Тема 1. Походження слов'янської писемності (4 год.)

Писемність слов'ян в VI-IX ст. за свідченнями історичних джерел: «Про письмена» чорноризця Храбра, Житіє Костянтина Філософа, Прокопій Кесарийський, свідчення східних авторів. Історіографія проблеми: К.Ф. Калайдович, А.Х. Востоков, О.М. Бодянський, А.І. Соболевський, П.А. Лавров, праці болгарських учених (К. Куев, Г. Георгієв), А. М. Кузьмін, Б. Флоря.

Етапи розвитку слов'янського листа: «черти» і «рези», глаголиця, використання грецького й латинського алфавітів. Діяльність Кирила й Методія. Створення слов'янської абетки – кирилиці (ціль і завдання). Особливості кирилиці. Значення діяльності Кирила й Методія. Значення створення кириличного листа. «Азбучна молитва» Костянтина Філософа.

Тема 2.Слов'янський кириличний алфавіт: літери й цифри (4 год.)

Склад слов'янської абетки. Літери слов'янської абетки. Звуки й літери. Голосні й приголосні. Особливості слов'янської мови. Фонетична система давньоруської мови. Звукові особливості раннього періоду. Основні діалектичні відмінності. Розвиток звукової системи давньоруської мови.

Будова літери: назва складових елементів.

Цифри в слов'янській писемності. Позначення цифри на письмі, роль значка титло. Принципи лічення. Одиниці, десятки, сотні. Особливості позначення тисяч, сотень тисяч, мільйонів і т.д. Системи рахунку. Пам'ятники писемності, що розкривають систему лічення. Математичні пам'ятники писемності.

Сутність і значення слов'янської абетки. «Азбучна молитва» Івана Федорова.

Тема 3. Початок писемності на Русі (4 год.)

Свідчення історичних джерел про давньоруську писемність (епіграфічні пам'ятники: знахідки в Гнездовських курганах, графіті Київської Софії й графіті Новгородської Софії, написи в Преславській церкві, Тмутараканський камінь, чернігівська гривня; археологічні знахідки: приналежності для письма; свідоцтва східних авторів). Пам'ятники давньоруської літератури про давньоруську писемність і книжності: Повість минулих літ, Степенна книга, Данило Заточник, митрополит Іларіон, Кирило Туровський, Житіє Евфросінії Суздальської та ін.

Напис як тип тексту і як явище давньоруської культури.

Історіографія проблеми: праці А.Н. Оленина, митрополита Євгенія (Болховітінова), А.Я. Гаркаві, І.А. Шляпкіна, А.П. Ковалевського, Б.А. Рибакова, В.Л. Яніна, А.А. Мединцевої, Т.В. Рождественській.

Прийняття християнства на Русі й початок давньоруської писемності: правління княгині Ольги, хрещення Русі при князі Володимиру, діяльність перших російських митрополитів Михайла й Леонтія. Просвітницька діяльність Ярослава Мудрого: відкриття шкіл і книгописних майстерень. Знамениті пам'ятники писемності: Реймське Євангеліє, Пандекти Антіоха, Чудовська Псалтир.

Літочислення. Індікти, індіктиони, ко­ло ­сон­ця, ко­ло місяця. Пас­хальні таб­лиці. Ви­зна­чен­ня дня тиж­ня пев­но­го ро­ку. Історія ка­лен­дарів. Цер­ков­ний ка­лен­дар.

Тема 4. Поширення писемності на Русі в XI-XIV ст. (4 год.)

Взаємозв'язок у вивченні й розв'язку проблеми з історією культури, із проблемами економічного розвитку держави, із проблемами вивчення народонаселення, із проблемами історичної географії тощо.

Берестяні грамоти, значення знахідки для вирішення проблем, пов'язаних з палеографією, епіграфікою й давньоруською мовою. Значення робіт Д.А. Авдусіна, М.Н. Тихомирова, В.Л. Яніна, Б.В. Сапунова.