Методика зображення архітектурних споруд в олівці. Підготовчий етап.

а) Осмислюється конструктивно – художня структура споруди, її місце в оточуючому середовищі.

б) Важливим є правильний вибір точки зору. Вдалий вибір точки зору, вирішує багато композиційних питань. Кращий варіант – коли добре видно дві сторони споруди.

в) Визначається висота горизонту. Низьким горизонтом можна підкреслити монументальність споруди. Високий горизонт зменшує це враження, його використовують для зображення невеликих споруд.

г) Віддаль точки зору від об’єкту теж суттєво впливає на зображення, від цього залежить ракурс. Зображення архітектурних об’єктів в першу чергу вимагає знань законів перспективи, правил перспективного скорочення. Далека від об’єкту точка зору – спокійна перспектива, близька – гостра перспектива, що спотворює форму.

Послідовність робіт.

1 - а стадія.

Компоновка на листі, намітка загальних форм, лінії горизонту, основних перспективних напрямів. Все виконується по ескізу і провіряється на натурі. Складні архітектурні форми на цьому етапі передаються відповідними геометричними об’ємами.

2 – а стадія.

Виявлення в малюнку співвідношень основних частин споруди, її членування. Одночасно з цим узагальнено намічається оточення. Малюнок на цій стадії – основа, повинен бути по можливості точним, вивіреним по натурі. Потрібно перевірити правильність взятих пропорцій, перспективних скорочень, співвідношення цілого до крупних членувань.

3 – а стадія.

Прорисовка деталей споруди і оточення (дерев, машин,т.д.) Передній план проробляється більш детально, чим в глибині простору. Деталі оточення підпорядковуються головному – архітектурі.

4 – а стадія.

Малюнок узагальнюється. В тональних рисунках світло–тіньові співвідношення передаються штриховкою. З допомогою штриховки відтворюється повітряна перспектива – ілюзія просторової глибини, коли предмети по мірі віддалення змінюються не тільки в розмірі але і в тоні, стають невиразні, розмиті.

В лінійних рисунках – сила ліній приводиться до єдиної гармонії. Лінії по своїй силі, товщині і характеру повинні бути масштабними розміру зображення.

Методика зображення архітектурних споруд в кольорі.

Для зображення архітектурних об’єктів на пленері необхідно знати:

• суть лінійної та повітряної перспективи,

• розподіл засобів виразності в трактовці першого і дальніх планів,

• використання холодних і теплих кольорів, що складає закономірність колориту в природі,

• особливість природнього освітлення, його складність.

Під впливом освітлення, рефлексів від оточення власний колір споруди набирає відтінків. Вранці сонячне світло надає жовтувато – рожевий відтінок всім предметам, вдень робить предмети більш світлими ,чим звичайно, із золотистим відтінком. Ввечері – помаранчевим, або червонуватим. Тільки при розсіяному світлі найбільш ясно виступають власні кольори.

Власний колір відіграє важливу роль в зображенні першого плану. На дальньому плані білі будинки набувають жовтих відтінків, а темні – блакитного забарвлення. Предмети середньої яскравості, освітлені сонцем, з віддаленням тепліють, тіньова їх сторона синіє.

При зображенні архітектурних об’єктів в оточенні пейзажу, архітектурних ансамблів, чи фрагментів споруд використовується метод поетапного процесу акварельного живопису. І тільки короткочасні етюди необхідно писати технікою зразу в силу.