1.2Психометричні дослідження статевих відмінностей в пізнавальних здібності

Аналіз даних, отриманих у багатьох експериментальних порівняно-психологічних дослідженнях, показує, що загальні судження типу: «Дівчинки краще володіють мовою, чим хлопчики», «Хлопчики більше схильні до математики, ніж дівчата», «У дівчаток пам'ять краща, ніж у хлопчиків, але хлопчики перевершують їх в абстрактному мисленні» і їм подібні не цілком відповідають дійсності. Між дітьми чоловічої і жіночої статі ніяких істотних відмінностей по рівню загального інтелектуального розвитку не виявляється[16].

В той же час невеликі відмінності вікового характеру в прояві приватних здібностей між ними все ж є. Дані, отримані в деяких дослідженнях, показують, що у віці між 10 і 11 роками у дівчаток дійсно трохи більший словниковий запас, чим у хлопчиків, і вони краще орієнтуються в письмових текстах, досконаліше володіють мовою. У цьому ж віці хлопчики перевершують їх в іншому, наприклад в здібностях до просторової орієнтації,геометрії, в читанні креслень, географічних карт. Після 13-річного віку математичні здібності у хлопчиків розвиваються дещо швидше, ніж у дівчаток, проте не настільки, щоб пізніше привести до значимих між статевих відмінностей[14].

У той же час, за даними психометричних досліджень, кількість чоловіків на обох кінцях кривої нормального розподілу, побудованої за результатами вимірювання коефіцієнтів інтелектуальності і помітно перевершує число жінок. Це означає, що серед чоловіків більше розумово відсталих індивідів, але й більше високообдарованих.

За даними ряду досліджень, статеві відмінності в просторових здібностях виникають у підлітковому віці, на основі чого деякі автори висувають гіпотезу про їх гормональну обумовленість. Однак є дані про те, що хлопчики вже в 8-9 років значно краще за дівчаток використовують зорові опори для орієнтації у просторі. І навіть у більш молодших дітей були виявлені відмінності в розумінні просторових відносин. Коли в експерименті шестирічних дітей просили сконструювати тривимірну модель їх шкільної кімнати, то виявилося, що хлопчики набагато точніше справляються з завданням[9].

Найбільш гострі дискусії серед фахівців викликає питання про математичні здібності. У сучасному суспільстві знання математики виступає в якості своєрідного фільтра на ринку праці, оскільки адекватна математична підготовка стала необхідною умовою для роботи в найбільш сучасних і престижних областях. Математика завжди вважалася чоловічий сферою діяльності, і в тестах математичних здібностей чоловіки, як правило, перевершують жінок. Ці дані були піддані різкій критиці з боку деяких вчених жінок, на думку яких жінки під впливом певних соціальних і психологічних факторів рідко вибирають математику і суміжні з нею дисципліни, і тому «висновок про те, що чоловіки мають більш виражені математичними здібності, був зроблений на основі досліджень, де фактично зіставлялися не чоловіки і жінки, а люди з вищою і нижчою математичною підготовкою. В цілому, дослідження хлопчиків і дівчаток у віці до закінчення неповної середньої школи або зовсім не виявляють відмінностей між статями, або виявляють відмінності, що говорять на користь дівчаток . Що стосується досліджень, проведених з учнями старших класів, в деяких з них дівчатка виконували завдання краще хлопчиків, в інших - хлопчики кращі за дівчаток , в третіх - відмінностей взагалі не виявилося. Більш точні результати були отримані із студентами: молоді люди виконували завдання в цілому успішніше, ніж дівчата. У дослідженні П. Селкоу була виявлена кореляція між статевою роллю і математичними здобутками: випробувані з маскулінним типом поведінки справлялися із завданнями краще, ніж особи з фемінізованим типом поведінки. Ці дані узгоджуються з результатами інших досліджень, що виявляють, що жінки з чоловічими рисами характеру досягають більш високих результатів у науці, ніж жінки із традиційно жіночими рисами[18].

Але який би позиції не дотримувалися дослідники, ніхто з них не стане заперечувати величезного значення соціально-психологічних факторів в формуванні математичних здібностей і ставлення до математики. К. П. Бенбоу обстежила велику вибірку американських учнів випускного класу. Вона повідомляє, що з 2 тис. математично обдарованих учнів 63% хлопчиків і 30% дівчаток обирають спеціалізацію в математичних дисциплінах, крім того, хлопчики в два рази частіше дівчаток обирають кар'єру вченого-дослідника.А причина цього, мабуть, в тому, що з раннього віку жінки звикають до думки, що математика - не їх сфера діяльності і що навряд чи їм вдасться домогтися тут серйозних успіхів. Навіть при однакових показниках в тестах математичних здібностей починаючи з підліткового віку при вирішенні математичних задач жінки виявляють більш високий рівень тривожності і меншу впевненість у своїх силах, ніж чоловіки. Причиною відставання жінок в математиці служать засвоєні стереотипні статеві ролі. Якщо успіх в тій чи іншій області не відповідає стандартам жіночої статевої ролі (як це має місце у випадку занять математикою), то у жінок може актуалізуватися так званий мотив уникнення успіху.[7;18]

Ще одна проблема, яка досить широко обговорюється в літературі, стосується творчих здібностей. У всіх видах творчої діяльності число чоловіків, які домоглися визнання, очевидно перевершує число жінок. При виконанні завдань на дивергентне мислення, легкість генерування ідей, продуктивність асоціацій, оригінальність, спонтанність, гнучкість мислення відмінностей між статями виявлено не було . Більш плідним виявився підхід, який пов'язував творчі здібності не безпосередньо зі статтю індивіда, а з тієї статевої роллю, яку він виконує. Таким чином, ці та інші дослідження демонструють чітку зв'язок креативності не стільки від біологічної статі, скільки з тими особистісними особливостями людини, які обумовлені його статево-рольовою орієнтацією.[2;7]