27. Розкажіть про чергування голосних фонем.

Формування системи вокалізму праслов'янської мови з втратою розрізнень голосних за квантитативною ознакою спричинило до ряду чергувань, пов'язаних з долею довгих і коротких голосних. Ці чергування поділилися на кількісні та якісні. Кількісними називаються чергування однакових за артикуляцією, але різних за тривалістю звучання голосних; якісними називаються чергування однакових за тривалістю, але різних за артикуляцією звуків. Кількісні чергування о/о> о/а. Таке чергування виявляється у дієсловах із значенням короткочасної одноразової дії (короткий голосний)— тривалої повторюваної дії (довгий голосний); рідше — в іменниках, утворених від дієслів. Напр.: ст-сл. скочити — ска-кати. е /е > е/ѣ. Напр.: ст-сл. летѣти — лѣтати. і/і > ь/і. Напр.: ст-сл. бьрати — съкирати. и/и > ъ/ы. Напр.: ст-сл. дъхиѫти – дышати. Якісні чергування ĕ/ŏ > е/о. Це найпоширеніше якісне чергування голосних, яке фіксується у багатьох індоєвропейських мовах. Напр.: ст-сл. нести — носити; вєдѫ — водити. и/ои > ъ/у. Напр.: ст-сл. съхиѫти – соушити. е/і > е/ь. Напр.: ст-сл. рєкѫ — рьци.

28. Звукові зміни у старослов’янській мові X – в XI ст., пов’язані з занепадом зредукованих.

Поступово проходив процес занепаду зредукованих . Залежно від позиції ъ, ь або ж зникли зовсім у слабкій позиції, або перейшли в голосні о, е в сильній позиції. На письмі занепад зредукованих виявився в 3-х видах: 1. Зредуковані у слабкій позиції пропускалися (кто, много). Найбільш часто пропускалася літера, що йшла в середині слова. 2. Написання на місці зредукованих у сильній позиції літер о, е (конєць (коньць). 3. Плутання зредукованих між собою (ишъдъ). Процес занепаду зредукованих фіксують усі пам’ятки старослов’янської мови XI ст. Однією з найдавніших змін зредукованих була заміна ь на ъ у позиції після ж, ч, ш, жд, шт у зв’язку з поступовим ствердінням цих приголосних (пришъдьшє). Цю зміну не за зафіксовано у найдавніших слов’янських пам’ятках: Київських листках та Зо графському євангелії, проте у решті пам’яток її представлено досить широко. Занепад зредукованих привів до появи закритих складів. Занепад зредукованих – це явище, яке має свої наслідки в усіх слов’янських мова. Це останній фонетичний процес, який охопив усі слов’янські мови.

35. Іменники *-ŏ, *jŏ-основи. Їх відмінювання.

Цей тип відмінювання об’єднував велику групу іменників ч. роду, які закінчувалися на –ъ, -ь після приголосних та –и після поствокального j, а також іменники с. роду на -о, -є. За своїм відмінюванням вони дуже схожі до теперішнього відмінювання іменників ІІ групи.

32. Зредуковані напружені [і] та [ы].

Слабка позиція: 1. В абсолютному кінці не односкладового слова (власть). 2. Перед голосним повного творення (дъва). 3. Перед зредукованим у сильній позиції (дьньсь). Сильна: 1. Під наголосом (ть/мьнь). 2. Перед зредукованим у слабкій позиції (дьнь).

У деяких випадках фонеми [ъ] та [ь] виявляються не в основному вияві, а у звуках [ы] та [і]. [ы] та [і] можуть бути виявами зредукованих фонем перед j та і: 1. В закінченні повних прикметників ч. р. ( добрыи). 2. В О. в. одн. іменників ж. р. (чьстиюс великий йотований). 3. В Н. в. множ. деяких іменників (гостиІ-є). 4. В збірних, абстрактних іменниках (братиІ-є). 5. В особових формах деяких дієслів з односкладовим корнем (биюс великий йотований).