Тема 10 Годівля кролів та хутрових звірів.

ЛЕКЦІЯ 10. Годівля кролів та хутрових звірів.

1. Годівля кролів окремих статевих і вікових груп.

2. Відгодівля кролів.

3.Потреба звірів у енергії, поживних та біологічно активних речовинах.

4. Годівля звірів залежно від фізіологічного стану.

5. Годівля відлученого молодняку.

6. Особливості годівлі нутрій, шин шил та ондатр.

Ключові слова: годівля, біологічно активні речовини, звірі, нутрії, кролі, ондатри, хутрові, шиншили.

1. Годівля кролів окремих статевих і вікових груп.

Кріль – тварина рослиноїдна з однокамерним шлунком (об’єм 150–200 мл) і кишечним типом травлення. Перетравлення основних поживних речовин відбувається у тонкому кишечнику. У товстому відділі під дією ферментів мікроорганізмів розщеплюється клітковина та продукти її гідролізу зброджуються до летких жирних кислот. Незалежно від частки грубого корму в раціоні енергія кислот бродіння, які надходять до організму, становить не більше 10–12% загальної потреби в енергії. Незначну частку у забезпеченні протеїном складають амінокислоти бактеріального синтезу, які всмоктуються у кров з товстого кишечнику. Завдяки певним фізіологічним особливостям (копрофагія) кролі добре перетравлюють не тільки зернові корми, а й вегетативну масу рослин у свіжому, висушеному і силосованому вигляді та гілковий корм. Проте перетравність деяких поживних речовин у них нижча, ніж в інших травоїдних. Особливо погано кролі перетравлюють клітковину грубих кормів – на 18–25% і значно краще – зелених, коренебульбоплодів і баштанних – на 40–60%.

Із розрахунку на 1 кг живої маси дорослі кролі у непарувальний період (спокою) у середньому споживають сухої речовини – 30–35, лактуючі кролематки – 70–95 г упродовж перших двох декад після окролу і до 140 г на кінець лактації, а молодняк під час інтенсивного росту – в межах 75 г.

Орієнтовно у період спокою потреба в енергії дорослого кроля з розрахунку на 1 кг живої маси становить 30–32 г к.од., або 0,32–0,34 МДж обмінної енергії, у парувальний період – відповідно 35–40, або 0,37–0,42 МДж, у період крільності – 40–45, або 0,42–0,47 МДж і у період лактації – по декадах 65, 90, 110 і 140 г к.од., або 0,68; 0,94; 1,18 і 1,50 МДж обмінної енергії. Молодняку на 1 кг живої маси необхідно у середньому 75 к.од., або 0,78 МДж обмінної енергії.

Потреба кролів у перетравному протеїні з розрахунку на 100 г к.од. становить: для кролиць у період спокою – 14–16 г, крільності та лактації – 15–18, для молодняку до 4 міс – 16–17 і ремонтного молодняку старше 4 міс – 14–16 г. При цьому слід звертати увагу не тільки на рівень, а й біологічну повноцінність протеїну.

Важливе значення у годівлі кролів мають мінеральні елементи та вітаміни. Так, лактуючі кролематки залежно від періоду лактації потребують кальцію – 0,7–1,2% від сухої речовини і фосфору – 0,6–0,7%, а молодняк у 1,5–2 міс – 0,4–0,5 і 0,3–0,4%. При цьому співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути у межах 1:1–1,5:1. Потреба у магнії знаходиться на рівні 0,3–0,4% від сухої речовини раціону.

Крім кальцію і фосфору, кролів необхідно забезпечувати натрієм. Молодняку щодоби слід згодовувати 0,5 г кухонної солі, дорослим тваринам – 1,0–1,5, крільним – 2 і лактуючим кролематкам – 2,5 г. У раціонах кролів може проявлятися нестача калію, яка супроводжується м¢язовою дистрофією, якого необхідно до 1% від сухої речовини. Із мікроелементів у раціонах контролюють вміст кобальту, йоду, заліза, міді, марганцю і цинку.

Кролі відчувають потребу у вітамінах А, D, Е та інколи у вітаміні В₁₂. Решта вітамінів групи В синтезується у травному каналі. Норми каротину для 1–2-місячних кроленят становлять 1,8 мг, 2–3-місячних – 2,1; 3–4-місячних – 2,4 і 4–5-місячних – 2,7 мг. Кролі і кролиці у період спокою потребують 1,2 мг каротину, у парувальний період – 1,8, лактуючі – 3 мг.

Щоденна потреба у вітаміні D – 100 МО на 1 кг живої маси. Крільним кролематкам додатково включають до раціону вітамін Е по 1,5–2 мг на 1 кг живої маси.

Кролів необхідно забезпечувати водою у достатній кількості, адже її нестачу вони переносять гірше, ніж нестачу корму. З цієї причини ефективність використання поживних речовин суттєво знижується внаслідок погіршення їх перетравлювання та засвоювання. За тривалої нестачі води у кролів розбалансовуються функції органів травлення, тварини втрачають живу масу і гинуть.

Споживання води залежить передусім від складу раціону. Якщо застосовується сухий спосіб годівлі з високим вмістом протеїну, то потреба у воді найбільша і кролі випивають до 100 мл води на 1 кг живої маси або 200 мл на 100 г гранульованого корму. Проте, коли згодовують соковиті корми, тварини п¢ють значно менше або відмовляються від води зовсім.

У кролівництві залежно від вмісту концкормів у структурі раціону розрізняють кілька типів годівлі: малоконцентратний (20–30 % концентрованих кормів), напівконцентратний (45–55), концентратний (70–80 із вмістом 20–30 % трав’яного чи сінного борошна).

Малоконцентратний тип годівлі малоефективний і застосовується вимушено за нестачі зернових кормів, поширений у індивідуальних господарствах. Найприйнятніший є концентратний тип годівлі.

Кролі перед паруванням повинні знаходитися у стані середньої вгодованості. Від кролиць у стані ожиріння або виснаження одержують малочисельний і слабкий приплід. Кількість і якість сперми у кроля залежить від вмісту в раціоні білка, вітамінів, особливо А, D і Е та мінеральних елементів. Тому для збагачення раціонів білком до нього включають макуху, шрот, висівки, 5–10 г м¢ясо-кісткового і 3–5 г рибного борошна. У кормосуміші не допускається надлишку кормів, які сприяють ожирінню – зерна ячменю, кукурудзи, а також картоплі.

У період крільності раціони кролиць мають бути достатніми за вмістом енергії і повноцінними за протеїном, мінеральними елементами і вітамінами. У цей період її організм витрачає багато поживних речовин на ріст плодів, плідних оболонок, плаценти, молочних залоз та ріст матки. Із концентрованих кормів кролицям згодовують комбікорм, зерно вівса. Як білковий корм до раціонів вводять макуху соняшникову, шрот соєвий. Із мінеральних кормів – крейду, кісткове і м¢ясо-кісткове борошно до 5 г, кухонну сіль і риб¢ячий жир – до 2 г.

Під час лактації кролематки споживають майже у 3 рази більше корму, ніж у період спокою. Інтенсивний ріст кроленят у підсисний період вирощування залежить від молочності кролиць. За лактацію вони продукують до 5 кг молока. Молоко кролиць за хімічним складом і своїми властивостями відрізняється від молока інших сільськогосподарських тварин. До його складу входить 12–15% білка, 13–17 жиру, 1,8–2,1 молочного цукру і 1,5–2,5% золи, у тому числі 0,64% кальцію і 0,44% фосфору. Хімічний склад молока змінюється залежно від умов утримання й годівлі. Взимку воно жирніше і містить майже 17% жиру і 12% білка, влітку його жирність зменшується до 13, а білковість зростає до 14%. Частка сухих речовин у молоці кролиць складає 30–36%. Це сприяє надзвичайно інтенсивному росту кроленят: споживаючи 2 г молока, вони приростають на 1 г живої маси.

Для того, щоб молодняк у підсисний період ріс швидко і рівномірно, лактуючих кролематок необхідно годувати без обмеження, вводячи до раціону різноманітні концентровані та соковиті корми, злако-бобове сіно, влітку – суміш злакових і бобових трав та мінеральні корми й вітаміни. Кількість концкормів збільшують до 70–75% за поживністю раціону. До суміші концкормів додають 60 г соняшникової макухи, до 30 – соєвого шроту, 5 – кормових дріжджів, 5 – кісткового чи м¢ясо-кісткового борошна, 2–3– крейди і 2,5 г кухонної солі. Кількість перетравного протеїну повинна становити 16–18 г на 100 к.од.