37 Битва під Берестечком.

38Білоцерківський договір і події 1652-53 рр.

39 Переяславська Рада.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати основні події 1651-53 років;

• з’ясувати обставини скликання Переяславської Ради та прийняті нею рішення;

ІІІ Короткий конспект теми.

37 В 1651 р. на Україні з’явилася величезна 150-тисячна польська армія. Польські феодали кипіли від ненависті і горіли бажанням змити ганьбу попередніх поразок козацькою кров’ю. Водночас загальнокозацька Рада ухвалила рішення про наступ на Польщу. Об’єднані козацько-татарські сили налічували близько 100 тисяч чоловік. У червні 1651 р. супротивники зустрілися у болотистій місцевості під Берестечком, де й відбулася найбільша битва Визвольної війни. Її підсумок визначив натиск поляків на кримських татар. Не витримавши гарматного обстрілу, татари не просто залишили поле битви, але й захопили Богдана Хмельницького в заручники. Внаслідок цього козацько-селянські війська потрапили в оточення. Від повного розгрому їх врятував полковник Іван Богун, котрому вдалося навести переправи і організувати відхід через непрохідні болота. Ті, хто не мав змоги скористатися переправою, загинули під Берестечком.

38 Звільнившись з татарського полону гетьман Хмельницький зосередив козацькі війська під Білою Церквою. Об’єднані польсько-литовські сили взяли Білу Церкву в облогу, але зазнали в боях значних втрат. Зрештою у вересні 1651 р. супротивники змушені були підписати Білоцерківський договір. Його умови:

• гетьманське правління над Київщиною;

• козацький реєстр в 20 тисяч чоловік;

• повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків, селян – до виконання феодальних повинностей.

Загроза повернення старих порядків допомогла гетьману Хмельницькому зібрати нові сили та взяти переконливий реванш у битвах на горі Батіг (травень 1652 р.) та під Жванцем (вересень – грудень 1653 р.). Під Батогом загинув польський гетьман Калиновський зі своїм штабом, а під Жванцем польську армію на чолі з королем від повного розгрому знову врятував кримський хан.

Таким чином польсько-козацькі стосунки в загальних рисах повернулися до умов Зборівського договору. Незважаючи на тяжкі втрати, супротивники готувалися до продовження бойових дій.

39 Безкінечні бойові дії та виснаження сил змусили Богдана Хмельницького шукати союзу з давнім супротивником Польщі й Литви – московським царем. Розрахунок гетьмана полягав в тому щоб: перейти під владу царя, отримати від нього військову допомогу, швидко закінчити війну. 8 січня 1654 р. зібралася загальнокозацька Рада у Переяславі. У присутності московських послів вона ухвалила рішення про перехід Війська Запорізького під владу царя. Умови переходу були визначені пізніше, в так званих «Березневих статтях». Їх основні положення:

• Військо Запорізьке під владою царя зберігає свої права і вольності;

• козацький реєстр складає 60 тисяч чоловік;

• українська церква залишається незалежною;

• царські війська надають допомогу у боротьбі з Польщею.

Однак розрахунки гетьмана не справдилися, тому що після Переяславської Ради кримський хан розірвав союз з козаками, а московський уряд у жовтні 1656 р. погодив з поляками Віленське перемир’я.

Таким чином союз з Москвою замість швидкого закінчення війни приніс нові загрози і ризики.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай обставини і підсумки битви під Берестечком.

• Пригадай умови Білоцерківського договору та головні події 1652-53 рр.

• Пригадай обставини пов’язані зі скликанням Переяславської Ради і підписанням Березневих статей .

V Історичний портрет.

Богдан Хмельницький

Ім'я Богдана- Зіновія Хмельницького повертає нас в героїчну добу козацтва і Визвольної війни проти Речі Посполитої.

Був сотником Війська реєстрового, учасником багатьох битв з турками і татарами. Мав невеликий хутір Суботів поблизу Чигирина. Незважаючи на свої заслуги, став жертвою підступності польського шляхтича Чаплинського, який спалив його маєток, викрав його дружину і побив до півсмерті сина. Тоді він відправився на Січ і закликав козацтво підніматися на збройну боротьбу проти польського панування. На Січі знайшов гарячий відгук козаків і був обраний гетьманом. Заручившись підтримкою кримського хана, очолив Визвольну війну проти Речі Посполитої. В ході війни здобув блискучі перемоги в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем, під Зборовом, під Батогом. На звільнених землях створив українську козацьку державу - Військо Запорізьке (або Гетьманщину). В 1654 прийняв важливе рішення про перехід земель Війська Запорізького під владу московського царя. Союз з Москвою приніс гірке розчарування, однак розірвати його гетьман Хмельницький не встиг. В 1657 році він помер. Тому в історичному вимірі Переяславська Рада стала переломною подією, яка на довгі століття залишила Україну в орбіті Російської держави.

З точки зору сьогоднішнього дня гетьман Хмельницький сприймається героєм своєї епохи, видатним полководцем, державотворцем, дипломатом. Його ім’я символізує героїчну боротьбою українського народу за незалежність і свободу.

Гетьманування Івана Виговського.

І Питання для розгляду: