Ріст пухлини

Залежно від ступеня диференціювання	За відношенням до просвіту порожнинного органа	Залежно від кількості осередків виникнення
Експансивний ріст – росте «сама з себе», відсуваючи оточуючі тканини, при цьому утворюється капсула з атрофованих навколишніх тканин (більш характерний для зрілих доброякісних пухлин); Апозиційний ріст – відбувається за рахунок додавання нових шарів на периферію певної частини пухлини Інфільтруючий (інвазивний) або деструюючий тип росту – пухлинні клітини вростають в оточуючі тканини і руйнують їх (більш характерний для злоякісних пухлин).	Ендофітний ріст – інфільтруючий ріст пухлини в глибину стінки органа (при цьому з боку слизової оболонки органа пухлину не видно, але на розтині водно, що стінка органа проросла пухлиною); Екзофітний ріст – Експансивний ріст в порожнину органа.	Уніцентричне – один осередок; Мультицентричне – множинні осередки росту.

Принципи класифікації

1. За клінічним перебігом;

2. За гістологічним походженням (28 класифікацій);

3. За мікроскопічним виглядом: вузлові (ендофітні і екзофітні), інфільтративні, мультифокальні;

4. За розміром і розповсюдженням (TNM).

Пухлини: визначення, доброякісні пухлини, критерії доброякісності.

₊

Пухлини. Визначення. Злоякісні пухлини. Характеристика критеріїв злоякісності.

Доброякісні або зрілі пухлини складаються з клітин диференційованих такою мірою, що майже завжди можна встановити, з якої тканини вони ростуть (гомологічні пухлини).

Злоякісні або незрілі пухлини складаються з мало- або недиференційованих клітин; вони втрачають схожість з тканиною, з якої вони виникають (гетерологічні пухлини).

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Доброякісні пухлини

Злоякісні пухлини

Однорідність складу; Мітози трапляються рідко; Експансивний ріст; Чітке відмежування від навколишньої тканини ( частіше за все мають капсулу); Метастазів не дають; Рецидиви не характерні; Вторинні зміни спостерігаються не завжди (здатні до малігнізації); Характерний місцевий вплив на організм імунодепресія і кахексія не характерні; Прогноз частіше за все сприятливий; Тканинний атипізм; Повільний ріст; Складаються з високодиференційованих клітин;

Гетерогенність складу; Часті мітози; Інфільтративний ріст; Відсутність або нечітке відмежування від навколишньої тканини; Дають метастази; Дають рецидиви; Вторинні зміни (запалення, крововиливи, некрози) спостерігаються майже завжди; Характерний місцевий і загальний вплив на організм, відповідно буде спостерігатися і кахексія, і імунодепресія; Пухлина прогресує з летальним наслідком; Клітинний і тканинний атипізм; Швидкий ріст; Складаються з клітин різного ступеня диференціації.

Для всіх злоякісних новоутворень характерні 8 фундаментальних змін у фізіології клітин, які прийнято вважати критеріями злоякісного росту. Такі зміни включають:

• Автономне забезпечення факторами росту;

• Нечутливість до інгібіторів росту;

• Порушення клітинного метаболізму;

• Ухиляння від апоптозу;

• Необмежений реплікативний потенціал (іммортальність);

• Підтримувальний ангіогенез;

• Інвазія та метастазування;

• Уникання імунного контролю.

Пухлини епітеліальні: визначення, класифікація, приклади доброякісних епітеліальних пухлин, критеріїв доброякісності.

Епітеліальні пухлини– це пухлини,які розвиваються з плоского або залозистого епітелію (пухлини без специфічної локалізації; органоНЕспецифічні) або з екзо- і ендокринних залоз (органоспецифічні).

Тобто, епітеліальні пухлини залежно від гістогенезу розрізняють :

• пухлини з покривного епітелію (багатошарового плоского та перехідного),

• залозистого.

Залежно від органної специфічності виділяють:

• органоспецифічні

• органонеспецифічні (епітеліальні пухлини без специфічної локалізації).

За перебігом та диференціюванням епітеліальні пухлини бувають:

• доброякісні

• злоякісні.

Приклади доброякісних епітеліальних пухлин:

А) Органонеспецифічні:

ПАПІЛОМА (від лат. Papilla – сосочок) – пухлина з плоского або перехідного епітелію.

Дана пухлина знаходиться на поверхні шкіри або слизової оболонки (слизова оболонка ротової порожнини, справжні голосові зв’язки, миски нирок, сечовий міхур) на широкій чи вузькій основі (ніжці), невеликих розмірів, кулястої форми, тверда або м’яка, поверхня ніби вкрити сосочками (нагадує ягоди малини).

Строма пухлини розвинена добре, росте разом з епітелієм. Полярність, комплексність та власна мембрана пухлини збережена.

В папіломі шкіри може спостерігатися ороговіння різної інтенсивності.

При пошкодженні папілома легко руйнується, в ній виникає запалення. Після оперативного видалення папіломи рідко рецидувують, іноді (при постійному подразненні) малігнізуються.

АДЕНОМА (від грец. Aden – залоза, oma – пухлина) - пухлина залозистих органів і слизових оболонок, які вислані призматичним епітелієм.

Пухлина має вигляд відокремленого вузла м’якої консистенції, на розтині тканина біло-рожевого кольору, іноді в ній знаходять різних розмірів порожнини (кісти). Розміри пухлини варіюють ( від кількох мм до десятків см).

Аденоми слизових оболонок, які виступають у виляді поліпа звуться аденоматозними (залозистими) поліпами.

Аденоми мають органоїдну будову і складаються з клітин призматичного або кубічного упетелію, який формує залозисті утворення. Якщо в пухлині більше стромальних елементів, то таку пухлину називають фіброаденомою.

Розрізняють такі морфологічні варіанти аденом:

• Ацинарна (альвеолярна аденома) – виникає з альвеолярної паренхіми залози.

• Тубулярна – виростає з протоків залозистих структур.

• Сосочковава – епітелій розростається у вигляді сосочків в кістозних утвореннях (цистаденома).

• Та Аденоматозний поліп та фіброаденома, які описані вище.

Б) Органоспецифічні:

Екзокринних залоз:

• Аденома (гепатома) – доброякіна пухлина печінки.

• Аденома епітелію ниркових канальців.

• Фіброаденома (периканалікулярна, інтраканалікулярна) – з епітелію альвеол та вивідних протоків молочної залози.

• Пузирний (міхуровий) занос – пухлина з оболонки хоріона.

• Сирингоаденома – з епітлію проток потових залоз.

• Гіграденома – з епітелію секреторних відділів потових залоз.

• Трихоепітеліома – з епітелію волосяних фолікулів.

Ендокринних залоз:

• Серозна/муцинозна цистаденома – пухлина з трубно-маткового епітелію.

• Текома, гранульозоклітинна пухлина – зі строми статевого тяжа.

• Пухлини з клітин Лейдіга/Сертолі – пухилини з статевих клітин яєчка.

• Фолікулярна аденома – з клітин А і В щитової залози.

• Солідна аденома – з клітин С щитової залози.

• Аденома прищитоподібної залози.

• Адренокортикальні аденоми – з клітин коркового шару наднирників.

• Феохромоцитома – з клітин мозкового шару наднирників.

• Тимома (кортикомедулярна, медулярно-клітинна, змішаноклітинна, гранулематозна) – пухлина з епітеліальних клітин вилочкової залози.

• Аденома: хромофобна, еозинофільна, базофільна – з клітин гіпофіза.

• Пінеалома – пухлина епіфіза.

• Бета, альфа, джі- інсулома – пухлини бета, альфа, джі клітин відповідно підшлункової залози.

• Карциноїд – пухлини ШКТ з ентерохромафінних клітин.

Критерії доброякісності пухлини:

Доброякісні пухлини

Складаються з високодиференційованих клітин Мають типову структуру тканини (мало відрізняються від материнсьокї тканини) Мають низьку частоту мітозів Мають капсулу (мають чіткі видимі межі)

Ростуть експансивно (розсовуючи і відтісняючи навколишні тканини)

Ростуть повільно

Рідко зазнають виразкування

Не дають метастазів

Рецидивування не характерне

Мало порушують загальний стан хворого (можливе локальне здавлення сусідніх органів) Добре піддаються лікуванню (мають сприятивий прогноз)

РАК (син.: карцинома) – злоякісна пухлина, побудована з незрілих (мало диференційованих або недиференційованих) клітин епітеліальної тканини.

Епітеліальні пухлини.

Залежно від гістогенезу розрізняють :

 пухлини з покривного епітелія (багатошарового плоского та перехідного),

 залозистого.

За перебігом та диференціюванням епітеліальні пухлини бувають:

 доброякісні

 злоякісні.

Залежно від органної специфічності виділяють:

 органоспецифічні

 епітеліальні пухлини без специфічної локалізації.

Доброякісні пухлини з епітелію

 без характерної локалізації з покривного епітелію - папіломи зустрічаються в шкірі, гортані, сечовому

міхурі тощо;

 із залозистого епітелію – аденоми зустрічаються у всіх залозистих органах.

Розрізняють такі морфологічні варіанти аденом:

o ацинозна (альвеолярна),

o тубулярна,

o трабекулярна,

o солідна,

o сосочкова

o цистаденома,

o ворсинчаста аденома,

o фіброаденома.

Злоякісні епітеліальні пухлини - називаються рак або карциномами.

Епітеліальні пухлини (органоспецифічні):

Хоріонепітеліома — злоякісна пухлина з трофобласту, яка виникає з плаценти після аорта, трубної

вагітності та пологів. Пухлина має вигляд строкатого губчастого вузла в міометрії. Хоріонепітеліома може бути і

тератогенного походження - в яєчнику, яєчку, середостінні, стінці сечового міхура і такі пухлини називаються

ектопічними.Пухлина складається із елементів цито и синцитіотрофобласта, світлих епітеліальних клітин

Лангханса, гігантских поліморфних темних клітин синцитія. В пухлині відсутня строма, судини мають вигляд

порожнин, які вистелені клітинами пухлини. Це призводить до ранніх метастазів.

Хоріонепітеліома – гормональноактивна, ріст супроводжується виділенням гонадотропіну, який

виявляється у сечі хворої.

ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ (органоспецифічні):

Текома — доброякісна пухлина строми статевого тяжа яєчника, за своєю будовою нагадує фіброму.

Злоякісна текома — характерний виражений клітинний атипізм, гормональна активність спостерігається

не завжди.

Гранульозоклітинна пухлина (фолікулома) — доброякісна пухлина строми статевого тяжа яєчника,

частіше одностороння, вузол сіро-жовтого кольору з крововиливами, гормонально-активна.

Злоякісна гранульозоклітинна пухлина (рак) - зберігає здатність виробляти естрогени.

Дисгермінома — злоякісна герміногенна пухлина. Вигляд: щільний вузол сірого кольору з

крововиливами. Побудована з великих клітин з центрально розташованим ядром, які утворюють альвеолярні

структури, в яких заходиться велика кількість лімфоцитів. Рано дає лімфогенні метастази.

ПУХЛИНИ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ:

 фіброаденома,

 папілома.

ПУХЛИНИ НИРОК

Злоякісні пухлини:

 світлоклітинний (гіпернефроїдний )рак;

 зернистоклітинний рак;

 залозистий (аденокарцинома) рак;

 саркомоподібний (веретеноклітинний та поліморфно-клітинний) рак;

 змішано-клітинний рак.

Макроскопічно пухлина має вид вузла. На розрізі тканина має жовтуватого чи пістрявого вигляду з наявністю

вогнищ некрозу і крововиливів.

Метастазування. Для нирково-клітинного раку характерно проростання пухлинною тканиною лоханки и ріст її

по венам до впадання нижньої порожнистої вени в праве передсердя з формуванням тромбів. Тромби являються

частою причиною смертельної емболії. Рак нирки дає ранні множинні гематогенні метастази в легені, кістки,

печінку, протилежну нирку. Ранні метастази виявляються в регіонарних лімфатичних вузлах.

ПУХЛИНИ ШКІРИ

Доброякісні пухлини:

 Сирінгоаденома - з епітелія протоків потових залоз.

 Гідраденома - з секреторного епітелія потових залоз.

 Тріхоепітеліома - з волосяних фолікулів.

 Пухлина з місцеводеструюючим ростом:

 Базаліома(вигляд бляшки, вузла)

Злоякісні пухлини:

 рак потових залоз

 рак сальних залоз

 рак волосяних фолікулів

ПУХЛИНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Доброякісні пухлини:

 фолікулярна аденома,

 солідна аденома

 папілярна аденома .

Злоякісні пухлини:

 фолікулярний рак

 папілярний рак

 солідний (медулярний)

 недиференційований

ПУХЛИНИ НАДНИРНИКІВ

Пухлини з коркового шару

 Світлоклітинна аденома

(альдостерома)

 Темноклітинна аденома (андростерома).

 Змішана аденома

 Гломерульозоклітинна аденома

Пухлина з мозкового шару

 феохромоцитома

ПУХЛИНИ ТИМУСА

( вилочкової залози)

Доброякісні пухлини:

 Кортикально-клітинна тимома

 Медулярно-клітинна тимома

 Змішаноклітинна тимома.

 Гранулематозна тимома.

Злоякісні пухлини:

 Злоякісна тимома

ПУХЛИНИ ГІПОФІЗА

Доброякісні пухлини(аденоми):

 хромофобна

 еозинофільна

 базофільна

Злоякісні пухлини (раки)

 хромофобний рак

 еозинофільний рак

 базофільний рак

Пухлини мезенхімальні: визначення, класифікація, приклади мезенхімальних доброякісних пухлин, критеріїв доброякісності.

Мезенхімальні пухлини – пухлини, які ростуть із тканин, похідних мезенхіми: сполучної, жирової, мязової, кісткової, хрящової тканин, синовіальних та серозних оболонок. Ці пухлини не мають органної специфічності, зустрічаються рідше, ніж епітеліальні пухлини.

Класифікація та приклади мезенхімальних пухлин:

В задежності від виду тканини, з якої бере свій початок: