- •Латинський алфавіт вимова голосних, приголосних та їх сполучень
- •Вимова. Голосні ( vocales )
- •Дифтонги
- •Буквосполучення
- •Правила наголосу (accentus)
- •Довгота і короткість
- •Перша відміна іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Lingua,ae f - мова
- •Особливості відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання дієслова “esse” ( бути ) в теперішньому часі
- •Морфологічний розбір іменника
- •Самостійна робота
- •Praepositiones (прийменники)
- •Прийменники з двома відмінками
- •Verbum (дієслово)
- •Modus imperativus (наказовий спосіб)
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi passivi
- •Самостійна робота
- •Друга відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Особливості іменників другої відміни
- •Правило середнього роду.
- •Зразок відмінювання іменників з прикметниками
- •Самостійна робота
- •Перша та друга відміни прикметників
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання прикметників
- •Pronomina possessiva (присвійні займенники)
- •Самостійна робота
- •Відмінювання займенника ille, illa, illud
- •Відмінювання займенника is, ea, id
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання займенникового прикметника totus,a,um
- •Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного стану
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Відмінювання дієслова esse в imperfectum indicativi
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi passivi
- •Третя відміна іменників
- •Приголосна група
- •Голосна група
- •-Al: anĭmal, animālis n тварина
- •При відмінюванні всі ці іменники додержуються загального правила середнього роду. Зразок відмінювання іменників голосної групи
- •Мішана група
- •Нерівноскладові, з основою на два або більше приголосних:
- •Зразок відмінювання іменників мішаної групи
- •Особливості відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразок відмінювання іменника turris, is f
- •Відмінкові закінчення ііі відміни
- •Самостійна робота
- •Римські імена
- •Зразок відмінювання прикметників з трьома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з двома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з одним закінченням
- •Дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Самостійна робота
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Особливості утворення і вживання ступенів порівняння прикметників Суплетивні ступені порівняння
- •Описовий спосіб утворення ступенів порівняння прикметників
- •Вживання відмінків при ступенях порівняння Ablativus comparationis (аблатив порівняння)
- •Genetivus partitivus ( родовий частковий)
- •Самостійна робота
- •Ступені порівняння прислівників
- •Особливості утворення ступенів порівняння прислівників
- •Самостійна робота
- •Часи системи перфекта активного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (я).
- •Давноминулий час дійсного способу активного стану
- •Майбутній час другий дійсного способу активного стану
- •Самостійна робота
- •Перекладіть тексти рідною мовою, зробіть морфологічний аналіз дієслів:
- •Система перфекта Часи системи перфекта пасивного стану
- •Дієприкметник минулого часу пасивного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Майбутній час другий доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Зведена таблиця часів системи перфекта пасивного стану
- •Vinco,vici,victum,ĕre (перемагати)
- •Самостійна робота
- •Четверта відміна іменників
- •Domum - додому; domo - з дому; domi - вдома.
- •П’ята відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:
- •Самостійна робота
- •Infinitivus латинський інфінітив
- •Знахідний відмінок з інфінітивом
- •5. Після безособових дієслів і безособових зворотів:
- •Video puerum scribere. – я бачу, що хлопчик пише.
- •Cамостійна робота
- •Називний відмінок з інфінітивом
- •Videor felix esse. – Здається, я щасливий.
- •Cамостійна робота
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Утворення і відмінювання порядкових числівників
- •Vicesĭmus, a, um - двадцятий (від viginti – 20;
- •Cамостійна робота
- •Орудний незалежний, або самостійний
- •Способи перекладу ablativus absolutus
- •Cамостійна робота
- •Кон’юнктив (умовний спосіб )
- •Теперішній час кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Минулий час недоконого виду кон’юнктива
- •Зразок відмінювання дієслів у imperfectum coniunctivi
- •Відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Минулий час доконаного виду кон’юнктива активного і пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum,ĕre
- •Давноминулий час доконаного виду кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum 3
- •Зразок відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Nota bene! Зверни увагу!
Знахідний відмінок з інфінітивом
Accusativus cum infinitivo - це синтаксичний зворот (конструкція), який складається з іменника або займенника у знахідному відмінку і дієслова в інфінітиві теперішнього, майбутнього або минулого часу в активному або пасивному стані. Знахідний іменника є логічним підметом, а дієслово в інфінітиві – логічним присудком звороту.
Синтаксичний зворот accusativus cum infinitivo являє собою складний додаток до керуючого дієслова і вживається при дієсловах зі значенням:
говорити /verba dicendi sive declarandi/:
dicere - говорити; tradere - передавати; narrare - розповідати; respondere - відповідати; scribere - писати; negare - заперечувати; promittere – обіцяти і т.п.
думати, вважати, відчувати /verba cogitandi et sentiendi/:
putare - думати; cogitare - мислити; scire - знати; credere - вірити; sperare - надіятися; intellegere – розуміти; sentire - відчувати; videre – бачити, здаватися; audire -слухати; cognoscere – взнавати і т.п.
бажати, наказувати, забороняти /verba voluntatis/:
velle – бажати, хотіти; nolle – не хотіти ; malle – віддавати перевагу; iubere - наказувати; vetаre - забороняти; sinere – дозволяти і т.п.
радіти, сумувати, печалитися /verba affectuum/:
gaudere - радіти; dolere - печалитися; admirari – дивуватися і т.п.
5. Після безособових дієслів і безособових зворотів:
constat, notum est – відомо; oportet – слід, треба, apparet – ясно, interest- важливо, necesse est - необхідно, fama est – є чутка, згідно з чутками; ferunt -говорять, передають, переказують; manifestum est - цілком ясно, цілком очевидно і т.п.
На рідну мову синтаксичний зворот Accusativus cum infinitivo перекладається підрядним додатковим реченням із сполучником „що”, іноді „щоб”:
Video puerum scribere. – я бачу, що хлопчик пише.
Аналіз і переклад слід починати с основної частини речення. Тут video – це керуюче дієслово, від якого залежить зворот puerum scribere;
puerum – логічний підмет звороту, виражений іменником в знахідному відмінку; scribere – логічний присудок в інфінітиві теперішнього часу активного стану. При перекладі логічний підмет звороту (іменник в Accusativus) слід зробити граматичним підметом додаткового речення (поставити в називний відмінок) – хлопчик –, а логічний присудок (дієслово в infinitivus ) – перекласти дієсловом в особовій формі, узгодивши його з підметом – пише-.
Omnes sciunt labores corpus firmare. – Усі знають, що праця зміцнює тіло.
Copernicus putabat terram circum solem moveri. – Копернік вважав, що земля рухається довкола сонця.
Якщо присудок інфінітивного звороту іменний складений, то іменна частина ставиться в знахідному відмінку, узгоджуючись з логічним підметом звороту в роді і числі:
Galli tradunt Mercurium inventorem omnium artium esse. – Галли передають, що Меркурій – винахідник усіх мистецтв.
Notum est Homerum caecum fuisse. – Відомо, що Гомер був сліпим.
Зворот може вказувати на теперішню, минулу або майбутню дію. Крім того, дія звороту може передаватися через активні і пасивні форми. Для передачі подібних відтінків у латинській мові розвинулося шість форм інфінітива.
1. Інфінітиви теперішнього часу виражають дію, одночасну з дією керуючого дієслова :
Scio discipulum librum legere. – Я знаю, що учень читає книгу.
Scio librum a discipulo legi. – Я знаю, що книга читається учнем.
2. Інфінітиви минулого часу виражають дію, яка передує дії керуючого дієслова і перекладаються минулим часом доконаного і недоконаного видів:
Scio discipulum librum legisse. – Я знаю, що учень прочитав (читав) книгу.
Scio librum a discipulo lectum esse. – Я знаю, що книга прочитана учнем.
3. Інфінітиви майбутнього часу виражають дію, майбутню щодо дії керуючого дієслова і перекладаються майбутнім часом недоконаного і доконаного видів:
Scio discipulum librum lecturum esse. – Я знаю, що учень буде читати (прочитає) книгу.
Scio librum a discipulo lectum iri. – Я знаю, що книга буде читатися (буде прочитана) учнем.
В складних інфінітивах дієприкметники, що входять до їх складу, (participium perfecti passivi et participium futuri activi) узгоджуються в роді, числі і відмінку (Accusativus) з логічним підметом звороту.
Speramus hostes victos esse. Speramus amicum venturum esse. |
Ми сподіваємося, що вороги переможені. Ми сподіваємося, що друг прийде.
|
Як відомо, особові займенники ego, tu, nos, vos в ролі підмета звичайно не вживаються. Це правило не поширюється на зворот Accusativus cum infinitivo, де особовий займенник, який виконує роль логічного підмета (вживається в Accusativus) ніколи не пропускається:
Pater putat me (te, nos, vos) recte fecisse. – Батько думає, що я (ти, ми, ви) вчинив(ли) правильнo.
У тих випадках, коли логічним автором дії є займенник 3-ї особи (він, вона, воно, вони) можливі два випадки:
1. В ролі логічного підмета звороту і для однини, і для множини вживається зворотний займенник se . Він вказує на те, що у головному реченні і в звороті дію виконує одна і та сама особа:
Pater putat se recte fecisse. – Батько думає, що він (батько) вчинив правильно.
Hostes intellexērunt se in magno periculo esse. – Вороги зрозуміли, що вони (вороги) знаходяться у великій небезпеці.
2. Якщо у головному реченні і в звороті автори дії різні, то в ролі логічного підмета в звороті вживається один з вказівних займенників: (is, ea, id; hic, haec, hoc; iste,ista,istud; ille, illa, illud) в аккузативі:
Pater putat eum recte fecisse. Батько думає, що він (інша особа, не батько) вчинив правильно.
Аналіз синтаксичного звороту acc. cum inf. слід проводити за схемою:
Magister videt discipulos attente audire. – Учитель бачить, що учні слухають уважно.
videt Керуюче дієслово (verba sentiendi) |
що?
discipulos логічний підмет -іменник в Accusativus pluralis |
audire логічний присудок infinitivus praesentis activi |
Вправа 1. Утворіть всі форми інфінітивів від дієслів:
supero,superavi,superatum,superare - перевершувати, перемагати
divido,divisi,divisum,dividĕre – ділити
capio,cepi,captum,capĕre – брати, захоплювати
teneo,tenui, tentum, tenēre - тримати, утримувати
venio, veni, ventum, venīre - приходити
Вправа 2. Перекладіть речення українською мовою. Визначте керуюче дієслово, логічний підмет (Accusativus) і логічний присудок (інфінітив) звороту Accusativus cum infinitivo:
1. Scio amicum meum bene legere. (scio,scivi,scitum,scire – знати)
2. Populi antiqui credebant varios deos mundum regere. (credo,didi,ditum,ĕre – вірити; regо,rexi,rectum,ĕre – правити)
3. Notum est lunam circum terram moveri. (notum est – відомо; moveo, movi, motum, movēre - рухати )
4. Dux milites castra munire iussit. Dux castra muniri iussit.( iubeo,iussi,iussum, iubēre – наказувати; munio,ivi,itum,ire– зміцнювати, укріплювати)
5. Cupio te ad me venire. (cupio,ivi,itum,ĕre – бажати)
6. Scimus Ciceronem oratorem fuisse clarum. (scio,scivi,scitum,scire – знати; Cicero,onis m – Ціцерон; orator,oris m – оратор)
7. Constat Ciceronem omnes oratores eloquentiā superavisse. (constat – відомо;
orator,oris m – оратор, промовець; eloquentia,ae f – красномовство; supero,avi,atum,are - перевищувати, перевершувати; Cicero,onis m – Ціцерон )
8. Caesar narrat omnem Galliam in tres partes divisam esse. (narro,avi,atum,are – розповідати; divido,dividi, divisum,ĕre – ділити; omnis,e – весь; tres – три; pars,partis f – частина).
9. Thales Milesius dixit aquam esse initium rerum. (Thales Milesius m – Фалес Мілетський; initium,i n – початок; dico,dixi,dictum,ĕre – говорити, стверджувати; res,rei f – справа, річ, предмет)
10. Romani tradunt multas urbes a Caesare expugnatas esse.
(trado,didi,ditum, ĕre – передавати; expugno,avi,atum,are – завойовувати, захоплювати; Caesar,aris m – Цезар).
11. Imperator dicit hostes esse captos. (capio,cepi,captum,ĕre – захоплювати, брати в полон)
12. Dixit se civem Romanum esse.
13. Vidi eos in urbe remanisse. (remaneo, remansi,remansum,ēre – залишатися, перебувати)
14. Persae solem unum deum esse credunt. (credo,didi,ditum,ĕre – вірити; unus,a,um – один; sol,solis m – сонце).
15. Sentio amicum non venturum esse. (sentio,ivi,itum,ire – відчувати; venio,vevi,ventum,ire – приходити, прибувати)
16. Narrant Homerum caecum fuisse.( narro,avi,atum,are - розповідати;
Homerus,i m – Гомер; caecus,a,um – сліпий; sum,fui,-,esse – бути).
