100 Розвиток економіки в роки «Застою».

101 Сільське господарство в роки «Застою».

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати особливості і наслідки косигінської реформи;

• з’ясувати наслідки відмови від проведення економічних реформ в добу «Застою»;

• з’ясувати особливості розвитку сільського господарства в добу «Застою».

ІІІ Короткий конспект теми.

100 Восьма п’ятирічка (1966–70 рр.) вирізнялася тим, що союзний уряд на чолі з Олексієм Косигіним проводив економічну реформу. Її основні напрямки:

- розширення самостійності державних підприємств;

- оцінка їх роботи за показниками прибутковості;

- створення системи матеріального стимулювання працівників (преміювання).

По своїй сутності реформа означала впровадження окремих ринкових елементів в адміністративно-командну економіку. Позитивний вплив косигінської реформи виявився очевидним: Україна за підсумками восьмої п’ятирічки наростила обсяги промислового виробництва на 50%.

Однак ідея відновлення ринкових елементів не знайшла підтримки вищого партійного керівництва. Перспективну реформу згорнули, а пріоритетом зробили експорт нафти і газу. Територією України будувалися великі експортні нафто- і газопроводи.

Таким чином потоки «нафтодоларів» склали основу експортних прибутків. Завдяки їм рівень життя населення зростав. Проблема полягала в тому, що радянська економіка з її технологіями і якістю товарів відставала від розвинутих країн. Заклики на тему «доженемо-переженемо» довелося забути.

101 Хрущову вдалося зробити сільське господарство рентабельним, але воно потребувало подальшої модернізації. Брежнєвське керівництво це розуміло, тому збільшувало капіталовкладення в аграрний сектор: в програми електрифікації, механізації, хімізації, меліорації. На базі нової техніки, агрохімії виробничі процеси суттєво змінилися. Вказані здобутки принципово не впливали на застарілі форми організації праці. У зв’язку з цим не вдавалося позбутися традиційних недоліків колгоспної системи у вигляді безгосподарності, великих затрат ручної праці; відсталої інфраструктури переробки і збереження продукції.

Таким чином в добу «Застою» колективне сільське господарство піднялося на якісно новий рівень. Воно збільшувало виробництво достатньо якісного, екологічно чистого, дешевого продовольства. Разом з тим колгоспна система переживала кризу, ознаками якої була нездатність закрити попит на продукти харчування та зупинити відтік сільського населення в міста.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай основні напрямки і результати косигінської реформи.

• Пригадай наслідки відмови від проведення економічних реформ в добу «Застою» .

• Пригадай особливості розвитку сільського господарства в добу «Застою».

Політика «Перебудови» і Україна.

І Питання для розгляду:

102 Сутність політики «Перебудови». Економічні реформи «Перебудови».

103 Політичне життя в роки «Перебудови».

104 Чорнобильська катастрофа.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати сутність і напрямки політики «Перебудови»;

• з’ясувати основні напрямки економічних реформ «Перебудови»;

• з’ясувати особливості і основні епізоди політичного життя «Перебудови»;

• з’ясувати обставини і наслідки Чорнобильської катастрофи.

ІІІ Короткий конспект теми.

102 Політика «Перебудови» була проголошена квітневим 1985 р. пленумом ЦК КПРС з ініціативи нового лідера партії Михайла Горбачова. Її головні напрямки:

- економічне прискорення і економічні реформи;

- розвиток демократії і гласності ;

- «нове мислення» у зовнішніх відносинах.

Горбачов і його соратники розуміли необхідність реформування економіки, але мали суперечливі уявлення про його шляхи. Спочатку затвердили «продовольчу» й «житлову» програми - актуальні, але декларативні. Згодом визнали необхідність таких докорінних змін як переведення державних підприємств на госпрозрахунок і самоокупність, легалізацію недержавного сектору економіки, перехід до ринкових стосунків. Реалізації такого радикального курсу заважала непослідовність самого Горбачова з його соратниками. Поки реформатори «гальмували» ситуація швидко погіршувалася: скорочувалося виробництво, падав життєвий рівень населення, стихійним лихом став дефіцит споживчих товарів,.

Таким чином економічні реформи «Перебудови» створили кризову ситуацію, коли стара адміністративно-командна економіка почала розвалюватися, а нова ринкова перебувала в зародковому стані.

103 Політичне життя в роки «Перебудови» позначилося тим, що вище партійне керівництво зважилося на розширення демократії, зупинило політичні репресії, дозволило гласність. ХІХ партійна конференція у червні 1988 р. проголосила політичну реформу. Її основними елементами стало скликання З’їзду народних депутатів як вищого органу державної влади, прийняття законів про вибори депутатів на альтернативній основі та скасування 6-тої статті Конституції СРСР про керівну роль Компартії. Найважливішими політичними подіями в Україні стали:

• шахтарський страйк (липень 1989 р.);

• утворення опозиційного до компартії Народного Руху України (вересень 1989 р.);

• перші демократичні вибори і обрання до Верховної Ради та місцевих рад опозиційних сил (березень 1990 р.);

• прийняття Декларації про державний суверенітет України, що затверджувала право української нації на самовизначення й верховенство законів республіки над законодавчими актами СРСР (16 липня 1990 р.).

Таким чином монополія комуністів на владу відійшла в минуле. Їй на зміну прийшов політичний плюралізм з відкритою політичною боротьбою.

104 Керівництво СРСР традиційно нехтувало екологічною безпекою і природоохоронними заходами. У зв’язку з цим на початку 70-х років склалася екологічна криза. Її ознаки:

• забруднення атмосфери;

• забруднення підземних і поверхневих вод;

• скорочення площі лісових масивів;

• непродуманий розвиток атомної енергетики.

Страшна катастрофа сталася 26 квітня 1986 р, коли вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Катастрофу спричинили конструктивні недоліки реактора та помилки персоналу. Вибухова хвиля виявилася такою сильною, що відкрила реактор, як консервну бляшанку. Відбувся викид радіоактивного пилу потужністю 300 Хіросім. На ліквідацію аварії залучалися тисячі пожежників, військовослужбовців, робітників. Перші ліквідатори жертвували власним життям, щоб загасити пожежу, ті хто прийшли за ними - своє здоров’я, щоб звести над пошкодженим реактором захисну споруду (саркофаг). Тим часом плями радіоактивного забруднення покрили значні площі Київщини, Житомирщини, Чернігівщини. Із забруднених територій проводилося відселення населення, навколо Чорнобильської АЕС була створена тридцяти кілометрова зона відчудження. В 2000-му р. сумнозвісна АЕС припинила роботу. Однак питання про побудову нового надійного саркофагу над четвертим реактором залишається відкритим.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай сутність і основні напрямки політики «Перебудови».

• Пригадай особливості економічних реформ «Перебудови».

• Пригадай особливості і основні епізоди політичного життя «Перебудови»;

• Поясни обставини та наслідки Чорнобильської катастрофи.

Проголошення незалежності і початок державотворчих процесів.

І Питання для розгляду: