- •Латинський алфавіт вимова голосних, приголосних та їх сполучень
- •Вимова. Голосні ( vocales )
- •Дифтонги
- •Буквосполучення
- •Правила наголосу (accentus)
- •Довгота і короткість
- •Перша відміна іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Lingua,ae f - мова
- •Особливості відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання дієслова “esse” ( бути ) в теперішньому часі
- •Морфологічний розбір іменника
- •Самостійна робота
- •Praepositiones (прийменники)
- •Прийменники з двома відмінками
- •Verbum (дієслово)
- •Modus imperativus (наказовий спосіб)
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi passivi
- •Самостійна робота
- •Друга відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Особливості іменників другої відміни
- •Правило середнього роду.
- •Зразок відмінювання іменників з прикметниками
- •Самостійна робота
- •Перша та друга відміни прикметників
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання прикметників
- •Pronomina possessiva (присвійні займенники)
- •Самостійна робота
- •Відмінювання займенника ille, illa, illud
- •Відмінювання займенника is, ea, id
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання займенникового прикметника totus,a,um
- •Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного стану
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Відмінювання дієслова esse в imperfectum indicativi
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi passivi
- •Третя відміна іменників
- •Приголосна група
- •Голосна група
- •-Al: anĭmal, animālis n тварина
- •При відмінюванні всі ці іменники додержуються загального правила середнього роду. Зразок відмінювання іменників голосної групи
- •Мішана група
- •Нерівноскладові, з основою на два або більше приголосних:
- •Зразок відмінювання іменників мішаної групи
- •Особливості відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразок відмінювання іменника turris, is f
- •Відмінкові закінчення ііі відміни
- •Самостійна робота
- •Римські імена
- •Зразок відмінювання прикметників з трьома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з двома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з одним закінченням
- •Дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Самостійна робота
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Особливості утворення і вживання ступенів порівняння прикметників Суплетивні ступені порівняння
- •Описовий спосіб утворення ступенів порівняння прикметників
- •Вживання відмінків при ступенях порівняння Ablativus comparationis (аблатив порівняння)
- •Genetivus partitivus ( родовий частковий)
- •Самостійна робота
- •Ступені порівняння прислівників
- •Особливості утворення ступенів порівняння прислівників
- •Самостійна робота
- •Часи системи перфекта активного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (я).
- •Давноминулий час дійсного способу активного стану
- •Майбутній час другий дійсного способу активного стану
- •Самостійна робота
- •Перекладіть тексти рідною мовою, зробіть морфологічний аналіз дієслів:
- •Система перфекта Часи системи перфекта пасивного стану
- •Дієприкметник минулого часу пасивного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Майбутній час другий доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Зведена таблиця часів системи перфекта пасивного стану
- •Vinco,vici,victum,ĕre (перемагати)
- •Самостійна робота
- •Четверта відміна іменників
- •Domum - додому; domo - з дому; domi - вдома.
- •П’ята відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:
- •Самостійна робота
- •Infinitivus латинський інфінітив
- •Знахідний відмінок з інфінітивом
- •5. Після безособових дієслів і безособових зворотів:
- •Video puerum scribere. – я бачу, що хлопчик пише.
- •Cамостійна робота
- •Називний відмінок з інфінітивом
- •Videor felix esse. – Здається, я щасливий.
- •Cамостійна робота
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Утворення і відмінювання порядкових числівників
- •Vicesĭmus, a, um - двадцятий (від viginti – 20;
- •Cамостійна робота
- •Орудний незалежний, або самостійний
- •Способи перекладу ablativus absolutus
- •Cамостійна робота
- •Кон’юнктив (умовний спосіб )
- •Теперішній час кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Минулий час недоконого виду кон’юнктива
- •Зразок відмінювання дієслів у imperfectum coniunctivi
- •Відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Минулий час доконаного виду кон’юнктива активного і пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum,ĕre
- •Давноминулий час доконаного виду кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum 3
- •Зразок відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Nota bene! Зверни увагу!
Verbum (дієслово)
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
PERSONA – ОСОБА 1. persōna prima – перша особа
persōna secunda –друга особа persōna tertia – третя особа
NUMERUS – ЧИСЛО: numĕrus singulāris – однина numĕrus plurālis - множина
MODUS – СПОСІБ: modus indicatīvus – дійсний спосіб modus imperatīvus – наказовий спосіб modus coniunctīvus – кон’юнктив (умовний спосіб)
GENUS – СТАН: genus actīvum – активний стан genus passīvum – пасивний стан
TEMPUS – ЧАС
CONIUGATIO – ДІЄВІДМІНА
У латинській мові чотири дієвідміни. Дієвідміну визначають за закінченням основи інфінітива. Інфінітив у правильних дієслів завжди закінчуєтся на -re :
laborāre (працювати); possidēre (володіти); vincĕre (перемагати), finire (закінчувати).
Основу інфінітива (основу інфекта) знаходимо, відкидаючи від інфінітива
закiнчення -re ( у I, II, IV дієвідмінах ) та -ĕre ( у III дієвідміні ).
-
дієвідміна
дієслово в infinitivus
основа інфінітива
закінчення основи
I
amāre – любити
amā-
-ā-
II
vidēre – дивитись
vidē-
-ē-
III
legĕre – читати
leg-
приголосн.
IV
audīre – слухати
audī-
ī
Modus imperativus (наказовий спосіб)
Наказовий спосіб у латинській мові має дві форми: 2-у особу однини і 2-у особу множини.
Форму другої особи однини утворюють, відкидаючи від інфінітива закінчення -re; друга особа множини утворюється додаванням до основи інфекта у І, ІІ та ІV дієвідмінах закінчення -te, у III дієвідміні –ǐte ( де -ǐ- є сполучним голосним)
-
infinitivus
persona 2 sing.
persona 2 plur.
I
amāre (любити)
Ama! Люби!
Amāte! Любіть!
II
vidēre (дивитись)
Vide! Дивись!
Vidēte! Дивіться!
III
legĕre (читати)
Lege! Читай!
Legĭte! Читайте!
IV
audīre (слухати)
Audi! Слухай!
Audīte! Слухайте!
Заперечна форма наказового способу складається із наказового способу неправильного дієслова nolo (не бажаю) у відповідному числі:
noli (singularis); nolite (pluralis) і неозначеної форми дієслова:
|
infinitivus |
persona 2 sing. |
persona 2 plur. |
I |
amāre (любити) |
Noli amare! Не люби! |
Nolīte amare! Не любіть! |
ІІ |
vidēre (дивитись) |
Noli vidēre! Не дивись! |
Nolīte vidēre! Не дивіться! |
III |
legĕre (читати) |
Noli legĕre! Не читай! |
Nolīte legĕre! Не читайте! |
IV |
audīre (слухати) |
Noli audīre! Не слухай! |
Nolīte audīre! Не слухайте! |
Вправа 1. Визначте за формою інфінітива, до якої дієвідміни належить кожне із поданих нижче дієслів. Визначте основу інфекта.
інфінітив |
Основа інфінітива |
дієвідміна |
respondēre |
respondē- |
2 |
vivĕrе (жити); cogitāre (думати); audīre (слухати); scribĕre, (писати); narrāre (розповідати); exercēre (тренувати); discĕre, (вчитися, вивчати); errāre (помилятися); salvēre (бути здоровим); laborāre (працювати); vidēre (дивитися); laudāre (хвалити); movēre (рухати); regĕre (керувати); venīre (приходити); finīre (закінчувати); sedēre (сидіти); credĕre (вірити); minuĕre (зменшувати); dicĕre (говорити); docēre (навчати); servīre (служити); militāre (боротися); dormīre (спати); defendĕre (захищати);
Вправа 2. Утворіть від поданих вище дієслів наказовий спосіб однини і множини і заперечну форму наказового способу.
Зразок виконання:
respondēre,2 відповідати |
responde! відповідай! |
respondēte! відповідайте! |
noli respondēre! не відповідай! |
nolite respondēre! не відповідайте! |
САМОСТІЙНА РОБОТА
Вправа 3. Перекладіть українською мовою. Визначте дієслівні форми.
1.Vivĕre est cogitāre. (vivo, vivĕre – жити; cogito, cogitāre – мислити)
2.Vivĕre est militāre. ( milito, militāre - боротися)
3. Audi, scribĕ, legĕ! (scribo, scribĕre – писати; lego, legĕre - читати; audio, audīre – слухати)
4. Nota bene! (noto, notāre – намічати, позначати, нотувати)
5. Divĭde et impĕra! (divĭdo, dividĕre – ділити, розділяти; impero, imperāre – володарювати)
6. Festīna lente! (festino, festināre – поспішати; lente – повільно)
7. Mecum legĭte! Mecum scribĭte! (scribo, scribĕre – писати; lego, legĕre - читати)
8. Discĭte linguam Latīnam! (disco, discĕre – вчитися, вивчати)
9. In aqua scribĕre. (scribo, scribĕre – писати)
10. Bene labōra! Bene laborāte! (bene – добре; labōro, laborāre – працювати)
11. Noli errāre. Nolīte errāre. (erro, errāre – помилятися, блукати)
12.Exercēte memoriam! (exerceo, exercēre – тренувати)
13.Dicĕre non est facĕre. (dico, dicĕre – говорити; facio, facĕre - робити)
14.Epistŭlas mihi scribĕ mittēque. (scribo, scribĕre – писати; mitto, mittĕre – посилати)
15. Nolīte ad me venīre hodie. (venio, venīre – приходити; hodie – сьогодні)
16. Pecuniae imperāre oportet, non servīre. (oportet – слід, треба, необхідно; pecunia,ae f – гроші; servio, servīre – служити)
17. Vive valēque! (vivo, vivĕre – жити; valeo, valēre – бути здоровим)
18. Aut discĕ, aut discēdĕ! (disco, discĕre – вчитися, вивчати; discēdo, discedĕre – відступати, відходити)
19. Fortūnae noli credĕre! (fortuna,ae f - фортуна, доля; credo, credĕre – вірити, довіряти)
23. Nolīte nocēre natūrae! (noceo, nocēre – шкодити)
24. Cognosce te ipsum. (cognosco,cognoscĕre – пізнавати; дізнаватися)
PRAESENS INDICATIVI ACTIVI ET PASSIVI
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ДІЙСНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО ТА ПАСИВНОГО СТАНУ
Дієслівні форми теперішнього часу дійсного способу утворюються додаванням до основи інфінітива (інфекта) особових закінчень активного або пасивного стану:
activum passivum
sing. |
plur. |
1. -or |
1. -mur |
2. -ris |
2. -mini |
3. -tur |
3. -ntur |
sing. |
plur. |
1. -o |
1. -mus |
2. -s |
2. -tis |
3. -t |
3. -nt |
