
- •Оборотні зміни:
- •Необоротні зміни:
- •2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
- •3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
- •1.Надпечінкова (гемолітична):
- •2.Печінкова (паренхіматозна):
- •3.Підпечінкова (механічна):
- •1. Руйнівні:
- •2. Консервувальні:
- •Регенерація крові
- •Регенерація судин
- •Регенрація сполучної тканини
- •Утворення «молодої» незрілої сполучної тканини
- •Утворення «дозріваючої грануляційної тканини»
- •Далі зріла грануляційна тканина рубцеву тканина
- •Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
- •Регенерація жирової тканини
- •Регенерація кісткової тканини
- •Регенерація хрящової тканини
- •Регенерація епітелію
- •Регенерація нервової тканини
- •Загоювання ран
- •Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву
- •Загоювання під струпом
- •Загоювання рани первинним натягом
- •Загоювання вторинним натягом (загоювання через нагноєння або загоювання за допомогою гранулювання)
- •Класифікація ексудативного запалення
- •Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
- •Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
- •Надгостре:
- •Гостре:
- •Хронічне:
- •Класифікація кровотеч
- •Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.
- •Ріст пухлини
- •Принципи класифікації
- •Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
- •Доброякісні пухлини зі сполучної тканини:
- •Доброякісні пухлини з жирової тканини:
- •Доброякісні пухлини з м’язової тканини:
- •Доброякісні пухлини з кровоносних судин:
- •Передракові стани
- •1)Диференціювання клітин:
- •3)Метастазування:
- •4)Вплив на організм:
- •Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини
- •4. Некласифіковані пухлини
- •1.Епітеліальні пухлини
- •1.Тимоми:
- •Лімфангіосаркома
- •Злоякісна мезотеліома
- •1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
- •2. Пухлини оболонок мозку:
- •Види біопсії
- •Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
- •4 Варіанти (стадії):
- •Обмінні (екзо- та ендогенні):
- •Спадковість
- •3) Ускладнені ураження:
- •Атеросклероз артерій нижніх кінцівок
- •Патогенез
- •Етіологія
- •Вплив на дихальну систему –
- •Патогенез
- •Ускладнення
- •Хронічний бронхіт
- •Пневмококи і, іі, ііі і IV типів
- •Диплобацила Фрідлендера (рідко)
- •Некласичні прояви крупозної пневмонії:
- •Загальні прояви крупозної пневмонії:
- •Ускладнення
- •Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
- •Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
- •Ускладнення
- •Нагноєння з утворенням абсцесів
- •Плеврит
- •Етіологія
- •Мікоплазми
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Варіанти розвитку емфіземи легень:
- •Ускладнення
- •1. Легенева (дихальна) недостатність.
- •2. «Легеневе» серце.
- •3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Гіпертензія в малому колі кровообігу
- •Гіпертрофія правого серця
- •Серцево-легенева недостатність
- •Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
- •Етіологія
- •Морфологія
- •Мікроскопічна будова:
- •Ускладнення
- •Метастази – лімфогенні та гематогенні –
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
- •Гангренозна
- •Геморагічна
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
- •Мікроскопічні форми раку стравоходу:
- •Метастазування
- •Ускладнення
- •Гастрити
- •Аутоімунний.
- •Етіологія
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Екзогенні фактори –
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Хронічний ентерит без атрофії слизової оболонки –
- •Хронічний атрофічний ентерит –
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Інфекційні фактори –
- •Порушення проникності кишкового бар’єру Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Ускладнення
- •Етіологія і патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •IV. За морфологічними змінами:
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •Морфологічно:
- •4) Стадія чистих виразок:
- •Загальні зміни:
- •Стадіїї місцевих змін:
- •Ускладнення
- •2. Генералізована форма
- •3. Рідкі форми :
- •Паразитарні інфекції
- •Грип середньої тяжкості
- •Класифікація
- •115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
- •117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
- •120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
- •121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
- •123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Скарлатина - це гостре інфекційне захворювання, що характеризується інтоксикацією, типовим висипом і запальними змінами, переважно в зіві.
Етіологія - B - гемолітичний Strept гр. А, частіше хворіють діти від 3 до 10 років.
Місцевий осередок при скарлатині носить назву первинного скарлатинозного афекту, а в поєднанні з регіонарним лімфаденітом - первинного комплексу. Найбільш часта локалізація - зів і мигдалики. Слизова оболонка повнокровна, червона ( "палаючий зів" і "малиновий язик"). Мигдалики яскраво-червоні, соковиті, збільшені - розвивається катаральна ангіна, потім некротична, яка у важких випадках переходить в фібринозно-некротичну. Залежно від тяжкості хвороби некрози можуть поширюватися на м'яке піднебіння, глотку, середнє вухо. Шийні л / в збільшені, повнокровні, з вогнищами некрозів.
Загальні зміни - пов'язані з токсемією і проявляються утворенням точкових висипів на гіперемованій шкірі. Висип з'являється в перші два дні хвороби і покриває всю поверхню тіла за винятком носогубного трикутника.
Мікроскопічно в шкірі виявляються периваскулярні лімфогістіоцитарні інфільтрати, повнокрів'я судин, набряк, ексудація. У поверхневих шарах епітелію - дистрофія, некроз, паракератоз (незавершене зроговіння). Через 3-4 тижні висип зникає і розвивається пластинчасте злущення у вигляді відторгнення рогового шару, особливо там, де роговий шар товстий (долоні).
У внутрішніх органах (печінці, нирках, міокарді) визначається дистрофія і лімфогістіоцитарна інфільтрація, в органах кровотворення - гіперплазія фолікулів.
Ускладнення 1 періоду - токсичного і гнійного характеру.
- заглотковий абсцес,
- отит,
- остеомієліт скроневої кістки,
- лімфаденіт,
- флегмона шиї,
- абсцес мозку,
- гнійний менінгіт.
Виникнення 2 періоду неможливо передбачити, тому що він наступає незалежно від тяжкості 1 періоду. На 2-3 тижні хвороби після світлого проміжку з'являються ознаки повернення хвороби: місцеві і загальні зміни без висипу.
Ускладнення 2 періоду - алергічні:
- гострий або хронічний гломерулонефрит,
- артрит,
- ендокардит,
- васкуліти
До смерті, як правило, призводять захворювання нирок, ревматична хвороба та артрит.
СКАРЛАТИНА
Скарлатина-одна із форм стрептококової інфекції у вигляді гострого інфекційного захворювання з:
-
місцевими запальними змінами зіву
-
Типовим висипом
Етіологія: Збудником є В-гемолітичний стрептокок групи А.
Патогенез:
Передається повітряно-крапельним шляхом,через їжу(молоко),через предмети.
-
Стрептокок фіксується в мигдаликах-лімфаденіт
-
Розповсюдження по лімфатичних шляхах і проникнення в кров
-
Розпад в крові мікробних тіл і алергія на їх антигени.
-
Прояв алергії з боку шкіри,суглобів,нирок,серця,судин.
-
Проникність тканин збільшується—інвазія стрептокока в органи---сепсис
Патологічна анатомія:
«палаючий зів»-повнокрів’я зіву і мигдаликів
Малиновий язик-повнокрів’я язика
Катаральна ангіна-мигдалики збільшені,соковиті
Некротична ангіна-сірі осередки некрозу
Виразки при відторгненні некротичних мас
Лімфаденіт
Дрібнокраплинний висип по всьому тілу(окрім носо-губного трикутника)
Дистрофічні зімни епітелію,паракератоз
В печінці,міокарді,нирках дистрофічні зміни і інфільтрації
В селезінці,лімфоїдній тканині кишечнику гіперплазія В-зон
Мікроскопічно:
Повнокрів’я,осередки некрозу,фібринозне запалення,ланцюжки стрептококів,лейкоцитарна інфільтрація
Характерним є приєднання гломерулонефриту
Ускладнення:
Отит-зниження слуху
Гломерулонефрит-зниження функції нирок
Смерть від токсемії або септичних ускладнень