76 Політика коренізації.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати сутність і основні елементи нової економічної політики;

• з’ясувати підсумки нової економічної політики;

• з’ясувати мету і основні напрямки політики коренізації;

ІІІ Короткий конспект теми.

75 Більшовики перемогли в громадянській війні, але привели країну до спустошення і голоду. Врахувавши це, вони з 1921 р. згорнули «воєнний комунізм» і запровадили нову економічну політику (НЕП). Її основні елементи :

• заміна продрозверстки фіксованим продподатком (тобто у селян більше не відбирали надлишки продовольства, а встановлювали їм певні норми здачі продовольства);

• відновлення вільної торгівлі і товарно-грошових стосунків;

• денаціоналізація дрібної та середньої промисловості;

• переведення державних підприємств на господарський розрахунок (їм, як і приватникам, тепер належало працювати заради прибутку).

В 1922-28 рр. такі підходи до розвитку господарства забезпечили подолання післявоєнної руїни, зростання сільськогосподарського виробництва, підйом добробуту населення.

НЕП передбачав часткове відновлення приватної власності і ринкових стосунків. Ця обставина викликала вороже ставлення адептів комунізму і зокрема нового вождя більшовиків Йосипа Сталіна. Тому з 1929 р. нову економічну політику було згорнуто.

76 З 1923 р. більшовики проводили політику коренізації. Її сутність - сприяння народам СРСР у розвитку національних культур з метою пропаганди ідеології більшовизму серед неросійського населення. В Україні політику коренізації очолювали народні комісари освіти Олександр Шумський та Микола Скрипник. Головні напрямки коренізації:

• українізація всіх сфер життя (освіти, науки, засобів масової інформації);

• залучення українців в партію і державний апарат;

• розвиток української культури;

• розвиток культури національних меншин;

• ліквідація неписьменності серед дорослих.

При допомозі коренізації більшовицький світогляд прищеплювався масам населення. Іншим, не зовсім очікуваним наслідком такої політики стало відродження української культури: літератури, театру, музики. Політика українізації перервалася, коли новим вождем більшовиків став Йосип Сталін. З подачі сталінського керівництва СРСР прихильників українізації почали звинувачувати у буржуазному націоналізмі, визнавати ворогами народу й піддавати безпідставним репресіям.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай сутність і основні елементи нової економічної політики.

• Пригадай підсумки і причини згортання нової економічної політики.

• Пригадай мету і основні напрямки політики коренізації.

• Пригадай наслідки і причини згортання політики українізації.

Радянська індустріалізація України.

І Питання для розгляду:

77 Особливості радянської індустріалізації України.

78 Наслідки радянської індустріалізації України .

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати мету соціалістичної модернізації;

• з’ясувати особливості соціалістичної індустріалізації України;

• з’ясувати здобутки і темні сторони індустріалізації.

ІІІ Короткий конспект теми.

77 Сталінське керівництво СРСР ставило собі за мету швидке подолання економічної відсталості. В більш віддаленій перспективі - побудову комунізму. На думку Сталіна для вирішення таких задач НЕП не годився, необхідна була «соціалістична модернізація» господарства. Основним елементом такої модернізації вважалася індустріалізація – тобто прискорений розвиток машинного виробництва і промисловості. Особливостями радянської індустріалізації стали п’ятирічні плани розвитку, форсовані темпи економічного зростання, пріоритетний розвиток важкої і оборонної промисловості.

В роки першої п’ятирічки ( 1928-32) на Україні зводилися 400 нових підприємств; в тому числі такі величезні, як ДніпроГЕС, Харківський тракторний завод (ХТЗ), Криворіжсталь, Запоріжсталь.

В роки другої п’ятирічки ( 1933-37) будувалися близько 1000 промислових об’єктів. Шахтар Олексій Стаханов започаткував рух передовиків виробництва (соціалістичне змагання). Стахановський рух дозволяв підвищувати виробничі нормативи без підвищення заробітних плат. Тому його негайно поширили на всі галузі господарства.

В третій п’ятирічці було введено семиденний робочий тиждень, кримінальна відповідальність за порушення трудової дисципліни, а також заборона на звільнення працівника за власним бажанням. Разом із соціалістичним змаганням ці нововведення дозволили створити систему примусової праці.

78 Наслідками політики індустріалізації стали масштабні економічні і соціальні зрушення: як позитивні так і негативні. Здобутками форсованої індустріалізації прийнято було вважати:

• зростання обсягів промислового виробництва (в металургії, вуглевидобутку, машинобудуванні - до показників світового рівня);

• перетворення важкої і оборонної промисловості на базові (тобто основні) галузі економіки;

• збільшення в структурі населення частки міського населення, робітничого класу, технічної інтелігенції.

Однак здобутки форсованої індустріалізації були нерозривно пов’язані з її темними сторонами. Такими темними сторонами виявилися:

• відставання легкої і харчової промисловості від базових галузей;

• розорення сільського господарства;

• витіснення приватного сектору адміністративно-командною економікою;

• виникнення харчової і житлової проблеми;

• зубожіння населення.

Таким чином політика індустріалізації за короткий час перетворила СРСР на розвинуту промислову і могутню військову державу. Досягнення індустріалізації були неможливі без системи примусової праці і репресій.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай мету і особливості політики індустріалізації.

• Пригадай особливості перших п’ятирічок.

• Пригадай здобутки політики індустріалізації .

• Поясни темні сторони політики індустріалізації.

Колективізація сільського господарства.

І Питання для розгляду: