- •5 Форми організації первісного суспільства.
- •6 Трипільська археологічна культура.
- •7 Кочові народи Північного Причорномор’я доби раннього залізного віку, їх заняття і звичаї.
- •8 Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •9 Походження і предки слов’ян.
- •10 Східнослов’янські племена і варяги у 8 – 9 століттях.
- •11 Виникнення Київської держави. Князювання Олега.
- •12 Головні напрямки політики Ігоря, Ольги і Святослава.
- •13 Наукові теорії виникнення Київської держави.
- •14 Основні напрямки політики Володимира Святославовича.
- •15 Князювання Ярослава Мудрого. Розквіт Київської держави.
- •16 Язичницькі вірування східних слов’ян.
- •17 Релігійні реформи Володимира Святославовича.
- •18 Становлення феодальних стосунків на Русі. Любецький з’їзд князів.
- •19 Сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.
- •20 Битва на річці Калка.
- •21 Монгольське нашестя на Південну Русь .
- •22 Виникнення Галицько – Волинської держави.
- •23 Князювання Данила Романовича.
- •24 Припинення правлячої династії і війна за галицький трон.
- •25 Перехід українських земель під владу Литви.
- •26 Кревська унія і повстання Свидригайла.
- •27 Люблінська унія та її наслідки.
- •28 Брестська церковна унія.
- •29 Виникнення і становлення козацтва.
- •30 Запорізька Січ. Історична роль козацтва.
- •31 Причини і початок польсько–козацького протистояння.
- •32 Гетьманування Самійла Кішки і Петра Сагайдачного.
- •33 Антифеодальні національно – визвольні повстання першої половини 17 століття.
- •34 Початок Визвольної війни проти Речі Посполитої.
- •35 Зборівський договір.
- •36 Створення української козацької держави на чолі з Богданом Хмельницьким.
- •37 Битва під Берестечком.
- •38Білоцерківський договір і події 1652-53 рр.
- •39 Переяславська Рада.
- •40 Початок гетьманування Івана Виговського і козацька міжусобиця 1658 р.
- •41 Гадяцький трактат і його наслідки.
- •42 Гетьманування Юрія Хмельницького.
- •44 Гетьманування Івана Мазепи
- •45 Гетьманування Пилипа Орлика
- •46 Скасування Гетьманщини.
- •47 Ліквідація Запорізької Січі.
- •48 Політика Польщі щодо Правобережжя і гайдамацький рух.
- •49 Опришківський рух.
- •50 Національне відродження хіх століття.
- •51 Національно-визвольний рух хіх століття.
- •52 Скасування панщини на західноукраїнських землях.
- •53 Ліквідація кріпацтва в Росії.
- •54 Українські землі на початку хх століття.
- •57 Плани воюючих сторін щодо України.
- •58 Національний рух під час і світової війни.
- •59 Бойові дії на українських землях у 1915 – 17 роках.
- •60 Бойовий шлях Українських Січових Стрільців.
- •61 Утворення уцр і початок української революції.
- •62 Політичні події вересня-жовтня 1917 р.
- •63 Більшовицько-українська війна і іv Універсал уцр.
- •64 Брестський мирний договір.
- •65 Гетьманат Павла Скоропадського.
- •67 Основні напрямки політики Директорії.
- •68 Боротьба Директорії, більшовиків і денікінців за Україну.
- •69 Утворення зунр і проголошення Акту Злуки
- •70 Польсько-українська війна.
- •71 Утворення усрр.
- •72 Варшавська угода і польсько-більшовицька війна.
- •73 Політика «воєнного комунізму» і «червоний терор».
- •74 Утворення срср.
- •75 Нова економічна політика.
- •76 Політика коренізації.
- •77 Особливості радянської індустріалізації України.
- •78 Наслідки радянської індустріалізації України .
- •79 Колективізація сільського господарства 1927-33 рр.
- •80 Голодомор 1932-33 рр..
- •81 Передумови і особливості політики масових репресій.
- •82 Репресії проти релігії та церкви.
- •83 Політика Польської держави щодо Західної України.
- •84 Суспільно-політичний рух під владою Польщі.
- •85 Проголошення Карпатської України.
- •86 Воз’єднання Західної України з Радянською Україною.
- •87 Початок німецького вторгнення в срср.
- •88 Нацистський окупаційний режим на Україні.
- •91 Визволення Лівобережної України.
- •92 Визволення Правобережної України. Внесок українського народу у спільну перемогу.
- •93 Післявоєнна відбудова України.
- •94 Відбудова сільського господарства. Голод 1946-47 рр.
- •95 Радянізація Західної України.
- •96 Сутність і особливості «Відлиги».
- •97 Економічні реформи Хрущова.
- •98 Консервативний поворот доби «Застою».
- •99 Дисидентський рух.
- •100 Розвиток економіки в роки «Застою».
- •101 Сільське господарство в роки «Застою».
- •102 Сутність політики «Перебудови». Економічні реформи «Перебудови».
- •103 Політичне життя в роки «Перебудови».
- •104 Чорнобильська катастрофа.
- •105 Проголошення незалежності.
- •106 Початок державотворчих процесів.
- •107 Проблеми і здобутки перших років незалежності.
- •108 Правління президента Януковича і революція Гідності.
- •109 Анексія Криму і «гібридна війна» на Донбасі.
- •110 Мінські угоди.
61 Утворення уцр і початок української революції.
ІІ Методичні рекомендації.
При вивченні матеріалу необхідно :
з’ясувати обставини початку української національної революції;
з’ясувати зміст і значення І Універсалу УЦР ;
з’ясувати зміст і значення ІІ Універсалу УЦР ;
ІІІ Короткий конспект теми.
61 Затяжна війна привела Росію до повалення царського самодержавства і утворення Тимчасового уряду.
В Україні звістка про зречення царя викликала початок національної революції: 4 березня 1917 р. лідери українських політичних партій утворили Українську Центральну Раду. Головою УЦР обрали відомого вченого і політичного діяча Михайла Грушевського. У квітні 1917р. в Києві зібрався Український Національний Конгрес, чиї делегати визнали УЦР виразником всенародної волі та доручили їй домагатися автономії у складі Росії.
Водночас на місцях масово створювали ще одну гілку влади у вигляді Рад робітничих і солдатських депутатів.
Російський Тимчасовий уряд відмовився надати Україні автономію. У відповідь Центральна Рада 10 червня 1917 р. самочинно проголосила документ, названий І Універсалом. Його основні положення:
автономія України у складі демократичної Росії;
вибори до всеукраїнських Установчих зборів (сейму);
збір податку “на рідну справу” і створення української скарбниці.
15 червня 1917 р. УЦР сформувала Генеральний секретаріат (уряд) на чолі з Володимиром Винниченком
І Універсал позначив перший крок до виходу із колоніального минулого, але загострив конфлікт між УЦР і Тимчасовим урядом.
Щоб залагодити суперечності УЦР і Тимчасовий уряд провели переговори. Після цього 3 липня 1917 р. УЦР оголосила ІІ Універсал, яким відмовилася від самочинного запровадження автономії та створення українізованих військових частин. Тим самим УЦР зробила крок назад, оскільки самоусунулася від розв’язання життєво важливих проблем.
ІV Питання для самоконтролю.
Пригадай обставини початку української національної революції.
Пригадай основні положення і значення І Універсалу.
Пригадай основні положення і значення ІІ Універсалу .
V Історичний портрет
Михайло Грушевський
Ім`я Михайла Грушевського повертає нас в бурхливі події української революції 1917-21рр. Народився у місті Холм у вчительській сім’ї. Здобув освіту у Київському університеті. Викладав історію у Львівському університеті, очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Більшу частину життя присвятив науковій діяльності. Написав багатотомну «Історію України – Руси», здобувши авторитет видатного науковця свого часу.
З початком української революції був обраний головою Української Центральної Ради. На чолі з Грушевським Центральна Рада пройшла шлях від вимог автономії до проголошення незалежності. При цьому разом зі своїми соратниками не поспішав зі створенням регулярної української армії. Ця помилка виявилася фатальною для підсумків революції. Після розгону Центральної Ради й приходу до влади гетьмана Скоропадського припинив активну політичну діяльність. Емігрував за кордон, де повернувся до наукової і публіцистичної діяльності. Заснував у Відні Український соціологічний інститут. Після деяких роздумів відгукнувся на пропозицію більшовиків повернутися Радянської України. Зайняв посаду професора історії Київського університету, був обраний академіком Української Академії наук. Однак з приходом до влади Сталіна більшовики згадали про «підозрілі» з їх точки зору наукові концепції Грушевського і ще більш «підозрілу» політичну кар’єру. Грушевського позбавили роботи в Києві і змусили переїхати в Москву. Йому висунули фальшиві звинувачення в антирадянській діяльності. Через деякий час звільнили з-під арешту, відклавши розправу на деякий час. Грушевський помер в 1934 р. після нескладної медичної операції по видаленню фурункула, що викликає підозру про його вбивство більшовицькими спецслужбами.
Отже з точки зору сьогоднішнього дня Михайло Грушевський сприймається перш за все як видатний вчений. Репутація Грушевського - політика перш за все пов’язана зі здобутками і помилками Української Центральної Ради в 1917-18 рр.
Боротьба УЦР з більшовиками.
І Питання для розгляду:
