
- •Оборотні зміни:
- •Необоротні зміни:
- •2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
- •3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
- •1.Надпечінкова (гемолітична):
- •2.Печінкова (паренхіматозна):
- •3.Підпечінкова (механічна):
- •1. Руйнівні:
- •2. Консервувальні:
- •Регенерація крові
- •Регенерація судин
- •Регенрація сполучної тканини
- •Утворення «молодої» незрілої сполучної тканини
- •Утворення «дозріваючої грануляційної тканини»
- •Далі зріла грануляційна тканина рубцеву тканина
- •Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
- •Регенерація жирової тканини
- •Регенерація кісткової тканини
- •Регенерація хрящової тканини
- •Регенерація епітелію
- •Регенерація нервової тканини
- •Загоювання ран
- •Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву
- •Загоювання під струпом
- •Загоювання рани первинним натягом
- •Загоювання вторинним натягом (загоювання через нагноєння або загоювання за допомогою гранулювання)
- •Класифікація ексудативного запалення
- •Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
- •Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
- •Надгостре:
- •Гостре:
- •Хронічне:
- •Класифікація кровотеч
- •Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.
- •Ріст пухлини
- •Принципи класифікації
- •Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
- •Доброякісні пухлини зі сполучної тканини:
- •Доброякісні пухлини з жирової тканини:
- •Доброякісні пухлини з м’язової тканини:
- •Доброякісні пухлини з кровоносних судин:
- •Передракові стани
- •1)Диференціювання клітин:
- •3)Метастазування:
- •4)Вплив на організм:
- •Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини
- •4. Некласифіковані пухлини
- •1.Епітеліальні пухлини
- •1.Тимоми:
- •Лімфангіосаркома
- •Злоякісна мезотеліома
- •1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
- •2. Пухлини оболонок мозку:
- •Види біопсії
- •Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
- •4 Варіанти (стадії):
- •Обмінні (екзо- та ендогенні):
- •Спадковість
- •3) Ускладнені ураження:
- •Атеросклероз артерій нижніх кінцівок
- •Патогенез
- •Етіологія
- •Вплив на дихальну систему –
- •Патогенез
- •Ускладнення
- •Хронічний бронхіт
- •Пневмококи і, іі, ііі і IV типів
- •Диплобацила Фрідлендера (рідко)
- •Некласичні прояви крупозної пневмонії:
- •Загальні прояви крупозної пневмонії:
- •Ускладнення
- •Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
- •Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
- •Ускладнення
- •Нагноєння з утворенням абсцесів
- •Плеврит
- •Етіологія
- •Мікоплазми
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Варіанти розвитку емфіземи легень:
- •Ускладнення
- •1. Легенева (дихальна) недостатність.
- •2. «Легеневе» серце.
- •3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Гіпертензія в малому колі кровообігу
- •Гіпертрофія правого серця
- •Серцево-легенева недостатність
- •Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
- •Етіологія
- •Морфологія
- •Мікроскопічна будова:
- •Ускладнення
- •Метастази – лімфогенні та гематогенні –
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
- •Гангренозна
- •Геморагічна
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
- •Мікроскопічні форми раку стравоходу:
- •Метастазування
- •Ускладнення
- •Гастрити
- •Аутоімунний.
- •Етіологія
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Екзогенні фактори –
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Хронічний ентерит без атрофії слизової оболонки –
- •Хронічний атрофічний ентерит –
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Інфекційні фактори –
- •Порушення проникності кишкового бар’єру Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Ускладнення
- •Етіологія і патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •IV. За морфологічними змінами:
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •Морфологічно:
- •4) Стадія чистих виразок:
- •Загальні зміни:
- •Стадіїї місцевих змін:
- •Ускладнення
- •2. Генералізована форма
- •3. Рідкі форми :
- •Паразитарні інфекції
- •Грип середньої тяжкості
- •Класифікація
- •115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
- •117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
- •120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
- •121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
- •123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
-
Обмінні (екзо- та ендогенні):
Гіперліпідемії і гіперхолестеринемії – в залежності від причини вони можуть бути:
-
Первинні (генетичні) – внаслідок спадкових порушень обміну ліпідів (наприклад внаслідок мутації в генах, що кодують рецептори до ЛПНЩ);
-
Вторинні – розвиваються при інших основних патологіях, наприклад при ЦД, гіпотиреозі, нефротичному синдромі і можуть призводити до ускладнень.
-
Аліментарні – пов’язані з особливостями харчування.
Важливо зазначити , що найбільше на розвиток атеросклерозу впливають не так підвищені концентрації цих речовин в крові, як порушення балансу між ЛП (збільшення концентрації ЛПНЩ при зменшенні ЛПВЩ – дисліпопротеїнемія), внаслідок чого порушується регуляція обміну холестерину і він починає відкладатися в клітинах інтими артерій.
-
Гормональні – доведено, що деякі гормони, як от інсулін сприяють розвитку атеросклерозу. Особливо це небезпечно при ЦД, коли інсулін виділяється в надмірних кількостях. Тоді як тироксин і естрогени, навпаки, знижують рівень розвитку АС. Відповідно, контролювати рівень ліпідів для запобігання розвитку АС необхідно при гіпотиреозі і зменшенні концентрації естрогенів в крові.
-
Гемодинамічний фактор - при АГ збільшується навантаження на ендотелій => збільшується проникність судинної стінки, в т.ч. і для ліпідних комплексів = це спричинює пошкодження ендотелію, в результаті чого і відкладаються ліпіди в стінці. При АГ у венах можливе утворення атеросклеротичних бляшок і в їх стінках.
-
Нервовий фактор – стрес призводить до порушення нейроендокринної регуляції обміну ліпідів , викиду в кров катехоламінів і вазомоторних порушень.
-
Судинний фактор – стан судинної стінки може погіршуватися при деяких захворюваннях (інфекційні, інтоксикаційні, АГ), внаслудок чого можливе виникнення атеросклеротичних змін. Пристінкові та інтрамуральні тромби теж сприяють швидшому «будуванню» АС-бляшок.
-
Спадковість
-
Вік – з віком збільшується частота і вираженість атеросклерозу у людей.
-
Стать – доведено, що чоловіки починають хворіти АС раніше жінок і хвороба протікає у них важче.
-
Віруси (зокрема Herpes simplex) – віруси, що інфікують ендотеліоцити можуть посилювати їх прокоагуляційну активність, викликати деструкцію ендотелію і адгезію тромбоцитів
-
Прийом пероральних контрацептивів (більше 5 років) теж є фактором ризику розвитку АС, зокрема у жінок молодого віку.
Патогненез.
Основними факторами в патогенезі атеросклерозу є:
-
Фактори, які сприяють підвищенню рівня ЛПДНЩ і ЛПНЩ та зниженню рівня ЛПВЩ
-
Фактори, які впливають на проникність мембран стінки артерій
(проникність може збільшитися внаслідок ушкоджуючих факторів, якими може бути: Гіперліпідемія
Гіперкатехоламінемія
Імунні комплекси
Токсини, віруси
Гемодинамічні впливи (гіпертензія, спазми і парези судин тощо))
Поєднання цих двох груп факторів призводить до:
=> блокади ЛПНЩ-рецепторів надмірною кількістю ЛПНЩ
=> холестерин в надмірних кількостях надходить у макрофаги, гладком’язові клітини
=> так як внаслідок зниженої кількості ЛПВЩ система виведення холестерину порушена, він відкладається у макрофагах, ГМК у надмірній кількості, утворюючи так звані пінисті (ксантомні) клітини.
=> при цьому збільшується проникність ендотелію, внаслідок цього у внутрішню оболонку проникає велика кількість ЛП та інших елементів плазми крові
=> розвивається субендотеліальне мукоїдне набухання
=> після злущення пошкоджених ендотеліоцитів можливий контакт тромбоцитів з базальною мембраною
=> пошкоджені ендотеліоцити, тромбоцити виділяють молекули адгезії
=> макрофаги виділяють цитокіни, які стимулюють проліферацію
=> ГМК мігрують у внутрішню оболонку і синтезують елементи, необхідні для будування еластичних і колагенових волокон, які, в свою чергу, сприяють ще більшому накопиченню ліпідів
=> в результаті у внутрішній оболонці знаходиться велика кількість макрофагів, ГМК і пінистих клітин, що переповнені ліпідами
=> в подальшому можливе їх руйнування з накопиченням екстрацелюлярних ліпідів
=> розвиток власне атеросклеротичних змін (ліпідні плями, фіброзні бляшки, розвиток ускладнень)
=> по мірі прогресування АС-процесу в АС бляшці утворюються судини, наростають процеси гіалінозу і склерозу.
Атеросклероз – визначення, патоморфологічна характеристика стадій розвитку.
Атеросклероз – це хронiчне захворювання, яке виникає внаслiдок порушення жирового та бiлкового обмiну i характеризуеться ураженням артерiй еластичного та м' язовоеластичного типу у виглядi вiдкладання в iнтимi лiпiдiв i бiлкiв з наступним розростанням навколо них сполучної тканини.
Атеросклероз є одним з різновидів артеріосклерозу (склерозу артерій незалежно від причини), який відображає порушення обміну саме ліпідів і білків і називається ще «метаболічний артеріосклероз».
В морфогенезі атеросклерозу виділяють окремі стадії.
При макроскопічному дослідженні виділяють такі види атеросклеротичних змін:
1) жирові плями або смуги - ділянки жовтого або жовто-сірого кольору, які зливаються між собою і утворюють смуги, які не виступають над поверхнею інтими. Раніше всього з'являються на задній стінці аорти.
2) фіброзні бляшки - щільні, овальної або круглої форми, білі
або біло-жовті утворення; вміщують ліпіди і підіймаються над поверхнею інтими. Часто зливаються між собою => внутрішня поверхня судини має бугристий вид, а просвіт звужується ( стенозуючий атеросклероз). Найчастіше спостерігаються в черевній частині аорти, в артеріях серця, мозку, нирок