1.3. Класифікація джерел формування господарських засобів.

Все майно підприємства придбавається з різних джерел – рис. 1.5: власних і позикових.

Власний капітал

Позиковий капітал

Додатковий капітал

Резервний капітал

Кредити банків

Інші позикові

кошти

Зобов’язання перед бюджетом

Зобов’язання перед трудовим

колективом

Зобов’язання перед органами

страхування

Доходи майбутніх періодів

Зареєстрований (пайовий) капітал

Зобов’язання

(довгострокові та поточні)

Цільове фінансування

Нерозподілений прибуток

Довгострокові забезпечення

Рис 1.5 Класифікація господарських засобів за джерелами їх утворення та призначенням

Власні джерела:

Зареєстрований капітал – це сукупність внесків учасників (у грошовій оцінці) в майно підприємства для забезпечення його діяльності. Речовим змістом зареєстрованого капіталу при його формуванні є грошові і матеріальні ресурси, якими розплачуються власники.

Пайовий капітал – виконує функції аналогічні зареєстрованому капіталові, створюється за рахунок пайових внесків членів кооперативу або інших товариств (споживчі товариства, житлово-будівельні тощо).

Додатковий капітал – створюється в процесі діяльності підприємства: за рахунок дооцінки активів, вартості безоплатно отриманого майна від підприємств чи окремих осіб.

Резервний капітал – сума резервів, створених за рахунок прибутку підприємства з метою усунення в майбутньому тимчасових фінансових ускладнень в розмірах, встановлених законодавчо та установчих документів.

Нерозподілений прибуток – сума чистого прибутку, який залишається в обігу підприємства після сплати до бюджету податків, та розподілу відповідної суми прибутку між власниками підприємства.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів – джерело коштів, призначених для покриття передбачених в майбутньому витрат і платежів (виплати відпусток, пенсійне забезпечення).

Цільове фінансування– джерела коштів, що створюються на підприємствах за рахунок бюджетних асигнувань.

Доходи майбутніх періодів – це джерело коштів отриманих в звітному періоді, але які відносяться до фінансових результаті майбутніх періодів.

Позикові джерела

Зобов’язання можуть виникати у підприємства по розрахункам. Заборгованість підприємства по розрахункам іншим підприємствам, організаціям або окремим особам називається кредиторською заборгованістю.

До довгострокових зобов’язань відносять довгострокові кредити банків – заборгованість підприємств банку по отриманому кредиту, термін погашення якого більше року. Також до цього виду зобов’язань відносять заборгованість по фінансовій оренді, довгостроковим векселям тощо.

До поточних зобов’язань (до одного року) відносять: короткострокові кредити банку, кредиторську заборгованість постачальникам за отримані матеріальні цінності, заборгованість бюджету за податками, заборгованість працівникам по зарплаті, органам соціального страхування по нарахуванням, що підлягають сплаті тощо.

Оскільки кожен вид засобів має відповідне джерело формування, то активи і пасиви у грошовому виразі завжди є рівними.

Господарський процес – сукупність близьких за економічним змістом господарських операцій: заготівля (придбання), виробництво та реалізація продукції (рис. 1.6).