Регенерація нервової тканини

• В головному і спинному мозку новоутворення гангліозних клітин не відбувається

• При їх зруйнуванні відновлення функції можливе лише за рахунок внутрішньоклітинної регенерації збережених клітин (клітинна форма регенерації – виникають гліальні рубці)

• При ушкодженні вегетативних вузлів відбувається:

• Гіперплазія ультраструктур

• Новоутворення ультраструктур

• При ушкодженні периферичного нерва регенерація відбувається за рахунок центрального відрізка, який зберіг зв,язок з клітиною, а периферичний відрізок гине (клітина шванівської оболонки загиблого периферичного відрізка нерва розмножуються, розташовуються вздовж нього і утворюють футляр (бюнгеровський тяж), в який вростають регенеруючі осьові циліндри з проксимального відрізка

• Регенерація нервових волокон завершується їх мієлінізацією і відновленням нервових закінчень

• Регенераторна гіперплазія рецепторів, прецелюлярних синаптичних приладів і ефекторів іноді супроводжується гіпертрофією їх кінцевих апаратів

Якщо регенерація нерва порушується (значне розходження частин нерва, розвиток запального процесу), то в місці його розриву утворюється рубець, в якому хаотично розташовані регенеровані осьові циліндри проксимального відрізку нерва – ампутаційні нерви

Головний та спинний мозок – неповна регенерація у гангліозних клітинах (тільки внутрішньоклітинна форма), повна регенерація гліальних елементів.

Периферичні нерви – регенерація за рахунок центрального відрізка, що зберіг зв’язок із клітиною.

Регенерація: визначення, види та її рівні. Загоювання ран. Різновиди їх морфологічна характеристика.

Загоювання ран

Види загоювання ран:

1. Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву

2. Загоювання під струпом

3. Загоювання рани первинним натягом

4. Загоювання рани вторинним натягом (через нагноєння)

1. Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву

• Найпростіше загоювання

• Відбувається наповзання епітелію на поверхневий дефект і закриття його епітеліальним шаром

2. Загоювання під струпом

• На поверхні незначного дефекту швидко з,являється кірка (струп) із крові, що згорнулася і лімфи

• Епідерміс відновлюється під кіркою, яка через 3-5 діб після поранення відпадає

• Притаманне рогівці, слизовим оболонкам і рідше шкірі

3. Загоювання рани первинним натягом

• Спостерігається в ранах якщо:

• Пошкоджена не тільки шкіра, але і підлеглі тканини

• Краї рани рівні

• Рана заповнюється згортками вилитої крові, що охороняє кінці рани від деградації та інфекції

• Під впливом протеолітичних ферментів нейтрофілів відбувається частковий лізис згустка крові та тканинного детриту

• Нейтрофіли гину, а на замін їм з,являються макрофаги, які фагоцитують еритроцити, їх уламки та залишки пошкодженої

• В краях рани утворюється гемосидерин

• Хірургічна рана

• В 1й день після поранення решта пошкодженої тканини видаляється разом з ексудатом самостійно або при обробці рани (первинне очищення)

  

• На 2-3 добу по краях рани з,являються фібробласти і новоутворені капіляри, які ростуть на зустріч один одному

З,являється грануляційна тканина (невеликий пласт)

• Через 10-15 діб грануляційна тканина повністю дозріває, дефект епітелізується і рана загоюється ніжним рубчиком