1. Хронічний ентерит без атрофії слизової оболонки –

• Різна товщина ворсинок і поява булавоподібних потовщень їх дистальних відділів, де відмічається деструкція базальних мембран епітеліальної вистилки

• Цитоплазма ентероцитів, які вистеляють ворсинки, вакуолізована

• Активність окислювально-відновлювальних та гідролітичних ферментів цитоплазми ентероцитів знижується – порушення адсорбційної здатності

• Поміж ентероцитів апікальних відділів ворсинок з’являються спайки

• Строма ворсин інфільтрована плазматичними клітинами, лімфоцитами та еозинофілами

• Клітинний інфільтрат спускається в крипти, які бувають кістозно розширені

Є 2 варіанти хронічного ентериту без атрофії слизової об.:

1. Поверхневий варіант – якщо описані вище зміни стосуються тільки ворсин

2. Дифузний варіант – якщо вони охоплюють всю товщу слизової об.

2. Хронічний атрофічний ентерит –

• Укорочення ворсинок, їх деформація, поява великої кількості зрощених між собою ворсин

• В укорочених ворсинках – колапс аргірофільних волокон

• Ентероцити вакуалізовані, в щиточкові облямівці знижена активність лугової фосфотази

• З’являється значна кількість келихоподібних клітин

• Крипти атрофовані або кістозно розширені

• Інфільтрація крипт гістолімфоцитарними елементами і заміщення розростаннями м’язових і колагенових волокон

Є 2 варіанти хронічного атрофічного ентериту:

1. Гіперрегенераторний варіант – якщо атрофія стосується тільки ворсинок слизової оболонки, а крипти змінені мало

2. Гіпорегенераторний варіант – якщо атрофовані ворсинки і крипти, кількість яких різко зменшена

Ускладнення

1. Анемія

2. Кахексія

3. Гіпопротеїнемічні набряки

4. Остеопороз

5. Авітаміноз

6. Ендокринні порушення

7. Синдром порушеного всмоктування

Хвороби кишечника. Неспецифічний виразковий коліт – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика форм, ускладнення.

Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – це хронічне рецидивуюче захворювання, в основі якого лежить запалення товстої кишки з нагноюванням, виразкуванням, геморагіями, з послідовним склерозом і деформацією стінки.

Етіологія

1. Місцева алергія – є наслідком впливу мікрофлори кишечника.

На користь алергічної природи коліту свідчить сполучення його з кропивницею, екземою, бронхіальною астмою, ревматичними хворобами, зобом Хасімото

2. Генетична схильність - наявність у родичів хвороби Крона або виразкового коліту підвищує ризик розвитку виразкового коліту у пацієнта

3. Інфекційні фактори –

• Віруси – цитомегаловірус і енторовіруси

• Бактерії - Clostridium difficile, Escherichia coli

• Мікоплазми

4. Фактори зовнішнього середовища – тривалий прийом антибіотиків та НПЗЗ

5. Порушення проникності кишкового бар’єру Патогенез

В патогенезі велике значення належить аутоімунізації. Це підтверджується знаходженням при НВК аутоантитіл, які зафіксовані в епітелії слизової оболонки кишки, характером клітинного інфільтрату слизової оболонки, що відображує реакцію гіперчутливості сповільненого типу.

Хронічний перебіг хвороби, недосконалість репаративних процесів пов’язані, не тільки з аутоагресією, але й з трофічними розладами в зв’язку із значною деструкцією інтрамурального нервового апарату кишки.