- •Латинський алфавіт вимова голосних, приголосних та їх сполучень
- •Вимова. Голосні ( vocales )
- •Дифтонги
- •Буквосполучення
- •Правила наголосу (accentus)
- •Довгота і короткість
- •Перша відміна іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Lingua,ae f - мова
- •Особливості відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання дієслова “esse” ( бути ) в теперішньому часі
- •Морфологічний розбір іменника
- •Самостійна робота
- •Praepositiones (прийменники)
- •Прийменники з двома відмінками
- •Verbum (дієслово)
- •Modus imperativus (наказовий спосіб)
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi passivi
- •Самостійна робота
- •Друга відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Особливості іменників другої відміни
- •Правило середнього роду.
- •Зразок відмінювання іменників з прикметниками
- •Самостійна робота
- •Перша та друга відміни прикметників
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання прикметників
- •Pronomina possessiva (присвійні займенники)
- •Самостійна робота
- •Відмінювання займенника ille, illa, illud
- •Відмінювання займенника is, ea, id
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання займенникового прикметника totus,a,um
- •Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного стану
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Відмінювання дієслова esse в imperfectum indicativi
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi passivi
- •Третя відміна іменників
- •Приголосна група
- •Голосна група
- •-Al: anĭmal, animālis n тварина
- •При відмінюванні всі ці іменники додержуються загального правила середнього роду. Зразок відмінювання іменників голосної групи
- •Мішана група
- •Нерівноскладові, з основою на два або більше приголосних:
- •Зразок відмінювання іменників мішаної групи
- •Особливості відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразок відмінювання іменника turris, is f
- •Відмінкові закінчення ііі відміни
- •Самостійна робота
- •Римські імена
- •Зразок відмінювання прикметників з трьома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з двома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з одним закінченням
- •Дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Самостійна робота
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Особливості утворення і вживання ступенів порівняння прикметників Суплетивні ступені порівняння
- •Описовий спосіб утворення ступенів порівняння прикметників
- •Вживання відмінків при ступенях порівняння Ablativus comparationis (аблатив порівняння)
- •Genetivus partitivus ( родовий частковий)
- •Самостійна робота
- •Ступені порівняння прислівників
- •Особливості утворення ступенів порівняння прислівників
- •Самостійна робота
- •Часи системи перфекта активного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (я).
- •Давноминулий час дійсного способу активного стану
- •Майбутній час другий дійсного способу активного стану
- •Самостійна робота
- •Перекладіть тексти рідною мовою, зробіть морфологічний аналіз дієслів:
- •Система перфекта Часи системи перфекта пасивного стану
- •Дієприкметник минулого часу пасивного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Майбутній час другий доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Зведена таблиця часів системи перфекта пасивного стану
- •Vinco,vici,victum,ĕre (перемагати)
- •Самостійна робота
- •Четверта відміна іменників
- •Domum - додому; domo - з дому; domi - вдома.
- •П’ята відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:
- •Самостійна робота
- •Infinitivus латинський інфінітив
- •Знахідний відмінок з інфінітивом
- •5. Після безособових дієслів і безособових зворотів:
- •Video puerum scribere. – я бачу, що хлопчик пише.
- •Cамостійна робота
- •Називний відмінок з інфінітивом
- •Videor felix esse. – Здається, я щасливий.
- •Cамостійна робота
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Утворення і відмінювання порядкових числівників
- •Vicesĭmus, a, um - двадцятий (від viginti – 20;
- •Cамостійна робота
- •Орудний незалежний, або самостійний
- •Способи перекладу ablativus absolutus
- •Cамостійна робота
- •Кон’юнктив (умовний спосіб )
- •Теперішній час кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Минулий час недоконого виду кон’юнктива
- •Зразок відмінювання дієслів у imperfectum coniunctivi
- •Відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Минулий час доконаного виду кон’юнктива активного і пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum,ĕre
- •Давноминулий час доконаного виду кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum 3
- •Зразок відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Nota bene! Зверни увагу!
Cамостійна робота
Вправа 2. Доповніть речення інфінітивом у відповідному часі і стані:
1. Caesar scribit Gallos fortiter (билися).
2. Magister dixit discipulos suos carmina Homeri (будуть читати).
3. Scimus Ciceronem oratorem maximum (був).
4. Notum est multas urbes Galliae a Caesare (були завойовані).
5. Graeci sperabant Troiam (буде завойована).
6. Constat terram circum solem (рухається).
Перекладіть українською мовою; зробiть морфологічний та синтаксичний аналіз текстів:
De Aenea
Poetae narrant Aeneam Veneris deae filium fuisse; dicunt eum cum patre Anchisa filioque Ascanio Troiam fugisse et in navem conscendisse. Mater enim praedixerat illum regnum novum trans mare conditurum et vicissitudines permultas toleraturum esse. Fama est virum Troianum a rege Latino indulgenter exceptum esse eiusque filiam uxorem duxisse. Itaque Romani Aeneam proavum esse credebant.
Aeneas,ae m – Еней, син Анхіза і Венери, головний герой поеми Вергілія «Енеїда»
Anchises,a m – Анхіз
Ascanius,і m – Асканій
condo,didi,ditum, ĕre – засновувати
conscendo,ndi,nsum, ĕre – підніматися
excipio,cepi,ceptum, ĕre – приймати
fama est – чутки доносять
fugio,fugi, fugitum,ĕre – тікати
indulgenter – милостиво
Latinus,і m - Латин
praedico,dixi,dictum, ĕre – говорити наперед, проголошувати
proavus,u m – предок, прадід
regnum,і n – царство
tolero,avi,atum,are– терпіти, зносити
Troia,ae f – Троя
uxor,oris f – дружина
Venus,eris f – Венера
vicissitudo,inis f – зміна, випробування (долі)
Alexandri ad Aristotelem epistula
Alexander Aristoteli salutem dicit
Vicimus hostes et superavimus arenas! Sed ex ordine omnia describam. Postquam exercitum in Asiam transportavi, Persas ad Granicum flumen proelio atroci vici totamque Asiam servitute barbarorum liberavi. Scire debes plurimas urbes ipsas mihi se tradidisse, paucas portas clausisse; eas autem me vi et armis cepisse. Regem ipsum Dareum ad Issum pugna atrocissima vici magnamque praedam feci. Una Tyrus, quae in insula posita est, portas clauserat. Eam urbem terra marique oppugnavi et septimo mensi cepi. Paulo post exercitum in Aegyptum duxi eamque Persarum provinciam facile expugnavi et incolis libertatem reddidi. In ora Aegypti urbem condere constitui, quae Alexandria vocabitur. Ex Aegypto iter difficillimum per arenas ad Hammonis oraculum feci. In eo itinere gravissimos labores toleravimus, laudabilis autem erat militum ducumque patientia et constantia. Misi tibi, memor tui, lapides raros, plantarum et animalium genera varia.
arena,ae f – пісок, пустеля
atrox,ocis – жорстокий, жахливий
barbarus,і m – варвар, чужоземець
capio,cepi,captum,ĕre – брати, захоплювати
claudo,clausi,clausum,ĕre закривати
constantia,ae f – стійкість
condo,didi,ditum,ĕre - засновувати
constituo,ui,itum,ĕre – вирішувати, постановляти
Dareus,i m – Дарій (перський цар)
debeo,ui,itum,ēre –бути повинним
describo,scripsi,scruptum,ĕre – описувати
Granicus,i,m – Гранік (ріка в Місії)
Hammon,onis,m – Аммон, верховний бог Єгипту
Issus,і f – Ісс (місто в Калікії)
iter,itineris n – шлях, дорога
labor,oris m – труднощі, випробовування
lapis,idis m – камінь
laudabilis,e – гідний похвали, похвальний
memor,oris - який (що)пам’ятає,
з доброю пам’яттю
oppugno,avi,atum,are – взяти в облогу, атакувати
ora,ae f – берег
oraculum,і n – оракул, віщун
ordo,inis n – ряд, порядок
patientia,ae f – терпіння
pono, posui, positum,ĕre – розташовувати, розміщувати
porta,ae f – двері, ворота
рostquam – після того, як
praeda,ae f – здобич
proelium,ii n – битва, бій
reddo,didi,ditum,ĕre – повертати
se tradere – здаватися
septimus,a,um – сьомий
servitus,utis f – рабство
tolero,avi,atum,are – терпіти, зносити
transporto,avi,atum,are – переправляти
Tyrus,і f – Тир, давня столиця Фінікії
unus,a,um - один
vis (abl. vi) f – сила
voco,avi,atum,are – називати, кликати
Mandate memoriae:
Homo sum humani nihil a me alienum puto. Я – людина, ніщо людське мені не чуже.
Legem brevem esse oportet. Необхідно, щоб закон був короткий.
Mendacem memorem esse oportet. Брехуну треба мати гарну память.
Scio me nihil scire. Я знаю, що я нічого не знаю.
Victorem a victo superari saepe videmus. Ми часто бачимо, що переможений перемагає переможця.
LECTIO QUARTA DECIMA (XIV)
Primus inter pares.
Перший серед рівних.
NOMEN NUMERALE ЧИСЛІВНИК
Числівник – це частина мови, яка означає кількість, число предметів, а також порядок їх при лічбі. Числівники діляться на такі розряди:
1. Кількісні (numeralia cardinalia) відповідають на питання скільки?
unus один, decem десять, centum сто.
2. Порядкові (numeralia ordinalia ) відповідають на питання який?
primus перший, decimus десятий, centesimus сотий
3. Розділові (numeralia distributiva) відповідають на питання по скільки?
singuli по одному, deni по десять, centeni по сто
4. Прислівникові ( numeralia adverbia) відповідають на питання скільки разів? semel один раз, bis двічі, decies десять разів, centies сто разів
NUMERALIA CARDINALIA ET ORDINALIA
Арабські цифри |
Римські цифри |
Кількісні числівники (cardinalia) |
Порядкові числівники (ordinalia) |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 28 29 30 40 50 60 70 80 90 98 99 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000 2000 3000 4000 5000 10000 100000
|
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX XXI XXII XXVIII XXIX XXX XL L LX LXX LXXX XC XCVIII XCIX C CC CCC CD D DC DCC DCCC CM M MM III IV V X C |
unus, a, um duo, duae, duo tres, tres, tria quattuor quinque sex septem octo novem decem undecim duodecim tredecim quattuordecim quindecim sedecim septendecim duodeviginti undeviginti viginti viginti unus (unus et viginti) viginti duo (duo et viginti) duodetriginta undetriginta triginta quadraginta quinquaginta sexaginta septuaginta octoginta nonaginta nonaginta octo nonaginta novem centum ducenti, ae, a trecenti, ae, a quadringenti, ae, a quingenti, ae, a sescenti, ae, a septingenti, ae, a octingenti, ae, a nongenti, ae, a mille duo milia tria milia quattuor milia quinque milia decem milia centum milia |
primus, a, um secundus,a,um tertius, a, um quartus, a, um quintus, a, um sextus, a, um septimus, a, um octavus, a, um nonus, a, um decimus, a, um undecimus, a, um duodecimus, a, um tertius decimus, a, um quartus decimus, a, um quintus decimus, a, um sextus decimus, a, um septimus decimus, a, um duodevicesimus, a, um undevicesimus, a, um vicesimus, a, um vicesimus primus, a, um vicesimus alter duodetricesimus, a, um undetricesimus, a, um tricesimus, a, um quadragesimus, a, um quinquagesimus, a, um sexagesimus, a, um septuagesimus, a, um octogesimus, a, um nonagesimus, a, um nonagesimus octavus nonagesimus nonus centesimus, a, um ducentesimus, a, um trecentesimus, a, um quadringentesimus,a,um quingentesimus, a, um sescentesimus, a, um septingentesimus, a, um octingentesimus, a, um nongentesimus, a, um millesimus, a, um bis millesimus, a, um ter millesіmus,a,um quater millesimus,a,um quinquies millesimus,a,um decies millesimus,a,um centies millesimus,a,um |
Утворення кількісних числівників (numeralia cardinalia)
Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) – основні числівники; назви десятків і сотень похідні, утворені, як правило, від цих основних числівників з деякими фонетичними змінами. Решта числівників (назви десятків з одиницями, сотень з десятками і одиницями і т.д.) – складені похідні.
1. Числівники від 11 до 17 утворюються складанням основного числівника і слова десять – decim (із decem - десять): undecim, duodecim і т.д.
2. Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються за допомогою віднімання з наступного десятка відповідно 2 або 1:
18 – duodeviginti 28 - duodetriginta
19 – undeviginti 29 –undetriginta
3. Числівники від 30 до 90 (десятки) утворюються за допомогою приєднання – ginta (десяток): triginta, quadraginta і т.д.
4. Двозначні числа від 21 до 99 можна позначaти двояко: або спочатку десятки, а потім одиниці: або спочатку одиниці, далі сполучник et, а потім десятки:
23 - viginti tres = tres et viginti
5. Числівники від 200 до 900 (сотні) утворюються шляхом приєднання – centi (із centum): ducenti, trecenti або – genti: quadringenti, quingenti.
6. Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі десятки і потім одиниці: 367 – trecenti sexaginta septem.
