К . Колесніков

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ : 110 ЕПІЗОДІВ

Найдавніша історія України.

І Питання для розгляду

1 Археологічна періодизація стародавньої історії.

2 Досягнення людини кам’яного віку.

3 Соціально-економічні зміни мідно-кам’яного, бронзового і залізного віку.

4 Давні люди на території сучасної України.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• звернути увагу на предмет наукових пошуків археології ;

• з’ясувати сутність археологічної періодизації найдавнішої історії;

• з’ясувати досягнення первісної людини і їх значення;

• з’ясувати процес заселення території сучасної України первісною людиною.

ІІІ Короткий конспект теми.

1 Найдавніша історична доба не залишила по собі письмових пам’яток і вивчається при допомозі археології. Археологи займаються пошуками речових джерел історії, до числа яких належать знаряддя праці, зброя, прикраси, стоянки, поховання, тощо. Вивчення і систематизація речових джерел дозволяє їм реконструювати далеке минуле. Археологічна періодизація найдавнішої історії має наступний вигляд:

• Давній кам’яний вік або палеоліт (1 млн – 10 тисячоліття до н.е.);

• Середній кам’яний вік або мезоліт ( 9-6 тисячоліття. до н.е.);

• Новий кам’яний вік або неоліт (6-4 тисячоліття до н.е.);

• Міднокам’яний вік або енеоліт (4-3 тисячоліття до н.е.);

• Бронзовий вік (2 тисячоліття до н.е.);

• Залізний вік ( 1 тисячоліття до н.е.);

В основу такої періодизації покладено матеріали і технології, що слугували для виготовлення знарядь праці.

2 Палеолітичні предки людини за харчовою поведінкою були первісними збирачами, мисливцями, почасти - канібалами. Їх досягнення - застосування перших кам’яних знарядь праці і використання вогню. Люди мезоліту почали виготовляти кам’яні сокири, човни, лук і стріли. Неолітична людина зробила перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, тобто від привласнюючих до відтворюючих форм господарювання. Це важливе зрушення прийнято називати «неолітичною революцією». Примітивне землеробство було трудомістким, малопродуктивним процесом. Його швидке розповсюдження залишається не зовсім зрозумілим. Окрім вище згаданого, неолітична людина відзначилася досконалою обробкою (свердлінням і шліфуванням) каменю, винайденням гончарного, прядильного і ткацького ремесла.

3 Енеоліт став останньою епохою кам’яного віку, позначився зародженням металургії, виготовленням мідних знарядь праці, які використовувалися поряд з кам’яними. Бронзовий і Залізний вік – це час, коли люди виготовляли бронзові та залізні знаряддя праці відповідно. Їх використання забезпечувало зростання продуктивності праці. Висока продуктивність праці запустила важливий причинно-наслідковий ланцюжок: поява надлишкового продукту - зародження власності - майнове розшарування - виникнення перших держав.

В період від енеоліту до Залізного віку відбулися також великі суспільні поділи праці: спочатку скотарство відокремилося від землеробства, згодом ремесло відокремилося від землеробства, а торгівля - від ремесла.

4 На територію сучасної України предки сучасної людини або, як їх прийнято називати, архантропи прийшли 1 млн. років тому. Палеоантропи-неандертальці змінили їх близько 100 тисяч років тому. Люди сучасного типу або кроманьйонці з’явилися близько 40 тисяч років тому. Археологи припускають, що неандертальців з кроманьйонцями розділяла гостра конкуренція за природні ресурси і ворожнеча. У всякому разі добре пристосовані до виживання неандертальці вимерли. Археологами знайдено близько 1000 стоянок давніх людей на Україні. Найбільш відомі з них: Королево на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Поділлі, Амвросіївка на Донбасі, Кіїк – Коба в Криму, Кам’яна Могила на Запоріжжі..

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай археологічну періодизацію найдавнішої історії.

• Пригадай досягнення палеолітичної, мезолітичної і неолітичної людини.

• Пригадай соціально-економічні зміни міднокам’яного, бронзового і залізного віку.

• Пригадай процес заселення території сучасної України первісною людиною.

Трипільська археологічна культура.

І Питання для розгляду:

5 Форми організації первісного суспільства.

6 Трипільська археологічна культура.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно :

• з’ясувати сутність антропосоціогенезу;

• з’ясувати форми організації первісного суспільства;

• звернути увагу на господарські й соціальні досягнення Трипільської археологічної культури;

ІІІ Короткий конспект теми.

5 Становлення суспільства почалося в далекому доісторичному минулому, коли предки людини боролися за виживання в умовах дикої природи. Виникнення людини і суспільства йшло одночасно і позначається терміном антропосоціогенез.

Первісне суспільство існувало у вигляді родової общини. Воно пройшло через етапи материнської родової общини (матріархат), батьківської родової общини (патріархат), сусідської общини. Порядок життя, де основу суспільства складав колектив близьких родичів, прийнято називати первіснообщинним (родоплемінним) ладом. Його ознаки - колективна власність і колективне господарювання.

6 В 5–3 тисячоліттях до н.е., Правобережжя Дніпра населяли племена Трипільської археологічної культури, чиї сліди вперше виявив український археолог Вікентій Хвойко. Господарські досягнення трипільців:

• досконала обробка каменю і міді;

• орне землеробство з використанням худоби в якості тягової сили;

• розвинуте гончарство, прядіння, ткацтво та інші ремесла.

Поселення трипільців займали великі площі, складалися з одно-, двоповерхових будинків і забудовувалися концентричними колами. Такі поселення як Тальянка, Доброводи, Майданецьке могли мати до 20-ти тисяч населення, а значить були найбільшими протомістами тогочасної Європи. Трипільці створили надзвичайно високу культуру. Археологи продовжують знаходити їх великі поселення, мальовану кераміку, фігурки людей та тварин, макети будинків і знарядь праці.

Таким чином Трипільська цивілізація була найрозвинутішою енеолітичною землеробською культурою Європи, попередницею найдавніших цивілізацій Сходу і Єгипту.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай сутність антропосоціогенезу.

• Пригадай форми організації первісного суспільства і ознаки первіснообщинного ладу.

• Вкажи господарські і соціальні досягнення трипільців .

Північне Причорномор’я в добу раннього залізного віку.

І Питання для розгляду:

7 Кочові народи Північного Причорномор’я доби раннього залізного віку, їх заняття і звичаї.

8 Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

• з’ясувати походження, заняття і звичаї кочових народів Північного Причорномор’я залізного віку;

• з’ясувати здобутки кочових народів Північного Причорномор’я залізного віку в історії України .

• з’ясувати заняття і характер розселення давніх греків у Північному Причорномор’ї.

• з’ясувати особливості політичного і соціального устрою античних міст Північного Причорномор’я.

ІІІ Короткий конспект теми.

7 В 1 тисячолітті до н.е. у степах Північного Причорномор’я панували кочові народи давньоіранського походження:

• Кімерійці (9 - 7 століття до н.е.);

• Скіфи (7 - 3 століття до н.е.) ;

• Сармати (3 століття до н.е. - 3 століття н.е.) ;

Основу їх господарства складало кочове скотарство, яке дозволяло з найменшими затратами праці освоювати величезні степові простори. Займалися також полюванням, грабіжницькими війнами, у зв’язку з чим їх вирізняла досконала військова підготовка і вкрай войовничі звичаї: скіфи пили кров убитих ворогів, знімали з них скальпи, робили чаші для вина з ворожих черепів, сарматські жінки нарівні з чоловіками володіли зброєю і були воїнами. Ці кочові суспільства виходили на той етап розвитку, коли родоплемінні стосунки змінювалися рабовласницькими.

Кіммерійці – найдавніше плем’я, чия етнічна назва дійшла до наших днів. Вони першими опанували навики обробки заліза, започаткували тим самим залізний вік на українських землях. Скіфи утворили першу державу на землях сучасної України. В 513 р. до н.е. на вершині своєї могутності перемогли персидського царя Дарія. Мали звичай насипати кургани над померлими вельможами. Цінні знахідки археологи виявили у таких скіфських курганах, як Солоха, Чортомлик, Товста Могила.

8 Від 7 століття до н.е. в Північне Причорномор’я прибували давні греки. Вони побудували перші міста на території сучасної України. Засновували їх там, де була зручна для оборони місцевість і порт. Займалися ремеслами, торгівлею, риболовлею, хліборобством, виноградарством, виноробством. Першою грецькою колонією стала Борисфеніда, групу найбільших міст складали Ольвія, Херсонес, Тіра, Пантікапей. Кожне з них мало власні закони, владу, казну і становило окрему державу. По обидва боки Боспору Кіммерійського (Керченської протоки) простягалися володіння Боспорської держави, де склалася монархічна форма правління. В античних містах-державах панував рабовласницький лад. Перед початком нової ери грецькі поліси пережили руйнівні наскоки сусідніх племен. Їм довелося прийняти протекторат Римської імперії і стати її провінціями. Однак у 3-4 ст. н.е. під час нашестя диких полчищ готів і гунів вони були зруйновані.

Таким чином грецька колонізація Північного Причорномор’я перервалася. Місцеві племена отримали від неї цінний історичний спадок у вигляді традицій містобудування, виноградарства, високорозвинених ремесел.

ІV Питання для самоконтролю.

• Пригадай народи Північного Причорномор’я доби раннього залізного віку, їх заняття та звичаї.

• Пригадай здобутки кочових народів Північного Причорномор’я доби раннього залізного віку.

• Пригадай заняття і характер розселення давніх греків у Північному Причорномор’ї.

• Пригадай особливості політичного і соціального життя античних міст Північного Причорномор’я.

Стародавні слов’яни.

І Питання для розгляду: