
- •Оборотні зміни:
- •Необоротні зміни:
- •2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
- •3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
- •1.Надпечінкова (гемолітична):
- •2.Печінкова (паренхіматозна):
- •3.Підпечінкова (механічна):
- •1. Руйнівні:
- •2. Консервувальні:
- •Регенерація крові
- •Регенерація судин
- •Регенрація сполучної тканини
- •Утворення «молодої» незрілої сполучної тканини
- •Утворення «дозріваючої грануляційної тканини»
- •Далі зріла грануляційна тканина рубцеву тканина
- •Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
- •Регенерація жирової тканини
- •Регенерація кісткової тканини
- •Регенерація хрящової тканини
- •Регенерація епітелію
- •Регенерація нервової тканини
- •Загоювання ран
- •Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву
- •Загоювання під струпом
- •Загоювання рани первинним натягом
- •Загоювання вторинним натягом (загоювання через нагноєння або загоювання за допомогою гранулювання)
- •Класифікація ексудативного запалення
- •Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
- •Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
- •Надгостре:
- •Гостре:
- •Хронічне:
- •Класифікація кровотеч
- •Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.
- •Ріст пухлини
- •Принципи класифікації
- •Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
- •Доброякісні пухлини зі сполучної тканини:
- •Доброякісні пухлини з жирової тканини:
- •Доброякісні пухлини з м’язової тканини:
- •Доброякісні пухлини з кровоносних судин:
- •Передракові стани
- •1)Диференціювання клітин:
- •3)Метастазування:
- •4)Вплив на організм:
- •Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини
- •4. Некласифіковані пухлини
- •1.Епітеліальні пухлини
- •1.Тимоми:
- •Лімфангіосаркома
- •Злоякісна мезотеліома
- •1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
- •2. Пухлини оболонок мозку:
- •Види біопсії
- •Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
- •4 Варіанти (стадії):
- •Обмінні (екзо- та ендогенні):
- •Спадковість
- •3) Ускладнені ураження:
- •Атеросклероз артерій нижніх кінцівок
- •Патогенез
- •Етіологія
- •Вплив на дихальну систему –
- •Патогенез
- •Ускладнення
- •Хронічний бронхіт
- •Пневмококи і, іі, ііі і IV типів
- •Диплобацила Фрідлендера (рідко)
- •Некласичні прояви крупозної пневмонії:
- •Загальні прояви крупозної пневмонії:
- •Ускладнення
- •Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
- •Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
- •Ускладнення
- •Нагноєння з утворенням абсцесів
- •Плеврит
- •Етіологія
- •Мікоплазми
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Варіанти розвитку емфіземи легень:
- •Ускладнення
- •1. Легенева (дихальна) недостатність.
- •2. «Легеневе» серце.
- •3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Гіпертензія в малому колі кровообігу
- •Гіпертрофія правого серця
- •Серцево-легенева недостатність
- •Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
- •Етіологія
- •Морфологія
- •Мікроскопічна будова:
- •Ускладнення
- •Метастази – лімфогенні та гематогенні –
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
- •Гангренозна
- •Геморагічна
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
- •Мікроскопічні форми раку стравоходу:
- •Метастазування
- •Ускладнення
- •Гастрити
- •Аутоімунний.
- •Етіологія
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Екзогенні фактори –
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Хронічний ентерит без атрофії слизової оболонки –
- •Хронічний атрофічний ентерит –
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Інфекційні фактори –
- •Порушення проникності кишкового бар’єру Патогенез
- •Патоморфологічна характеристика форм
- •Ускладнення
- •Етіологія і патогенез
- •Патоморфологічна характеристика
- •Ускладнення
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •IV. За морфологічними змінами:
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •2) Пухлинні
- •3) Запальні
- •Морфологічно:
- •4) Стадія чистих виразок:
- •Загальні зміни:
- •Стадіїї місцевих змін:
- •Ускладнення
- •2. Генералізована форма
- •3. Рідкі форми :
- •Паразитарні інфекції
- •Грип середньої тяжкості
- •Класифікація
- •115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
- •117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
- •119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
- •120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
- •121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
- •123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
- •125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
-хвороби, в основі яких лежить лімфоїдна гіперметаплазія кровотворних органів, яка часто супроводжується лімфоїдною інфільтрацією інших органів і тканин; лімфопроліферативні захворювання.
Діагноз |
Хронічний лімфолейкоз |
Лімфоматоз шкіри (хв.Сезарі) |
Походження пухлинних клітин |
Нативні В-клітини та клітини пам’яті, що не здатні продукувати імуноглобуліни. |
Пухлинні хелперні Т-клітини, клітини Сезарі. |
Генотип |
Трисомія по 12-й хромосомі, делеції 11q, 13q і 17p хромосомах. |
Специфічні хромосомні мутації відсутні. |
Молекулярний патогенез |
Ріст пухлин обмежений центрами проліферації, в яких стромальні пухлини екскретують фактори, що стимулюють активацію фактора транскрипції NF-kB – активація росту та виживання пухлинних клітин. |
Пухлинні клітини експресують молекули адгезії CLA і рецептори хемокінів CCR4, CCR10 що сприяють міграції Т-лімфоцитів CD4+ до шкіри. |
Контингент хворих |
Люди похилого віку з ураженнями КМ, ЛВ, селезінки, печінки. |
Дорослі, що хворіють генералізованими еритемами, мають бляшки та вузли на шкірі. |
Морфологія:
|
ЛВ містять малі лімфоцити з неправильної форми ядрами, конденсованими хроматином та бідною цитоплазмою; та пролімфоцити з центрально розміщеним великим ядром, що формують центри проліферації. Кров містить малі лімфоцити, що при виготовленні мазку дегенерують, утворюючи «тіні Гумпрехта»; КМ, селезінка та портальна система печінки інфільтровані малими лімфоцитами.
КМ: червоний, проте в діалізах є осередки жовтого кольору;витіснення лімфоцитарними інфільтратами мієлоїдного ростка. ЛВ: різко збільшені, м’які/щільні, біло-рожеві на розрізі; інфільтрати в капсулі. Селезінка: різко збільшена, червоного кольору, м’ясистої консистенції; інфільтрати розростаються у червоній пульпі, з’єднуючись між собою. Печінка: збільшена, щільна, світло-коричнева з дрібними сіро-білими вузликами на поверхні; лімфоцитарна інфільтрація по ходу портальної системи; білкова і жирова дистрофія. Міокард, брижі, серозні і слизові оболонки – вузли значних розмірів. |
Епідерміс та верхній шар дерми інфільтрований непластичними Т-клітинами, що мають мозговидні ядрами за рахунок складчастої ядерної мембрани.
Шкіра вражається хронічним запальним процесом -генералізованою екзофоліативною еритродермією. На пізніх стадіях пухлина може поширюється до КМ, периферичних ЛВ, селезінки. |
Клінічна картина |
Лімфопроліферативний синдром зумовлений лімфаденопатією: симптоми загальної інтоксикації, сплено-/гепатомегалія, лейкемічні інфільтрати, симптоми стиснення. Синдром ускладнень: вторинна інфекція; гемолітична хвороба; синдром Ріхтера – трансформація у агресивну В-крупноклітинну лімфому. |
Проявляється генералізованою екзофоліативною еритродермією. Перебіг не агресивний. |
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження – визначення, різновиди, хронічні парапротеїнемічні лейкози: мієломна хвороба клініко-анатомічна та патоморфологічна характеристика, наслідки.
+
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження – визначення, різновиди, хронічні парапротеїнімічні лейкози: первинна макроглобулінемія та хвороба тяжких ланцюгів: клініко-анатомічна та патоморфологічна характеристика, наслідки.
Парапротеїнемічні лейкози (дискразії)- злоякісні імунопроліферативні захворювання, що мають здатність синтезувати парапротеїни (однорідні імуноглобуліни, або їх фрагменти). |
|||
Діагноз |
Мієломна хвороба |
Первинна макроглобулінемія Вальденстрема |
Хвороба тяжких ланцюгів Франкліна |
Походження пухлинних клітин |
Плазматичні клітини, що покинули гермінативний центр, і мігрували в кістковий мозок. Розрізняють такі мієломні клітини:
(поліморфноклітинні, дрібноклітинні) |
Плазматичні клітини, що покинули гермінативний центр, і мігрують до екстрамедулярних центрів гемопоезу. |
Плазматичні клітини, що покинули гермінативний центр, і мігрують екстрамедулярних центрів гемопоезу. |
Генотип |
Перебудови гену тяжких ланцюгів Ig, делеції і хромосомі 13q. |
Делеція 6q хромосоми. |
Точкові мутації константного домену СН1. |
Синтез патологічних імуноглобулінів та їх фрагментів. |
Моноклональні антитіла, обмежені плазмою і позаклітинною рідиною – найбільш часті IgG, але можуть бути і інші форми; вільні легкі ланцюги – білок Бенс-Джонса проникний через нефротичний бар’єр, тому виявляється в сечі. Біохімічні варіанти мієломи: А, Д, Е, Бенс-Джонса. |
Моноклональні антитіла, обмежені плазмою і позаклітинною рідиною – найбільш часті IgМ (білок М). |
Важкі ланцюги α-HCD, γ-HCD, µ-HCD відповідно IgA, IgG, IgM |
Контингент хворих |
Люди похилого віку з ліричними ураженнями кісток, гіперкальціємією та нирковою не достатністю |
Люди похилого віку, частіше в поєднанні з лімфоплазмоцитарною лімфомою. |
Рідкісне захворювання, що здебільшого зустрічається у пацієнтів із лімфоплазматичною лімфомою та лімфомою маргінальної зони. |
Морфологія |
1.Мікро- В КМ плазматичні клітини інфільтрують інтерстицій пластами, мають перинуклеарне просвітлення (розвинений а.Гольджі) і ексцентричне ядро; плазмобласти з конденсованим хроматином та добре вираженим ядерцем; химерні багатоядерні клітини. Внаслідок порушення синтезу імуноглобулінів з’являються клітини з включеннями інтактних або денатурованих білків: клітини з яскраво-червоною цитоплазмою, кл. Мота з множинними цитоплазматичними вакуолями, клітини з включеннями фібрил, паличкоподібних кристалів, глобул Русселя, тілець Датчера.
КМ: дифузна форма (дифузна мієломна інфільтрація і остеопороз); дифузно-вузлова (дифузний мієломатоз і пухлинні вузли); множинно-вузлова (відсутня мієломна інфільтрація). Кісткова тканина: «пазушне розсмоктування» (розрідження кісткової речовини за рахунок активації остеобластів, відслоювання ендоосту, канали остенів стають широкими); остеолізис, остеопороз – гіперкальціємія – вапняні метастази. Селезінка, печінка, легені, ЛВ –мієломна інфільтрація. Нирки:склероз мозкової і кіркової речовини за рахунок накопичення білку Б-Д, зморщування. |
( пухлинний інфільтрат складається з клітин, схожих як при мієломі).
Збільшені та інфільтровані селезінка, печінка та ЛВ. КМ – рідко.
|
( пухлинний інфільтрат складається з клітин, схожих як при мієломі). 1.Макро Збільшені та інфільтровані селезінка, печінка та ЛВ. КМ – рідко. |
Клініка |
Секреція парапротеїнів: амілоїдоз AL, відкладання амілоїду/кристалічних речовин, парапротеїнемічний набряк. Мієломна нефропатія. Синдром підвищеної в’язкості. Парапротеїнемічна кома. Аутоінфекція. |
Геморагічний синдром – геморагії Підвищення в’язкості крові – престази/ стази. Парапротеїнемічна ретинопатія. Амілоїдоз.
|
Гіпогамаальбумінемія – аутоінфекція, сепсис. |
Хронічні лейкози моноцитарного походження – визначення, різновиди, клініко-анатомічна та патоморфологічна характеристика, наслідки.
Моноцитарного походження
І. Пухлини з гістіоцитів (« гістіоцитози»)- походять з тканинних макрофагів:
-
Реактивний гістіоцитоз синусів лімфатичних вузлів;
-
Гістіоцитарна саркома .
ІІ. Пухлини із дендритних клітин:
-
Саркома з клітин Лангерганса;
-
Саркома інтердигітуючих і фолікулярних дендритних клітин;
-
Гістіоцитоз із клітин Лангерганса (гістіоцитоз Х)
-мікроморфологія: клонанальна проліферація дендритних антиген-репризентуючих клітин Лангерганса, що експресують антиген CD1; характерними для них є наявність в цитоплазмі НХ- тілець (гранули Бірбека), що нагадують тенісну ракетку; виражена вакуолізація цитоплазми .
-макроморфологія: інфільтрація пухлинними клітинами шкіри, кісткового мозку, гепатоспленомегалія; деструктивні остеолітичні зміни кісткової тканини
Лімфоми. Визначення, класифікація. Лімфома Беркіта –– етіологія, гістологічна характеристика.
Лімфоми-регіональні пухлинні захворювання кровотворної та ліфатичної системи.
До цієї групи захворювань відносять-
1.лімфосаркому
2.грибкоподібний мікоз
3.хворобу Сезарі
4.ретикулосаркому
5.лімфогранелуматоз (хвороба Ходжкіна)
За походженням лімфоми бувають-1.В-клітинні 2.Т-клітинні.
Класифікація Люкез і Колінс:
В-клітинні лімфоми поділяють на-
1.Дрібноклітинні
2.Центроцитарні
3.Імунобластні
4.Плазмоклітинні
Т-клітинні на-
1.Дрібноклітинні
2.З лімфоцитів з перекрученими ядрами
3.Представлені грибковидним мікозом і хворобою Сезарі.
Лімфома Беркіта-ендемічне захворювання ,зустрічається серед населення екваторіальної африки, хворіють частіше діти 4-8 років.
Виникнення лімфоми повязують з герпесоподібним вірусом у лімфатичних вузлах.
Пухлина локалізується у верхній або нижній щелепі, в яєчниках, рідше в нирках, наднирникових залозах, лімфатичних вузлах.
Пухлина складається з дрібних лімфоцитоподібних клітин , серед яких зустрічаються великі із світлою цитоплазмою макрофаги, має вигляд зоряного неба.
Лімфоми – визначення, класифікація, грибоподібний мікоз, хвороба Сезарі та ретикулосаркома клініко-анатомічна та патоморфологічна характеристика, наслідки.
-
Лімфома - це пухлина, що походить із клітин лімфоїдної тканини.
-
Класифікація лімфом:
Грибоподібний мікоз – відносно доброякісна Т-клітинна лімфома шкіри.
Морфологія: епідерміс та верхній шар дерми інфільтровані Т-клітинами, плазматичними клітинами, фібробластами, еозинофілами, великими клітинами зі значною кількістю мітозів. Всі це клітини і формують пухлинний інфільтрат.
Пухлинні вузли м*які, виступають над поверхнею шкіри, нагадують форму гриба, легко вкриваються виразками. Можуть бути на шкірі, слизових оболонках, у м*язах, внутр. органах.
Клінічно виділяють 3 стадії:
-
Запальна премікотична
-
Стадія бляшок
-
Пухлинна стадія
Хвороба Сезарі – Т-лімфоцитарна лімфома шкіри з лейкемізацією.
Шкіра, кров та кістковий мозок інфільтровані Т-лімфоцитами, атипічними мононуклеарними клітинами з серповидним ядром – клітини Сезарі.
Пухлинні вузли формуються на обличчі, спині, гомілках. Іноді зустрічається пухлинна інфільтрація селезінки, печінки, нирок.
Клінічна
картина:
Проявляється генералізованою екзофоліативною еритродермією. Перебіг не агресивний.
Прогноз у більшості випадків несприятливий, хоча є випадки виправданого радикального лікування.
Ретикулосаркома – злоякісна пухлина, яка складається з ретикулярних клітин та гістіоцитів, які продукують ретикулярні волокна, обплітаючи ними клітини ретикулосаркоми.
Лімфоми – визначення, класифікація, лімфома Ходжкіна, клініко-анатомічна та патоморфологічна характеристика, наслідки.
-
Лімфома - це пухлина, що походить із клітин лімфоїдної тканини.
-
Класифікація лімфом:
Лімфогранулематоз,
або хвороба Ходжкіна
–
хронічне рецидивне, рідше гостро
перебігаюче захворювання, при якому
розростання пухлини відбувається
переважно в лімфатичних вузлах.