Некласичні прояви крупозної пневмонії:

• Сіре опечінкування передує червоному

• Вогнище пневмонії займає центральну частину долі легені (центральна пневмонія)

• Вогнище з’являється то в одній, то в іншій частці (мігруюча пневмонія)

Загальні прояви крупозної пневмонії:

• Дистрофічні зміни та повнокров’я паренхіматозних органів

• Гіперплазія селезінки і кісткового мозку

• Повнокров’я та набряк головного мозку

• Виражена гіперемія, лейкоцитарна периваскулярна інфільтрація та дистрофічні зміни гангліозних клітин в шийних симпатичних гангліях

Ускладнення

Поділяються на легеневі і позалегеневі

• Легеневі ускладнення – виникають у зв’язку з порушенням фібринолітичної функції нейтрофілів –

• Карніфікація – при недостатності фібринолітичної функції нейтрофілів маси фібрину в альвеолах проростають грануляційною тканиною, яка з часом перетворюється на дозрілу сполучну тканину. Легеня при цьому перетворюється в безповітряну щільну м’ясисту тканину

• Абсцес або гангрена легені – при надмірній активності нейтрофілів

• Емпієма плеври – приєднання гнійного запалення легені до фібринозного плевриту

• Позалегеневі ускладнення – при генералізації інфекції –

• Лімфогенна генералізація –

• Гнійний медіастеніт

• Гнійний перикардит

• Гематогенна генералізація –

• Перитоніт

• Метастатичні абсцеси в головному мозку

• Гнійний менінгіт

• Гострий виразковий/поліпозно-виразковий ендокардит (частіше правого серця)

• Гнійний артрит

Бронхопневмонія – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

Бронхопневмонія – це вогнищеве запалення легень, яке виникає в зв’язку з бронхітом або бронхіолітом (бронхоальвеолітом)

Етіологія

1. Мікробні агенти – пневмококи, стафілококи, стрептококи, ентеробактерії, віруси, мікоплазма, патогенні гриби

2. Хімічні і фізичні фактори – виділяють бронхопневмонію –

• Уремічну

• Ліпідну

• Пилову

• Радіаційну

Патогенез

Поширення бронхопневмонії:

• Інтрабронхіально – низхідним шляхом, найбільш часто при катаральному бронхіті/бронхіоліті

• Перібронхіально – при деструктивному бронхіті/бронхіоліті

• Гематогенно (при генералізації інфекції – септична)

В розвитку бронхопневмонії значне місце займає аутоінфекція:

• Аспіраційна пневмонія – при аспірації

• Гіпостатична пневмонія – при застійних явищах в легенях

• Післяопераційна пневмонія – при аспірації та нейрорефлекторних розладах

• Імунодефіцитна пневмонія

Патоморфологічна характеристика

Спільне для всіх бронхопневмоній:

• Започатковуються гострими бронхітами/бронхіолітами (серозним, слизовим, гнійним, змішаним). В проксимальних відділах – частіше ендомезобронхіт, в дистальних – панбронхіт і панбронхіоліт

• Набряк, клітинна інфільтрація стінок бронхів  порушення дренажної функції  аспірація надмірно продукованого інфікованого слизу в дистальні відділи бронхіального дерева. При кашльових поштовхах – транзиторні бронхоектази

• Вогнища запалення зазвичай виникають в задніх та задньонижніх сегментах легень – ІІ, VІ, VІІІ, ІХ, Х; різні за розмірами, щільні, сіро-червоні на розрізі

• В залежності від розмірів запальних осередків розрізняють бронхопневмонії:

• Міліарна (альвеоліт)

• Ацинозна

• Часточкова

• Сегментарна

• Полісегментарна

• В альвеолах нерівномірне скупчення ексудату: слиз, багато нейтрофілів, макрофаги, еритроцити, злущений альвеолярний епітелій. Міжальвеолярні перегородки просочуються клітинним інфільтратом