти між представниками України і сепаратистів здійснювалися при допомозі так званої контактної групи в Мінську. 5 вересня 2014 р. вдалося досягти домовленостей про тимчасове припинення вогню. Протокол про перемир’я, що був підписаний представниками України, Росії та ОБСЄ, передбачав наступне:

- негайне припинення вогню;

- моніторинг ОБСЄ за незастосуванням зброї;

- прийняття Закону про особливий статус для окремих районів Донецької і Луганської областей і вибори на його основі;

- звільнення заручників;

- амністію учасникам сепаратистського руху;

- виведення з території України іноземних збройних формувань.

Лінія розмежування на той час залишалася невигідною для сепаратистів, з цієї причини вони просто зірвали перемир’я. Зокрема: продовжували штурмувати Донецький аеропорт, масово обстрілювали військові і цивільні об’єкти. Так 24 січня 2015 р. ракетними системами «Град» накрили Маріуполь, внаслідок чого загинув 31 мирний мешканець. Протягом січня-лютого 2015 р. відкрито і відчайдушно штурмували Дебальцеве. Дипломатичні зусилля щодо припинення конфлікту на Донбасі продовжила «нормандська четвірка», яку склали Франція, Німеччина, Україна і Росія. Керівники «нормандської четвірки» зустрілися в Мінську. Після важких переговорів 12 лютого 2015р. їм вдалося узгодити комплекс заходів з виконання мінських угод. Представник України Л. Кучма і ватажки сепаратистів особисто підписали документ, положення якого дублювали вимоги про припинення вогню; відведення від лінії зіткнення важких озброєнь; обмін полоненими, а також з’явився новий пункт про відновлення контролю над державним кордоном в зоні конфлікту.

Та дива знову не сталося: після підписання Мінських угод - 2 проросійські сепаратисти продовжували «гібридну війну». 18 лютого 2015р. вони штурмом захопили Дебальцеве.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай основні тенденції правління Януковича.

• Пригадай обставини початку і перемоги революції Гідності.

• Пригадай особливості російської агресії проти України і сепаратистського заколоту на Донбасі.

• Поясни особливості та проблеми мінського переговорного процесу.

V Історичний портрет.

Леонід Кучма ( 1938)

Ім’я Леоніда Кучми повертає нас у непрості часи становлення України як незалежної держави. Народився на Чернігівщині, здобув освіту в Дніпропетровському університеті. Працював на відповідальних інженерних і партійних посадах найбільшого промислового підприємства Дніпропетровська.

На вершини влади зійшов у ролі Прем’єр-міністра незалежної України. В 1994 р. переміг на дострокових президентських виборах. Правління Кучми позначається тим, що:

• продовжується непрозора приватизація (прихватизація);

• занепадають колгоспи і сільське господарство;

• криміналітет збагачується і йде у владу;

• краща частина економіки концентрується в руках олігархів.

Кучма не виконав передвиборчі зобов’язання 1994 р., однак це не завадило йому роздати порцію нових обіцянок і вдруге виграти президентські вибори. У 2000 р. був звинувачений у причетності до викрадення і вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе (так званий «касетний скандал»). Ця обставина спровокувала протести під гаслом «Україна без Кучми». Досягненнями його правління стало: прийняття Конституції, запровадження національної валюти гривні, нормалізація стосунків з Росією та довгоочікуване припинення економічного падіння.

Після початку збройного конфлікту на Донбасі екс – президент Кучма представляв Україну на засіданнях Контактної групи, при допомозі якої здійснювалися дипломатичні контакти із керівництвом сепаратистів.

З точки зору сьогоднішнього дня президент Кучма сприймається неоднозначно. Історики визнають його внесок в становлення незалежної України. Але населення найчастіше пов’язує з його іменем темні сторони 90-х років: корупцію, прихватизацію, злидні, безробіття.