121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

Етіологія: Збудник захворювання — вірус кору, походить з роду Morbillivirus, відноситься до родини Paramyxoviridae. Вірус кору, окрім типової гострої форми, має відношення до такого тяжкого захворювання як підгострий склерозуючий паненцефаліт. Не мають тваринного резервуару. Існує тільки один серотип РНК -вмісного вірусу кору. Вірус має гемагглютинін- і гемолізинактивні властивості. На відміну від інших параміксовірусів вірус кору не має нейрамінідазної активності. Культивується на клітинах нирок людини і мавп. Отримано атенуйовані штами вірусів кору, які використовуються в живій протикоровій вакцині.

Мало стійкий у довкіллі — він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50 °С, під впливом дезінфекуючих засобів. Залишається вірулентним в аерозолі протягом однієї години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.

Патоморфологія: Патоморфологічно спостерігають повнокров’я слизових оболонок, вогнищевий набряк, поверхневі некрози клітин епітелію з подальшим неправильним зроговінням і злущенням, виявляють патогномонічні для кору плями Бєльського–Філатова–Копліка. Характерним для корового запального процесу є проникнення вірусу вглиб тканин, ушкодження не лише слизової оболонки, а й підлеглих тканин, унаслідок чого можуть виникати перибронхіт, мезобронхіт з поширенням запального процесу на інтерстиціальну тканину. Патологічні зміни досягають максимуму на 1–2-й день висипань. До кінця періоду висипань нормалізується кровотворення і клітинний склад периферійної крові, регресують запальні процеси в шкірі і слизових оболонках, поступово відновлюється нормальна структура органів і тканин.

Ускладнення: може призвести до пневмонії, вушної інфекції (отиту), запалення мозку (енцефаліту), інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Причини Смерті: Як наслідок підгострого склерозуючого паненцефаліту — повільна форма корового енцефаліту. Найчастіше зустрічається у дітей, які перенесли кір до дворічного віку. Розвивається через кілька років після захворювання і зазвичай за кілька місяців призводить до деменції і смерті, зустрічається з частотою більше 1:1000000

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

Етіологія: Збудник—РНК-геномний вірус роду Rubivirus родини Togaviridae. Усі відомі штами відносять до одного серотипу. У зовнішньому середовищі вірус швидко інактивується під впливом ультрафіолетових променів, дезінфектантів і нагрівання. При кімнатній температурі вірус зберігається упродовж декількох годин, добре переносить замороження. Він проявляє тератогенну активність

Патогенез: Вірус проникає у організм через слизову оболонку носоглотки та поширюється з кров'ю, призводить до появи висипань на шкірі талімфаденопатії.Особливо характерні лімфаденіт потиличних лімфатичних вузлів. У вагітних порушення у розвитку плоду відмічаються при їхньому захворюванні на 3-16-ому тижні вагітності. При розвитку краснухи у вагітних у період вірусемії збудник з кров'ю легко долаєплацентарнийбар'єр та вражає плід. Одночасно внаслідок вірусного ураженняендотеліюкровоносних судин плаценти порушується живлення плоду. (сповільнення росту та порушення нормального формування органів плоду з  розвитком вроджених вад. Вплив вірусу на ембріональні тканини найбільш виражений по відношенню до органів та систем, що були уражені вірусом в процесі активного формування (активного поділу клітин).

Морфологічна характеристика:

інкубаційний період – 18-23 дні;

продромальний період – 1-2 дні: – слабовиражений інтоксикаційний синдром; – слабовиражений катаральний синдром (риніт, фарингіт, катаральна ангіна); – збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів;

період висипань – 3-4 дні:

– екзантема (дрібноплямиста, блідо-рожева, на обличчі, тулубі, розгинальних поверхнях кінцівок, на незміненому фоні, виникає одномоментно); – інтоксикаційний синдром (слабовиражений); – збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів (рідше – поліаденія).

Наслідки: До частих відносять артрити. До рідкісних ускладнень відносять тромбоцитопенічна пурпура (десь 1 випадок на 3000 хворих), міокардит, синдром Гієна — Барре, енцефаліт, неврит і гостру аплазію кісткового мозку. Гострий посткраснуховий енцефаліт виникає у одному випадку на 5000-6000 хворих і клінічно дуже схожий на коровий енцефаліт, але на відміну від нього, ураження центральної нервової системи при краснусі не призводить до деміелінізації. У вагітних можливі мертвонародження та мимовільні аборти. Специфічні ускладнення: менінгіт, енцефаліт, синовіїт.