Розділ 3 стан і організація агрономічної роботи

3.1 Типи сівозмін та їх аналіз

Сівозміна  – це наукове та обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі і на території або тільки в часі. Чергування в часі означає, що відбувається щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на конкретно взятому полі. При чергуванні на території щороку (почергово) вирощуються культури на різних частинах поля, на яких вони чергуються в часі.

Сівозміни забезпечують найраціональніше використання орних земель, матеріальних і трудових ресурсів. Вони є організаційно-територіальною основою сталого землеробства. Порушення їх, нехтування елементарними вимогами до чергування культур, біології ґрунту і рослин завдає непоправної шкоди культурі та сталості землеробства, продуктивності землі.

Сівозміна дає можливість розробляти технологію вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням їх взаємного впливу, а також післядії кожного заходу, що застосовується під найближчі попередники. Ось чому зростання культури землеробства може бути забезпечене тільки в разі освоєння правильних сівозмін, які відповідають конкретним природно-кліматичним умовам і спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

Складання сівозмін ґрунтується на розроблених науковими установами принципах оптимального набору і чергування культур з урахуванням їх розміщення після кращих попередників та періодів повернення культур на попереднє місце. Запровадження науково обґрунтованих сівозмін сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції внаслідок зменшення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, поліпшення фітосанітарного стану полів, раціонального використання поживних речовин ґрунту.

За ознакою виробничого призначення та вирощування певної продукції сівозміни поділяють на типи, а за співвідношенням сільськогосподарських культур – на види.

Виділяють три типи сівозмін:

• польові;

• кормові;

• спеціальні.

Польові сівозміни призначені в основному для вирощування зернових, технічних культур і картоплі. Частина площі польової сівозміни може бути зайнята кормовими культурами.

Кормові сівозміни призначені переважно для виробництва зелених, соковитих і грубих кормів. Кормові сівозміни поділяють на:

- Прифермська сівозміна призначена для виробництва зелених і соковитих кормів, поля якої  розміщують поблизу тваринницьких ферм для зменшення витрат на транспортування кормів. В лукопасовищних сівозмінах здебільшого вирощують багаторічні та однорічні трави на сіно та для випасання худоби;

- Лукопасовищні призначені для вирощування кльтур, які вимагають спеціальних умов і прийомів агротехніки. В таких сівозмінах вирощують овочеві культури, рис, лікарські рослини.

Спеціальні сівозміни впроваджують для вирощування культур,що потребують спеціальних умов та агротехніки. Вирощувати такі культури у польових сівозмінах недоцільно. За призначенням такі сівозміни бувають овочеві, коноплярські, махоркові, рисові та інші. Особливим видом сівозмін спеціального призначення є ґрунтозахисні або протиерозійні. Спеціальні сівозміни здебільшого п'яти або восьмипільні. Крім того, незначні площі ріллі залишають поза сівозміною як резерв для збільшення площ під плодово-ягідні насадження, а також для різних забудов.

Існуюча сівозміна в приватному фермерському господарстві ТОВ НТЦ «ЛАН» станом на 2013 рік наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Сівозміна в ТОВ НТЦ «ЛАН» станом на 2013 рік

1	пар
2	озима пшениця
3	зернобобові
4	кукурудза на зерно
5	картопля
6	озима пшениця
7	соняшник, рицина.

Приватне фермерське господарство має 7-пільну сівозміну, завдяки чому культури, які вирощуються на полях господарства проходять повний ротаційний період.