Національний університет біоресурсів і природокористування України

Факультет захисту рослин,біотехнології і екології

Кафедра аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води

Звіт з дисципліни

«Аналітична хімія»

Тема:"Екологічна проблема стічних вод"

Виконав

Студент 2 курсу, 1 групи

Володарський Є.В

Перевірив :

Галімова В.М

Лаврик Р.В

Київ-2016

План

1. Вступ

2. Результати якісного аналізу модельного розчину

3. Результати кількісного визначення вмісту виявлених йонів

4. Хіміко-аналітична характеристика обьекту аналіза

5. Висновок

6. Список використаної літертури

ВСТУП

В умовах науковотехнічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

До кінця XX в. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Не обійшли ці проблеми стороною і Україну, а в деяких моментах, наприклад, радіоактивне забруднення, Україна стала “лідером”. Варто виділити отруйний ״спектр״ забруднень поверхневих вод, який загрожує не лише здоров’ю людей, але і всім живим істотам існуючих акваторій. Шкідливі речовини потрапляють в організм риби та інших морських тварин, а згодом в процесі споживання - в організм людини. Цей звіт показує наскільки забруднені стічні води у підприємствах. Мета роботи:провести якісний та кількісний аналіз модельного розчину наближеного до складу стічних вод чи технологічних розчинів;визначити різновид виробничого процесу який продукують стоки чи технологічні розчини складу наближеного до того який аналізують; визначити ефективність процесу біологічного очищення стоків від виявлених забрудників та можливість скиду стоків у поверхневі водойми

Результати якісного аналізу модельного розчину

1.Попередні дослідження. Модельний розчин який я досліджував прозорий , тобто можна зробити висновок що в моєму розчині немає Fe³⁺ Cu²⁺Co²⁺ та Ni²⁺. Ph приблизно дорівнює 8 ,що свідчить про те що в мене катіон слабких основ та сильних кислот.Запаху в моєму розчині немає. Спочатку я зробив пробу на Na⁺

Na⁺+Zn²⁺+3UO₂²⁺+8CH₃COO^-+CH₃COOH+9H₂O ≠ Реакція на натрій була негативна

Потім я зробив пробу на Zn²⁺

3Zn²⁺+2[Fe(CN)₆]^3-≠Осад не випав

Потім я зробив пробу на Mg²⁺

Mg²⁺+HPO₄^2-+NH₄OH=MgNH₄PO₄↓+H₂O

Зробивши попередні дослідження та проби на катіони я виявив що в моєму розчині є катіон Mg²⁺

Аналіз аніонів

1.Проба на присутність сульфат аніонів

Ba²⁺+SO₄^2-=BaSO₄↓ утворився білий осад , потім додаємо HCl у надлишку

BaSO₄↓+HCl→осад не розчинився це свідчить про те що в моєму розчині присутні сульфат аніони

2.Проба на присутність нітрат аніонів

Mg(NO₃)₂+8FeSO₄+3H₂SO₄=3Fe₂(SO₄)₃+2[FeNO]SO₄+MgSO₄+3H₂O це свідчить про те що в розчині є нітрат аніони.

3.проби на інші аніони були негативними , тобто в моєму розчині 2 солі :MgSO₄ та Mg(NO₃)₂

Результати кількісного визначення вмісту виявлених йонів Класифікація титриметричних методів

Титриметричні методи класифікують за типом реакції, що лежить в основі титрування. Ці реакції можуть бути реакціями обміну протонами, обміну електронами, утворення малодисоційованих (комплексних) частинок або утворення малорозчинних електролітів. Відповідні групи титриметричних методів називають кислотно-оснвоним титруванням (протолітометрія), окиснювально - відповідним титруванням (редоксиметрія), комплексометричним титруванням (комплексометрія), осаджувальне титрування (седиметрія). Окремі титриметричні методи називаються по реагентах, які застосовуються в цих методах.

Таблиця Класифікація титриметричних методів

 

Групи методів	Підгрупи методів	Окремі методи	Титранти	Визначувані речовини
Протолітометрія	Ацидиметрія Алкаліметрія		HCl,H2SO4 NaOH	Основи Кислоти
Редоксиметрія	Оксидиметрія             Редуциметрія	Перманганатометрія Йодометрія Дихрамостометрія Брамотометрія Йодатометрія Церіметрія Варадатометрія Титанометрія Хромометрія	KMnO4 I2 K2Cr2O7 KBrO3 KIO3 Ce(SO4)2 NH4VO3 TiCl3 CrCl2	Відновники –//– –//– –//– –//– –//– –//– Окислювачі –//–
Компексометрія	Хелатометрія	Меркуриметрія   Ціанідометрія     трилонометрія	Hg(NO3)2   KCN     Трилон Б Na2H2Y	Cl-, Br-, I-, CN-, SCN- Ni(II), Co2x, Alx, ZrIV, ThIV     Іони металів
Осаджувальне титрування або седиметрія		Аргентометрія   Меркурометрія	AgNO3   Hg2(NO3)2	Cl-, Br-, I-, CN-, SCN- Хлориди