Самостійна робота

Вправа 5. Перекладіть словосполучення на рідну мову; провідміняйте їх в однині та множині:

a). miles fortis;  ars celebris ;  mare ingens

b). flumen celere ; hostis crudelis;  animal forte

c). dux sapiens;  flos dulcis;  exemplar utile

Вправа 6. Визначте відмінок та число дієприкметників та перекладіть їх; утворіть форму nominativus та genetivus singularis:

incĭdens , credentes, laudantis, scientem, respicienti, legentem, florentes, laborantium, timentes, dicentibus, venienti, amantium.

Вправа 7. Перекладіть речення на рідну мову, зробіть морфологічний розбір іменників ІІІ відміни, прикметників та дієприкметників:

1. Contra felicem vix deus vires habet.

2. Nulla lex satis commoda omnibus est.

3. Divitiae hominem felicem non faciunt.

4. Militi forti nulla itinera longa, nulli hostes terribiles sunt.

5. Romāni et Graeci cenantes capĭta corōnis et florĭbus ornābant.

6. Nautae audāces per omnia maria currunt.

7. Nomĭna civium fortium semper memoriā tenēmus.

8. Viri fortes non vincuntur dolorĭbus gravĭbus.

9. Innumerabĭles fabŭlae apud Herodōtum, patrem histōriae, sunt.

11. Malum est omnia credĕre, malum – nihil credĕre.

12. Omnes Galli linguā, institūtis, legĭbus inter se diffĕrunt.

13. Milĭtes fortĭter pugnantes hostes vincebant.

14. Ingens est numĕrus librōrum Cicerōnis de philosophia, eloquentia, arte oratoria.

15. Longum est iter per praecepta, breve et effĭcax per exempla.

16. Conservabĭtur libertas patriae, si fortes erunt milĭtes et pericŭla non vitābunt.

17. Celebria sunt nomĭna scriptōrum Romanōrum: Julii Caesăris, Sallustii Crispi, Titi Livii, Cornelii Tacĭti.

19. In Galliā antīquā plebs, quae ingenti vectigāli premebatur, servōrum paene loco habebātur; sors eіus tristis erat.

20. Homĭnes magis defendenti, quam accusanti favent.

accuso,āre - звинувачувати

ars oratoria – ораторське мистецтво

audax,acis – відважний,сміливий

brevis, e - короткий

celeber,bris,bre – відомий, знаменитий

ceno,āre – обідати, їсти, трапезувати

commodus,a,um – вигідний, зручний

conservo,āre – рятувати, зберігати

Cornelius Tacĭtus – Корнелій Тацит

corona,ae а - вінок

credo, ĕre - вірити

curro,ĕre – плавати

defendo,ĕre - захищати

diffĕro,ĕre – відрізнятися, розрізнятися

divitiae, arum f pl. – багатство

dolor, oris m – біль, страждання

effĭcax,acis – дійовий, результативний, ефективний

eloquentia, ae f - красномовство

facio,facĕre – робити

faveo,ēre – підтримувати, благоволити, бути прихильним

fortĭter – хоробро, мужньо

Gaius Julius Caesăr – Гай Юлій Цезар

gravis, e - важкий

habeo,ere - мати

Herodōtus, і m - Геродот

ingens, ntis - величезний

innumerabĭlis,е - незчисленний

institūtum,i n – установа, інституція, звичай

iter,itineris n - шлях, дорога

loco habērе – мати за, вважатися

magis – більше, більшою мірою

memoria tenēre – пам’ятати

orno,āre - прикрашати

paene – майже, мало не, ледве чи не

plebs, plebis f – плебс, простий народ

praeceptum,i n – настанова, вказівка, правило

premo,ĕre – давити, притискати,пригнічувати

Sallustius Crispus – Салюстій Крісп

satis – достатньо

sors, sortis f - доля

studium,ii n - заняття, професія

teneo,ēre - тримати

terribilis,e – страшний

Titus Livius – Тіт Лівій, автор римської історії «Ab urbe condita»

tristis,е - сумний

vectigāl, alis n - податок

vito,āre – ухилятися, уникати, обминати

vix – навряд чи, ледве

Перекладіть рідною мовою, зробіть морфологічний та синтаксичний аналіз текстів:

De lupo esuriente

Lupus esuriens cibum quaerebat. Tandem audit intra casam rusticam puerum plorantem et matrem clamitantem: ”Nisi desines, lupo te dabo”. Itaque lupus, praedam exspectans, totum diem ibi stabat. Sed sub vesperum audiebat matrem dicentem:” Mi fili, bono animo es! Lupus te non habebit, si veniet necabimus eum.”. Tum lupus tristis recedens:” Homines, - inquit – alia dicunt, alia sentiunt”.

alius, a, ud – інший, другий

bono animo esse - бути в гарному настрої

casa, ae f – хатина

cibus, i m – їжа, харч

clamo, are –кричати

desino, ĕre –припиняти

dico, ĕre –говорити

dies, ei m – день

do,dare – давати, віддавати

exspecto, are - очікувати

inquit – говорить, каже

itaque - отже

lupus, i m –вовк

neco, are –вбивати

nisi – якщо нe

ploro, are –гірко плакати

praeda, ae f – здобич

quaero, ĕre – шукати

recedo, ĕre – повертатися, відступати

rusticus,a,um – сільський

sentio, īre - відчувати, думати

sto, stare -стояти

tandem –нарешті

tristis, e –сумний

vesper, eri m –вечір

еsurio, esurīre – бути голодним, голодувати

De gladiatoribus

In ludo gladiatorio servi magna corporis vi exercebantur. Cum munera gladiatoria erant, gladiatores in amphitheatro gladiis pugnabant. Multi cives cum matronis et pueris ludo spectabant. Omnium spectantium oculi certantes versi erant. En, unus ex certantibus concidit. Omnes spectantes plaudunt et «habet» clamant. Gladiatores vulnerati salutem a populo petebent, nam turba spectans veniam gladiatori dabat. Sed plerumque pollice verso mortem iacenti humi indicabat. Gladiatorum fortuna misera erat, sed Ovidius poeta affirmat: «Saucius eiurat pugnam gladiator et immemor antiqui vulneris arma capit».

affirmo,are – твердити, запевняти

amphitheatrum,i n – амфітеатр

capio,ĕre - брати

certo,āre – змагатися

concidit, ĕre – падати

do,dare – давати

eiuro,āre – відмовлятися, відрекатися

en – ось

exerceo,ēre – тренувати, вправлятися

fortuna,ae f - доля

gladiator, is m – гладіатор

gladiatorius,a,um – гладіаторський

gladius,ii m – меч

habeo,ēre – мати, тримати, володіти

habet! – дістав! (по заслузі)

humi – на землі

iaceo,ēre - лежати

immemor, oris – який не пам’ятає, який не звертає уваги, який не думає (нехтує)

indico,āre – визначати, виражати, свідчити

ludus gladiatorius m – гладіаторські ігри, змагання ; гладіаторська школа

matrona,ae f – матрона, шановна заміжня жінка

mors,mortis f - смерть

munus,eris n – дарове видовище для народу, гладіаторські ігри

nam - бо

oculus,i m – око

peto,ĕre - просити

plaudo,ĕre – плескати в долоні, аплодувати

plerumque – переважно, здебільшого

pollex, icis m – великий палець

pugno,are – змагатися, битися

salus,utis а – порятунок, збереження життя

saucius, а, um - поранений, вражений

specto,are - дивитися, споглядати, спостерігати

turba,ae f – товпа, натовп, велика кількість

unus,a,um – один

venia,ae f - помилування

versus,a,um – звернений, спрямований, направлений

vulneratus,a,um – поранений

vulnus,eris n - рана

Mandate memoriae:

1. brevis, e – короткий

2. celĕber, bris, bre – знаменитий, відомий, славний,урочистий

3. celer, celĕris, celĕre – швидкий, скорий

4. crudelis, e – жорстокий, безжалісний, безсердечний

5. difficĭlis, e – важкий, трудний, небезпечний

6. dissimĭlis, e – несхожий, відмінний

7. dulcis, e – солодкий, приємний

8. facĭlis, e – легкий, неважкий

9. fortis, e – міцний, сильний, сміливий, відважний, хоробрий, мужній

10. felix, īcis – щасливий, сприятливий, успішний, родючий, багатий

11. gracĭlis, e – стрункий, тонкий

12. humĭlis, e – низький, неглибокий

13. ingens, entis – величезний

14. omnis, e – весь, цілий, кожний, всякий, всілякий

15. par, paris – рівний, однаковий

16. sapiens, ntis – розумний, розсудливий, мудрий

17. simĭlis, e – подібний

18. simplex, іcis – простий

19. tristis, e – сумний, похмурий

20. utĭlis, e - корисний

Ars longa, vita brevis est. Мистецтво вічне – життя коротке.

Homo sapiens. Людина розумна.

Omne initium difficile est. Кожний початок – важкий.

Omnium malorum stultitia est mater. Дурість – мати всіх бід.

Primus inter pares. Перший серед рівних.

Nullus amor est sanabilis herbis. Від кохання нема зілля.

O nomen dulce libertatis! О, солодке ім’я свободи!

Sero venientibus – ossa. Хто пізно приходить, тому кістки залишаються.

Timeo Danaos et dona ferentes. Я боюся данайців, навіть якщо вони дарунки приносять.

Vox clamantis in deserto. Голос волаючий в пустелі.

Luna latrantem canem non timet. Місяць не боїться собаки, яка гавкає на нього.

Amantes – amentes. Закохані – шалені.

Non vi sed mente. Не силою, але розумом.

Mendax in uno, mendax in omnibus. Збрехавши один раз – бреше постійно.

Amantium ira amoris integratio est. Гнів закоханих – поновлення кохання.

ex vita romanorum З ЖИТТЯ РИМЛЯН

____________________________________________________________________

URBI ET ORBI

Слово “гладіатор” (gladiator) походить від “gladius” (меч) і дослівно означає “мечник, людина з мечем”. Так римляни, а услід за ними й інші народи, називали людей, котрі на цирковій арені боролися між собою на догоду публіці. Переважно гладіаторами були раби, полонені, злочинці, а інколи збіднілі вільні люди.

Змагання гладіаторів відбувались в амфітеатрах (amphitheatra), найбільшим з яких був амфітеатр, споруджений коштом імператорів Веспасіана і Тіта, так званий Колізей (Colosseum, від слова colosseus – величезний). Колізей уміщав до 45 тис. глядачів. Виходячи на арену амфітеатру, гладіатори вітали імператора словами: “Ave, Caesar imperator, morituri te salutant!” (Живи, Цезарю імператоре, приречені на смерть тебе вітають!). Суддею гладіатора була публіка. Вона могла вимагати в імператора звільнення гладіатора, який завоював її симпатії, або ж вимагати смерті пораненого вигуком confice (добий) і скеруванням великого пальця руки вниз – pollice verso.

Виснажливі тренування, безпросвітне життя і сумна перспектива вмерти на арені на потіху жорстокій публіці примушували гладіаторів більше від інших рабів шукати шляхів визволення з неволі. Влітку 74 р.до н. е. у гладіаторській школі в місті Капуї раби організували змову, яку очолив гладіатор Спартак. Ця людина відзначалася не лише відвагою і надзвичайною фізичною силою, а й розумом і здібностями полководця. Спартак походив з північної Греції , з волелюбної Фракії. Потрапивши у полон до римлян в одному з боїв в часи підкорення Греції Римом, Спартак мріяв про свободу і був готовий до рішучих дій.

Отож, змову було розкрито, але Спартак і кілька десятків гладіаторів зуміли втекти і укріпитись на горі Везувій. Раби нападали на невеликі римські загони, відбирали у ворогів зброю. Кількість повсталих швидко зростала, загони Спартака поповнювали раби-втікачи з усієї Італії. Восени 73 р. до н. е. повстання набуло грандіозного розмаху – десятки тисяч людей прагнули разом зі Спартаком боротися за свободу і кращу долю. У 72 р. до н. е. вся південна Італія була охоплена пожежею повстання. Рим змушений був відрядити на боротьбу з повстанською армією серйозні військові сили. Спартак виявився чудовим полководцем і безстрашним воїном, уміло застосовував тактику стрімких і рішучих дій та маневрів. Але в цей період між керівниками повстання, Спартаком і його соратником Кріксом, виникли певні незгоди щодо подальших військових дій і загального плану боротьби. Повсталі розділились на дві армії, що значно послабило їхні сили.

У 71 р. до н. е. повстанці зійшлись у вирішальній битві з римськими легіонами на чолі з Крассом. Бій був запеклим. Раби зазнали поразки. Спартак з мечем у руці прокладав собі дорогу серед ворожих воїнів, шукаючи Красса. У цій кривавій битві поклали голови 60 тис. повстанців. Загинув і Спартак. Шість тисяч полонених розп’яли на хрестах римляни вздовж Аппієвої дороги між Римом і Капуєю. Але перемоги, здобуті повстанцями над регулярними римськими військами, уславили ім’я Спартака на віки.

____________________________________________________________________

LECTIO DECIMA ( Х )

GRADUS COMPARATIONIS ADIECTIVORUM.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

У латинській мові існує три ступені порівняння якісних прикметників:

gradus positivus – звичайний ступінь

gradus comparativus – вищий ступінь (компаратив)

gradus superlativus – найвищий ступінь (суперлатив)

GRADUS COMPARATIVUS