- •Латинський алфавіт вимова голосних, приголосних та їх сполучень
- •Вимова. Голосні ( vocales )
- •Дифтонги
- •Буквосполучення
- •Правила наголосу (accentus)
- •Довгота і короткість
- •Перша відміна іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Lingua,ae f - мова
- •Особливості відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання дієслова “esse” ( бути ) в теперішньому часі
- •Морфологічний розбір іменника
- •Самостійна робота
- •Praepositiones (прийменники)
- •Прийменники з двома відмінками
- •Verbum (дієслово)
- •Modus imperativus (наказовий спосіб)
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi passivi
- •Самостійна робота
- •Друга відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Особливості іменників другої відміни
- •Правило середнього роду.
- •Зразок відмінювання іменників з прикметниками
- •Самостійна робота
- •Перша та друга відміни прикметників
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання прикметників
- •Pronomina possessiva (присвійні займенники)
- •Самостійна робота
- •Відмінювання займенника ille, illa, illud
- •Відмінювання займенника is, ea, id
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання займенникового прикметника totus,a,um
- •Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного стану
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Відмінювання дієслова esse в imperfectum indicativi
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi passivi
- •Третя відміна іменників
- •Приголосна група
- •Голосна група
- •-Al: anĭmal, animālis n тварина
- •При відмінюванні всі ці іменники додержуються загального правила середнього роду. Зразок відмінювання іменників голосної групи
- •Мішана група
- •Нерівноскладові, з основою на два або більше приголосних:
- •Зразок відмінювання іменників мішаної групи
- •Особливості відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразок відмінювання іменника turris, is f
- •Відмінкові закінчення ііі відміни
- •Самостійна робота
- •Римські імена
- •Зразок відмінювання прикметників з трьома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з двома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з одним закінченням
- •Дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Самостійна робота
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Особливості утворення і вживання ступенів порівняння прикметників Суплетивні ступені порівняння
- •Описовий спосіб утворення ступенів порівняння прикметників
- •Вживання відмінків при ступенях порівняння Ablativus comparationis (аблатив порівняння)
- •Genetivus partitivus ( родовий частковий)
- •Самостійна робота
- •Ступені порівняння прислівників
- •Особливості утворення ступенів порівняння прислівників
- •Самостійна робота
- •Часи системи перфекта активного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (я).
- •Давноминулий час дійсного способу активного стану
- •Майбутній час другий дійсного способу активного стану
- •Самостійна робота
- •Перекладіть тексти рідною мовою, зробіть морфологічний аналіз дієслів:
- •Система перфекта Часи системи перфекта пасивного стану
- •Дієприкметник минулого часу пасивного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Майбутній час другий доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Зведена таблиця часів системи перфекта пасивного стану
- •Vinco,vici,victum,ĕre (перемагати)
- •Самостійна робота
- •Четверта відміна іменників
- •Domum - додому; domo - з дому; domi - вдома.
- •П’ята відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:
- •Самостійна робота
- •Infinitivus латинський інфінітив
- •Знахідний відмінок з інфінітивом
- •5. Після безособових дієслів і безособових зворотів:
- •Video puerum scribere. – я бачу, що хлопчик пише.
- •Cамостійна робота
- •Називний відмінок з інфінітивом
- •Videor felix esse. – Здається, я щасливий.
- •Cамостійна робота
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Утворення і відмінювання порядкових числівників
- •Vicesĭmus, a, um - двадцятий (від viginti – 20;
- •Cамостійна робота
- •Орудний незалежний, або самостійний
- •Способи перекладу ablativus absolutus
- •Cамостійна робота
- •Кон’юнктив (умовний спосіб )
- •Теперішній час кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Минулий час недоконого виду кон’юнктива
- •Зразок відмінювання дієслів у imperfectum coniunctivi
- •Відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Минулий час доконаного виду кон’юнктива активного і пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum,ĕre
- •Давноминулий час доконаного виду кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum 3
- •Зразок відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Nota bene! Зверни увагу!
Римські імена
Ім’я римського громадянина, як правило, складалось з трьох частин:
1. особове ім’я – praenomen. Особових чоловічих імен у римлян було небагато, тому вони, як правило, писались скорочено ( три, а частіше одна літера ), наприклад, G. Iulius Caesar;
Скорочені особові імена:
A.– Aulus M. – Marcus S. - Servius
G.– Caius M.’ – Manius Sex. - Sextus
Gn. – Gnaeus Mam. – Mamercus Sp. - Spurius
D. – Decimus P. – Publius T. - Titus
K. – Kaeso Qu. – Quintus Ti. - Tiberius
L. – Lucius Sept. - Septimus
2. родове ім’я – nomen gentile, або gentilicium ( тобто ім’я, що належить відомому роду ). Воно якоюсь мірою відповідало прізвищу;
3. прізвисько – cognomen. Воно додавалося за особливі заслугі, або за певні характерні ознаки. Наприклад: Marcus Tullius Cicero ( cicer – горох ), Publius Ovidius Naso ( nasus – ніс ), Cornelius Scipio Asiaticus ( asiaticus – азіатський ), Gaius Suetonius Tranquillus ( tranquillus – спокійний ), Titus Livius Patavinus ( Patavinus – патавійський – з міста Патавія ).
Син зберігав родове ім’я ( 2 ) і прізвисько батька ( 3 ), а особове ім’я ( 1 ) інколи змінювали. Крім того, він міг отримати інше ім’я.
У жінок особовим ім’ям ( 1 ) було родове ім’я батька ( 2 ). Доньки з роду Юліїв, Еміліїв, Тулліїв називалися Юлія, Емілія, Туллія. Дочку Ціцерона, наприклад, звали Туллія, тому що родове ім’я ії батька було Marcus Tullius Cicero. Коли в родині було кілька дочок, то їх називали Молодшою ( Minor ), або Другою ( Secunda ), Третьою ( Tertia ) та інші. Жінку Ціцерона звали Теренція, відповідно ії батько був Теренцій. Про заміжню жінку казали: Terentia Ciceronis – Теренція Ціцерона ( підрозумівалося: жінка Ціцерона ).
LECTIO NONA (IX )
DECLINATIO TERTIA ADIECTIVORUM
ПРИКМЕТНИКИ ІІІ ВІДМІНИ
PARTICIPIUM PRAESENTIS ACTIVI (P.P.A.)
ДІЄПРИКМЕТНИК ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ АКТИВНОГО СТАНУ
У залежності від кількості родових закінчень прикметники ІІІ відміни поділяються на три групи:
1. Прикметники трьох закінчень. Такі прикметники мають для кожного роду своє закінчення: -er для чоловічого, -is для жіночого, -e для середнього
masculinum |
femininum |
neutrum |
celeber (знаменитий) |
celebris (знаменитa) |
celebre (знаменитe) |
celer (швидкий) |
celeris (швидкa) |
celere (швидкиe) |
acer (гострий) |
acris (гострa) |
acre (гострe) |
Словникова форма запису: celeber, bris, bre – знаменитий,а,е
celer, is, e - швидкий, а, е
acer, cris, cre - гострий, а, е
Основа таких прикметників визначається за формою жіночого роду шляхом відкидання закінчення -is: celebr-, celer-, acr-.
2. Прикметники двох закінчень, тобто такі, які мають для чоловічого і жіночого роду спільне закінчення -is, а для середнього -e:
masculinum |
femininum |
neutrum |
utilis (корисний) |
utilis (кориснa) |
utile (кориснe) |
brevis (короткий) |
brevis (короткa) |
breve (короткe) |
fortis (міцний) |
fortis (міцна) |
forte (міцне) |
Словникова форма запису: utilis,e – корисний,a,e
brevis, e - короткий, а, е
fortis, e - сміливий, а, е
Основа цих прикметників визначається шляхом відкидання закінчень -is або -e:
util- brev- fort-
3. Прикметники одного закінчення, тобто такі, які в nominativus singularis мають спільне для всіх родів закінчення: -r, -s, -x, -ns:
masculinum |
femininum |
neutrum |
felix (щасливий) |
felix (щаслива) |
felix (щасливе) |
par (рівний) |
par (рівна) |
par (рівне) |
sapiens (розумний) |
sapiens (розумна) |
sapiens (розумне) |
Словникова форма запису: felix, icis – щасливий, а, е
par, paris – однаковий, рівний, а, е
sapiens, ntis – розумний, а, е
Ці прикметники подаються у словнику із закінченнями genetivus sing. Основа цих прикметників визначається так, як основа іменників Ш відміни, тобто шляхом відкидання закінчення -is у genetivus sing. :
-
Nom. sing.
felix
par
felix
Gen. sing.
felic-is
sapient-is
par-is
Прикметники відмінюються за голосним типом ІІІ відміни: abl. sing. –i; gen. pl. –ium; nom., acc. pl. середнього роду - ia.
Прикметники чоловічого та жіночого роду в accusativus sing. мають закінчення – em, а в nominativus, accusativus plur. – es.
