- •Латинський алфавіт вимова голосних, приголосних та їх сполучень
- •Вимова. Голосні ( vocales )
- •Дифтонги
- •Буквосполучення
- •Правила наголосу (accentus)
- •Довгота і короткість
- •Перша відміна іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Lingua,ae f - мова
- •Особливості відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання дієслова “esse” ( бути ) в теперішньому часі
- •Морфологічний розбір іменника
- •Самостійна робота
- •Praepositiones (прийменники)
- •Прийменники з двома відмінками
- •Verbum (дієслово)
- •Modus imperativus (наказовий спосіб)
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів в praesens indicativi passivi
- •Самостійна робота
- •Друга відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Особливості іменників другої відміни
- •Правило середнього роду.
- •Зразок відмінювання іменників з прикметниками
- •Самостійна робота
- •Перша та друга відміни прикметників
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання прикметників
- •Pronomina possessiva (присвійні займенники)
- •Самостійна робота
- •Відмінювання займенника ille, illa, illud
- •Відмінювання займенника is, ea, id
- •Adiectiva pronominalia (займенникові прикметники)
- •Зразок відмінювання займенникового прикметника totus,a,um
- •Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного стану
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Відмінювання дієслова esse в imperfectum indicativi
- •Майбутній час недоконаного виду активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi activi
- •Зразок відмінювання дієслів у futūrum I (primum) indicativi passivi
- •Третя відміна іменників
- •Приголосна група
- •Голосна група
- •-Al: anĭmal, animālis n тварина
- •При відмінюванні всі ці іменники додержуються загального правила середнього роду. Зразок відмінювання іменників голосної групи
- •Мішана група
- •Нерівноскладові, з основою на два або більше приголосних:
- •Зразок відмінювання іменників мішаної групи
- •Особливості відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразок відмінювання іменника turris, is f
- •Відмінкові закінчення ііі відміни
- •Самостійна робота
- •Римські імена
- •Зразок відмінювання прикметників з трьома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з двома закінченнями
- •Зразок відмінювання прикметників з одним закінченням
- •Дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Самостійна робота
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Особливості утворення і вживання ступенів порівняння прикметників Суплетивні ступені порівняння
- •Описовий спосіб утворення ступенів порівняння прикметників
- •Вживання відмінків при ступенях порівняння Ablativus comparationis (аблатив порівняння)
- •Genetivus partitivus ( родовий частковий)
- •Самостійна робота
- •Ступені порівняння прислівників
- •Особливості утворення ступенів порівняння прислівників
- •Самостійна робота
- •Часи системи перфекта активного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (я).
- •Давноминулий час дійсного способу активного стану
- •Майбутній час другий дійсного способу активного стану
- •Самостійна робота
- •Перекладіть тексти рідною мовою, зробіть морфологічний аналіз дієслів:
- •Система перфекта Часи системи перфекта пасивного стану
- •Дієприкметник минулого часу пасивного стану
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Давноминулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Майбутній час другий доконаного виду дійсного способу пасивного стану
- •Зведена таблиця часів системи перфекта пасивного стану
- •Vinco,vici,victum,ĕre (перемагати)
- •Самостійна робота
- •Четверта відміна іменників
- •Domum - додому; domo - з дому; domi - вдома.
- •П’ята відміна іменників
- •Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:
- •Самостійна робота
- •Infinitivus латинський інфінітив
- •Знахідний відмінок з інфінітивом
- •5. Після безособових дієслів і безособових зворотів:
- •Video puerum scribere. – я бачу, що хлопчик пише.
- •Cамостійна робота
- •Називний відмінок з інфінітивом
- •Videor felix esse. – Здається, я щасливий.
- •Cамостійна робота
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Утворення і відмінювання порядкових числівників
- •Vicesĭmus, a, um - двадцятий (від viginti – 20;
- •Cамостійна робота
- •Орудний незалежний, або самостійний
- •Способи перекладу ablativus absolutus
- •Cамостійна робота
- •Кон’юнктив (умовний спосіб )
- •Теперішній час кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Минулий час недоконого виду кон’юнктива
- •Зразок відмінювання дієслів у imperfectum coniunctivi
- •Відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Минулий час доконаного виду кон’юнктива активного і пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum,ĕre
- •Давноминулий час доконаного виду кон’юнктива активного та пасивного стану
- •Зразок відмінювання дієслова defendo, defendi, defensum 3
- •Зразок відмінювання дієслова sum, fui, -, esse
- •Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Nota bene! Зверни увагу!
LECTIO PRIMA (I)
Латинський алфавіт вимова голосних, приголосних та їх сполучень
Латинський алфавіт, яким у наш час широко користуються численні мови, має 25 літер.
Позначення |
Назва |
Вимова |
Позначення |
Назва |
Вимова |
A a B b C c D d E e F f G g H h I i J j K k L l |
a be ce [tse] de e ef ge ha i jota ka el |
[a] [б] [k] [ц] [д] [е] [ф] [г] [ґ] [і] [й] [й] [k] [ль] |
M m N n O o P p Q q R r S s T t U u V v X x Y y Z z |
em en o pe ku er es te u ve ix ypsilon zeta |
[м] [н] [o] [п] [k] [р] [с] [з] [т] [у] [в] [kс] [kз] [і] [з] |
З 25 літер, наведених в таблиці, двох: Vv і Jj не існувало в класичній латині. Приголосні звуки, які зараз передаються цими літерами, раніше передавалися літерами Uu i Ii. Літера Кк була архаїчною вже у класичний період. Вона збереглася тільки у декількох словах. Літери Yy i Zz зустрічаються тільки у словах грецького походження.
Вимова. Голосні ( vocales )
У латинському алфавіті 6 голосних – а, е, і, о, u, y. Це так звані монофтонги ( одноголосні ). Кожна з голосних літер позначала два звуки, з яких один довгий, а другий короткий. Для позначення довготи і короткості вживають надрядкові знаки: ˉ ( знак довготи, ā ), ˘( знак короткості, ă ).
Літера “ е “ вимовляється твердо, як український звук “ е”: ego (его) – я.
Літера “ і “ служить для позначення голосного [і] та приголосного [й] .
Якщо “і” стоїть на початку слова або складу перед голосним і всередині слова між двома голосними, то вимовляється як [й] :
ianua (йануа) – двері; iugum (йугум) – ярмо; iocus (йокус) – жарт;
iniectio ( ін’єкціо ) – укол, ін’єкція; maior ( майор ) – більший.
У всіх інших випадках вимовляється як “ і “ ( голосний ):
ignis (ігніс), – вогонь; inopinabilis ( інопінабіліс ) – несподіваний
Літера “ y “ ( гр. іпсилон ) вживається у словах грецького походження. Вона вимовляється як “ і “. Наприклад: pyrămis ( піраміс ) – піраміда, symbŏlum ( сімболюм ) – символ, syllăba ( сілляба ) – склад.
Дифтонги
Крім монофтонгів, у латинській мові є дифтонги, тобто сполучення двох голосних, що вимовляються як один звук: ае, ое ( диграфи ), або як один склад: au, eu (дифтонги).
Дифтонг “ае” вимовляється як довге “ е “ :
aetas (етас) – час, епоха; saepe ( сепе ) – часто; praemium ( преміум ) –
Дифтонг “ое” вимовляється, як німецький [ö], французький [ø], англійський [ə]: poena ( пена ) – покарання; foedus ( федус ) – угода.
Буквосполучення “ ае “, “ ое “ іноді читаються як два звуки ( кожний голосний слід читати окремо ). Тоді над “е” ставиться один з надрядкових знаків: знак довготи – aē, oē, або дві крапки (трема) aë, oë. Наприклад:
aër – ( аер ) – повітря; poēta – ( поета ) – поет.
Дифтонг “ au “ вимовляється як у рідній мові [ау / ав], дифтонг “ eu “ – [еу / ев]. Наприклад:
aurum (аурум/аврум ) – золото; autumnus (аутумнус/автумнус) – осінь;
neutralis (неутраліс/невтраліс ) – нейтральний;
ПРИГОЛОСНІ ( CONSONANTES )
З 18 приголосних латинської мови мають особливості у вимові такі:
1. Cc передає два звуки: “ ц ” і “ к ”. Як “ ц “ вона читається перед e, ae, oe, і, y:
cera (цера) – віск; caelamen (целямен) – різьба; cito (ціто) – швидко;
civis ( цівіс ) – громадянин; cytus ( цітус ) – клітина;
Як “ к ” вона читається перед а, о, u та приголосними:
carus ( карус ) – дорогий; cor (кор) – серце; cras (крас) – завтра
G g вимовляється як українське “ г “ в слові “ганок” ( руське “ г “ ):
gutta ( гутта ) – крапля; genus ( генус ) – рід.
H h читається як українське “ г “: homo ( гомо ) – людина.
3. S s вимовляється як “с “:
singularis ( сінгуляріс ) – однина; consilium ( консиліум ) – нарада.
В позиції між голосними вона читається як “ з “:
generosus ( генерозус ) – шляхетний; rosa ( роза ) – роза;
Якщо “ s “ знаходиться в оточенні голосного, з одного боку, та букв “ m “ або “ n “ – з іншого, вона здебільшого (але не завжди) читається як “ з “:
mensura ( мензура ) – міра.
4. Х х вимовляється або як “ кс “ або“ кз, гз “ (між двома голосними, другий з яких наголошений) maximus ( максімус ) – найбільший; lux ( люкс ) – світло;
5. Ll читається м’яко:
latus ( лятус ) – широкий; lupus ( люпус ) – вовк; lacus ( лякус ) –озеро.
6 Zz вимовляється як “ з “: zona ( зона ) – пояс; oryza ( оріза ) – рис.
В декількох словах вимовляється як “ ц “: zincum ( цінкум ) – цинк; influenza ( інфлюенца ) – грип.
