Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Історичний факультет

Кафедра історії Центральної та Східної Європи

Палеографія

Довідник для практичних занять

студентів кафедри історії Центральної та Східної Європи

напрям підготовки 6.020302 – історія

Київ – BIS

Мордвінцев В.М. Палеографія: практикум / В.М. Мордвінцев; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2016. - 173 с.

Практикум включає програму лекційного курсу з «Палеографія», тематику лекцій, практичних занять, список основної та допоміжної літератури. У нього також входять додатки (палеографічний альбом), що містять систематизовану по епохах розвитку російської писемності сукупність зразків текстів, графіки, орнаменту, мініатюри, в'язі та філіграней, які відображають історичний розвиток російської писемності. Призначений для студентів 2 курсу історичного факультету.

Палеографія. Навчальний посібник для студентів 2 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка / В.М. Мордвінцев; Київ, 2016 р.

Однією з найважливіших спеціальних історичних дисциплін є палеографія. Ця наука вивчає зовнішні ознаки писемних пам'яток (матеріал, на якому написаний текст; знаряддя письма, особливості графіки, орнамент, мініатюру і в'язь, філіграні, тощо) в їх історичному розвитку. При роботі з письмовими джерелами необхідно їх правильне прочитання, виявлення місця і часу виникнення, визначення авторства та історію створення, виключення різного роду підробок.

Отже, палеографія допомагає історикам в роботі з письмовими джерелами і входить тим самим в коло джерелознавчих наук. Знання основних методів палеографічної науки обов'язково для дослідника–історика. Вони є необхідною умовою джерелознавчого аналізу, введення письмового джерела в науковий обіг, підготовку його до публікації.

Мета даного навчально-методичного посібника полягає в тому, щоб допомогти студенту у вивченні курсу «Палеографія». Матеріали, які входять у посібник, дозволяють студентам отримати стійкі уявлення про палеографію як допоміжну історичну науку, її методи і предмет; основні етапи розвитку палеографічних знань. Вони дають можливість більш грунтовно і наочно закріпити знання про особливості та закономірності розвитку зовнішніх ознак пам'яток писемності в Східній Європії з часу їх появи і до кінця XVIII ст.

Матеріали навчально-методичного посібника будуть сприяти формуванню у студентів знань, умінь і навичок, що дозволяють правильно читати старовинні документи; аналізувати особливості їх графіки, орнаменту і мініатюри, матеріалу, на якому вони написані, і інших зовнішніх ознак; аргументовано доводити свою точку зору. З їх допомогою студент зможе готувати до публікації документи різних епох, використовувати правила транскрипції для різних груп джерел; отримає більш чітке уявлення про методику палеографічного і археографічного опису рукописів.

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Палеографія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки студентів напряму ОКР «бакалавр» спеціалізації «Історія формування та розвитку російської державності».

Навчальна дисципліна «Палеографія» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» галузі знань «історія» з напряму підготовки 6.020302 – Історія.

Викладається у 4 семестрі II курсу в обсязі 72 годин (2 кредитів ECTS), зокрема: лекції – 36 год., самостійна робота – 36 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі. Завершується дисципліна заліком.

Мета дисципліни є формування уявлення про розвиток рукописної спадщини для можливостей джерелознавчого аналізу пам'ятників писемності. Студенти отримують навички вивчення зовнішніх особливостей письмових джерел для встановлення автентичності документа, визначення часу його створення, авторства; опановують технікою читання рукописних документів з метою правильного прочитання тексту. Останнє завдання особливо актуальне, оскільки правильне прочитання є одним з перших і дуже важливим етапом на шляху аналізу писемної пам'ятки як історичного джерела.

Завдання є визначити та проаналізувати основні етапи розвитку російської палеографії й найважливіші палеографічні дослідження історіографії, палеографічні особливості російських рукописів протягом їхнього розвитку з XI по XX ст. поетапно.

Здобуті знання в майбутньому можна застосовувати в освітньо-виховному процесі, в бібліотечній і музейній роботі, в експертно-аналітичній діяльності.

Структура курсу

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Походження та розвиток словʼянскої писемності.

2. Російське рукописне письмо.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• основний фактичний матеріал з даної дисципліни;

• основні джерела та літературу до курсу;

• категоріально-понятійний апарат дотичних наукових галузей, зокрема нумізматики, дипломатики, сфрагістики;

• основні етапи розвитку російської палеографії;

• найважливіші палеографічні дослідження історіографії;

• палеографічні особливості російських рукописів протягом їхнього розвитку з XI по XX ст. поетапно.

вміти:

• провести комплексний палеографічний аналіз рукописного пам'ятника будь-якої історичної епохи в раніше позначених хронологічних рамках з метою визначення часу створення рукописів, обставин, місця її створення, можливої автентичності, тобто провести аналіз джерела з палеографічної точки зору.

Студент повинен набути навички читання рукописних пам'ятників, завдяки вивченню особливостей графіки рукописів XI-XX ст.

Місце дисципліни в логічно-структурній схемі спеціальності. Дисципліна вільного вибору студентів «Палеографія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, додатковою для нормативного курсу «Історія Росії», розширює знання спеціальних курсів окремих спеціальностей для підготовки фахівця історика вищої кваліфікації, котрий володіє вміннями і навичками самостійно проводити науково-дослідну роботу у сфері історичних наук. Курс розрахований для студентів денної форми навчання та є однією з головних складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

Вивчення курсу і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних аудиторних навчальних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.

Зв’язок з іншими дисциплінами. В рамках курсу «Палеографія» розширюються предметні області курсу «Історія Росії» «Палеографія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Іван Грозний та його доба», «Дискусійні питання історії Смути», «Історія Росії в епоху Петра I», «Православ’я в історії народів Східної Європи», «Двірцеві перевороти в Росії».

Курс розрахований для студентів денної форми навчання та є однією з складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців. розширюються предметні області курсу «Історія Росії». Матеріал навчальної дисципліни є додатковим при вивченні нормативних дисциплін «Історія України», «Давня та нова історія зарубіжних країн».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 5, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 6 - 16. Обов’язковим для заліку є: мінімальна кількість балів, набраних протягом семестру, повинна становити 10; виконання двох модульних контрольних робіт.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1		ЗМ 2
	Min. – 0_ балів	Max. – 20 балів	Min. – 0 балів	Max. –20 балів
Самостійна робота	10	20	10	20
Модульна контрольна робота	5	10	5	10
1 – мінімальна, 4 – максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 30 балів для одержання заліку обов’язковим є колоквіум за запитаннями, які винесені на самостійне опрацювання.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу ” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	15	15	30	60
Максимум	30	30	40	100

При цьому, кількість балів:

• 0-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

• 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

• 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

• 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

• 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

• 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1

Походження та розвиток словʼянскої писемності.

Вступ. Палеографія в системі історичного пізнання й гуманітарних дисциплін (4 год.)

Історичне пізнання. Історія як наука. Допоміжні історичні й історико-філологічні дисципліни і їх місце в історичному пізнанні. Палеографія й епіграфіка як допоміжні історико-філологічні дисципліни. Дефініція понять «палеографія» і «епіграфіка». Взаємозв'язок палеографії, епіграфіки з лінгвістикою.

Походження наукових дисциплін: палеографія, епіграфіка. Історія виникнення й розвитку в Європі й Росії – закономірності й особливості. Діяльність братів Денисових, «Поморські відповіді». Праці В.М. Татищева й М.В. Ломоносова. Внесок А.Н. Оленіна. Діяльність Державного Канцлера Росії М.П.Рум’янцева в галузі розвитку гуманітарного пізнання, його «Академія». Праці митрополита Євгенія (Болховітінова), А.Х. Востокова, К.Ф. Калайдовича та ін. Їхні праці в області палеографії й давньоруської мови, публікація давньоруських пам'ятників. І.А. Щепкін і становлення епіграфіки як самостійної наукової дисципліни.

Палеографія й епіграфіка в системі гуманітарного пізнання й у системі гуманітарних дисциплін.