Рефрактометрія

Рефрактометричний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні показника заломлювання світла розчином. Рефрактометрія заснована на явищі заломлення світла при переході з одного середовища в інше, що називається рефракцією. Показником чи коефіцієнтом заломлення називають відношення синуса кута падіння лучами світла до синуса кута його заломлення

n = sin a/sin b

Співвідношення кута падіння і кута заломлення визначається прямо пропорційною залежністю від швидкості розповсюдження світлових хвиль у відповідних середовищах, яка у свою чергу залежить від 1.оптичної щільності середовищ, 2.довжини хвилі електромагнітного випромінювання стандарт – жовтий колір (дисперсія-залежність швидкості розповсюдження світлових хвиль від довжини хвилі), 3. температури розчину (стандарт 20°С) . При відомих значеннях довжини хвилі випромінювання, температури розчину рефракція визначається тільки оптичною щільністю розчину досліджуємої речовини.

Оптична щільність розчину залежить від концентрації досліджуємої речовини, яка визначає: концентрацію сахарози, вологість продукту, частки сухих речовин, вміст білка, концентрацію солей.

У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: За допомогою рефрактометрів можна в лічені секунди по одній краплі розчину визначати концентрацію сахарози в різних соках, напоях, сиропах, джемах, цукровому буряку.

· на цукрових і хлібних заводах, кондитерських фабриках для аналізу продуктів і сировини, напівфабрикатів, кулінарних і борошняних виробів

· визначає вологість меду ( до 20 %)

· для визначення частки сухих речовин у різних суслах (ДСТ 5900-73), сиропі для мармеладу, зефіру, кремів і пряників, "тиражки" для пряників;

· для визначення масової частки розчинних сухих речовин по сахарозі ( BRIX )у продуктах переробки плодів і овочів,

· для визначення процентного вмісту жиру у твердих продуктах харчування (пряники, вафлі чи хлібобулочних виробів)

· ступінь забруднення води;

концентрацію ліків, отрутохімікатів; вміст білка в молоці;

концентрацію солей у розчинах.

Якщо промінь світла переходить з вакууму чи повітря в інше середовище, то кут падіння завжди більше кута заломлення. При збільшенні кута падіння, змінюється співвідношення між величиною світлової енергії, що проходить в інше середовище, і відбитої від границі розділу. При кутах падіння вище критичного, світло цілком відбивається від поверхні розділу. Цей кут називається кутом повного внутрішнього відбиття. Знаючи кут повного внутрішнього відбиття а', можна визначити показник заломлення.

Люмінесцентний аналіз

Люмінесцентний аналіз – один з оптичних методів, який знайшов широке застосування в практиці контролю фармацевтичних препаратів. Методзастосовується при визначенні малих концентрацій неорганічних, а такожорганічних речовин - антибіотиків, вітамінів, гормонів та ін.

Для аналітичної хімії найбільше значення маєфотолюмінесценція в ультрафіолетовій області. Речовини, що поглинають ультрафіолетове випромінювання, здатні флуоресціювати будь-яким світлом; речовини, флуоресценція яких збуджується світлом у видимій ділянці, дають світіння, яке розташоване в більш довгохвильовій ділянці спектра. Відстань між максимумом спектра поглинання і максимумом спектра флуоресценції називають стоксовим зсувом.

Дзеркальна симетрія спектрів речовин, що флуоресціюють:

1 – спектр поглинання; 2 – спектр випромінювання,

Ев – енергія випромінювання, λ – довжина хвилі

Чим вона більше, тим надійніше визначення речовини флуоресцентним

методом.

Флуоресценція може бути застосована як для кількісного, так і для якісного аналізу.

У багатьох випадках спектральні характеристики флуоресценції органічних речовин дозволяють ідентифікувати ці сполуки за їх спектрами. У простішому випадку якісне визначення речовин може бути проведене за кольором флуоресцентного випромінювання.

Кількісний люмінесцентний аналіз заснований на залежності інтенсивності

флуоресценції розчинів від концентрації флуоресціюючої речовини.

Інтенсивність флуоресценції істотно залежіть від:

- природи речовини;

- температури (у більшості випадків з підвищенням температури вихід і

інтенсивність флуоресценції зменшуються — температурне гасіння

флуоресценції);

- рН середовища (залежність носить складний характер);

- присутності в розчині побічних речовин (гасіння флуоресценції).

Кількісний флуоресцентний аналіз слід проводити при невисоких температурах і певних значеннях рН.

Метод застосовується при визначенні малих концентрацій неорганічних і органічних речовин: антибіотиків, вітамінів, гормонів та ін.