- •5 Форми організації первісного суспільства.
- •6 Трипільська археологічна культура.
- •7 Кочові народи Північного Причорномор’я доби раннього залізного віку, їх заняття і звичаї.
- •8 Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •9 Походження і предки слов’ян.
- •10 Східнослов’янські племена і варяги у 8 – 9 століттях.
- •11 Виникнення Київської держави. Князювання Олега.
- •12 Головні напрямки політики Ігоря, Ольги і Святослава.
- •13 Наукові теорії виникнення Київської держави.
- •14 Основні напрямки політики Володимира Святославовича.
- •15 Князювання Ярослава Мудрого. Розквіт Київської держави.
- •16 Язичницькі вірування східних слов’ян.
- •17 Релігійні реформи Володимира Святославовича.
- •18 Становлення феодальних стосунків на Русі. Любецький з’їзд князів.
- •19 Сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.
- •20 Битва на річці Калка.
- •21 Монгольське нашестя на Південну Русь .
- •22 Виникнення Галицько – Волинської держави.
- •23 Князювання Данила Романовича.
- •24 Припинення правлячої династії і війна за галицький трон.
- •25 Перехід українських земель під владу Литви.
- •26 Кревська унія і повстання Свидригайла.
- •27 Люблінська унія та її наслідки.
- •28 Брестська церковна унія.
- •29 Виникнення і становлення козацтва.
- •30 Запорізька Січ. Історична роль козацтва.
- •31 Причини і початок польсько–козацького протистояння.
- •32 Гетьманування Самійла Кішки і Петра Сагайдачного.
- •33 Антифеодальні національно – визвольні повстання першої половини 17 століття.
- •34 Початок Визвольної війни проти Речі Посполитої.
- •35 Зборівський договір.
- •36 Створення української козацької держави на чолі з Богданом Хмельницьким.
- •37 Битва під Берестечком.
- •38Білоцерківський договір і події 1652-53 рр.
- •39 Переяславська Рада.
- •40 Початок гетьманування Івана Виговського і козацька міжусобиця 1658 р.
- •41 Гадяцький трактат і його наслідки.
- •42 Гетьманування Юрія Хмельницького.
- •44 Гетьманування Івана Мазепи
- •45 Гетьманування Пилипа Орлика
- •46 Скасування Гетьманщини.
- •47 Ліквідація Запорізької Січі.
- •48 Політика Польщі щодо Правобережжя і гайдамацький рух.
- •49 Опришківський рух.
- •50 Національне відродження хіх століття.
- •51 Національно-визвольний рух хіх століття.
- •52 Скасування панщини на західноукраїнських землях.
- •53 Ліквідація кріпацтва в Росії.
- •54 Українські землі на початку хх століття.
- •57 Плани воюючих сторін щодо України.
- •58 Національний рух під час і світової війни.
- •59 Бойові дії на українських землях у 1915 – 17 роках.
- •60 Бойовий шлях Українських Січових Стрільців.
- •61 Утворення уцр і початок української революції.
- •62 Політичні події вересня-жовтня 1917 р.
- •63 Більшовицько-українська війна і іv Універсал уцр.
- •64 Брестський мирний договір.
- •65 Гетьманат Павла Скоропадського.
- •67 Основні напрямки політики Директорії.
- •68 Боротьба Директорії, більшовиків і денікінців за Україну.
- •69 Утворення зунр і проголошення Акту Злуки
- •70 Польсько-українська війна.
- •71 Утворення усрр.
- •72 Варшавська угода і польсько-більшовицька війна.
- •73 Політика «воєнного комунізму» і «червоний терор».
- •74 Утворення срср.
- •75 Нова економічна політика.
- •76 Політика коренізації.
- •77 Особливості радянської індустріалізації України.
- •78 Наслідки радянської індустріалізації України .
- •79 Колективізація сільського господарства 1927-33 рр.
- •80 Голодомор 1932-33 рр..
- •81 Передумови і особливості політики масових репресій.
- •82 Репресії проти релігії та церкви.
- •83 Політика Польської держави щодо Західної України.
- •84 Суспільно-політичний рух під владою Польщі.
- •85 Проголошення Карпатської України.
- •86 Воз’єднання Західної України з Радянською Україною.
- •87 Початок німецького вторгнення в срср.
- •88 Нацистський окупаційний режим на Україні.
- •91 Визволення Лівобережної України.
- •92 Визволення Правобережної України. Внесок українського народу у спільну перемогу.
- •93 Післявоєнна відбудова України.
- •94 Відбудова сільського господарства. Голод 1946-47 рр.
- •95 Радянізація Західної України.
- •96 Сутність і особливості «Відлиги».
- •97 Економічні реформи Хрущова.
- •98 Консервативний поворот доби «Застою».
- •99 Дисидентський рух.
- •100 Розвиток економіки в роки «Застою».
- •101 Сільське господарство в роки «Застою».
- •102 Сутність політики «Перебудови». Економічні реформи «Перебудови».
- •103 Політичне життя в роки «Перебудови».
- •104 Чорнобильська катастрофа.
- •105 Проголошення незалежності.
- •106 Початок державотворчих процесів.
- •107 Проблеми і здобутки перших років незалежності.
- •108 Правління президента Януковича і революція Гідності.
- •109 Анексія Криму і «гібридна війна» на Донбасі.
- •110 Мінські угоди.
96 Сутність і особливості «Відлиги».
97 Економічні реформи Хрущова.
ІІ Методичні рекомендації.
При вивченні матеріалу необхідно :
з’ясувати особливості ХХ і ХХІІ з’їздів КПРС та основні напрямки політики десталінізації ;
з’ясувати обставини передачі Кримської області зі складу Російської федерації до складу Радянської України$
з’ясувати основні напрямки економічних реформ Хрущова та їх наслідки.
ІІІ Короткий конспект теми.
96 5 березня 1953 року помер Йосип Сталін. Наступні роки, коли на чолі держави і партії стояв Микита Хрущов, увійшли в історію як доба «Відлиги». Компартію Радянської України в цей час очолив Олексій Кириченко – перший українець на цій посаді.
В останній день роботи ХХ з’їзду КПРС 25 лютого 1956р. Хрущов несподівано зробив доповідь «про культ особи», де розповів про злочинні дії Сталіна і розвінчав колишнього вождя. Після цього розгорнув політику десталінізації. Її головні напрямки:
припинення масових репресій;
звільнення і реабілітація незаконно репресованих;
реформування системи каральних органів;
публічна критика Сталіна, ліквідація його пам’ятників і топонімів.
ХХІІ з’їзд КПРС, що працював у жовтні 1961 р., підтвердив необхідність десталінізації, а також проголосив курс на побудову комунізму протягом найближчих 20 років.
В лютому 1954р. союзне керівництво прийняло рішення про передачу Кримської області зі складу Росії до складу України. Такий крок не мав політичних підстав, а був продиктований необхідністю подолати хронічно важку економічну ситуацію в Криму. Правильність розрахунку на тісний зв'язок Криму з Україною підтвердився жовтні 1963р., коли Північно-Кримським каналом дніпровська вода потрапила в засушливий степовий Крим.
Таким чином доба «Відлиги» позначилася «потеплінням», лібералізацією суспільно-політичного життя. Обіцянка побудувати комунізм за 20 років виявилася нездійсненою і як така підривала довіру до компартії.
97 Адміністративно-командна економіка, вибудувана Сталіним, мала безліч проблем і недоліків. Невгамовний характер, обіцянки «наздогнати Америку» і побудувати комунізм не дозволяли Хрущову закривати на це очі. Тому він безперервно проводив економічні реформи. Зокрема:
для вирішення продовольчої проблеми освоювалися цілинні землі Казахстану, розгорталося масове вирощування кукурудзи, розвивалась м'ясна і молочна галузі;
для поліпшення справ у сільському господарстві підвищувалися закупівельні ціни на колгоспну продукцію (наприклад на зернові – у 7 разів, на картоплю – у 5 разів);
для удосконалення системи управління керівництво економікою покладалося на територіальні органи управління – раднаргоспи;
з метою покращення добробуту населення підвищувалися зарплати і пенсії, проводилася паспортизація сільського населення, розширювалося будівництво державного житла.
Прогрес радянської науки і техніки дозволив розпочати освоєння космосу. 12 квітня 1961 р. відбувся перший космічний політ Юрія Гагаріна.
Таким чином хрущовські економічні реформи зробили колективне сільське господарство рентабельним і підвищили добробут населення. Їх недоліки полягали в тому, що вони часто бували економічно необґрунтованими, втілювалися в життя безграмотно і хаотично.
ІV Питання для самоконтролю.
Пригадай особливості ХХ, ХХІІ з’їзди КПРС та основні напрямки політики десталінізації.
Пригадай обставини передачі Кримської області зі складу Російської федерації до складу Радянської України.
Пригадай основні напрямки економічних реформ Хрущова та їх наслідки .
V Історичні портрети.
Микита Хрущов.
Ім’я Микити Хрущова повертає нас в той період історії СРСР, який прийнято називати добою «Відлиги». Народився в селянській родині в Курській губернії, після Жовтневої революції вступив до більшовицької партії. Здобув освіту в Московській Промисловій академії, де навчався в одній групі з дружиною Йосипа Сталіна. Завдяки цьому знайомству потрапив в близьке оточення Сталіна і піднявся на верхні щаблі влади.
З 1938 по 1949 рік був Першим секретарем Центрального Комітету КПУ – тобто керівником Радянської України. В цей час виступає вірним соратником Сталіна. Після смерті Сталіна очолює змову проти всесильного міністра державної безпеки Лаврентія Берії і стає новим керівником СРСР. На ХХ з’їзді партії в лютому 1956 р. несподівано озвучує доповідь «про культ особи» Сталіна і засуджує злочинні дії колишнього вождя. Його правління позначилося реформами в усіх сферах життя. Найважливіші з них :
Політика десталінізації - припинення масових репресій, реабілітація незаконно репресованих, реформування системи каральних органів, критика Сталіна, ліквідація присвячених йому меморіалів і топонімів.
Вирішення продовольчої проблеми шляхом освоєння цілинних земель Казахстану.
Оздоровлення сільського господарства шляхом підвищення закупівельних цін на колгоспну продукцію, масового вирощування кукурудзи, пріоритетного розвитку м'ясної і молочної галузі.
Вирішення житлової проблеми шляхом прискореного будівництва державного житла.
Реформи Хрущова поліпшили стан справ у сільському господарстві та підвищили добробут населення. Але він планував досягти більшого: випередити за економічним розвитком США і побудувати за 20 років комунізм. Ці плани були явно нереальними. Тому найближчі соратники Хрущова вирішили позбутися невгамовного реформатора. Його звинуватили у волюнтаризмі та відправили на пенсію.
З точки зору сьогоднішнього дня Хрущов сприймається як видатна, але суперечлива особистість: політик-мрійник, невгамовний реформатор, який ставив недосяжні цілі, робив помилки і при тому покращував життя народу. .
Україна в добу «Застою».
І Питання для розгляду: