- •Предмет, мета, завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
- •Поняття мови та мовлення.
- •Функції мови.
- •Характеристика усної і писемної форм мовлення.
- •Теорії походження мови: соціальна, психічна, біологічна.
- •Роль функцій мови у сучасному суспільстві і проведенні адекватної мовної політики.
- •Поняття «національна мова». Складові національної мови.
- •Поняття «державна мова», «офіційна мова», «мова національних меншин», «регіональна мова», «мова національностей».
- •Історія походження та розвитку української літературної мови.
- •Характеристика публіцистичного стилю.
- •Характеристика офіційно-ділового стилю.
- •Основні вимоги до професійного мовлення: правильність, змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність та доцільність.
- •Мовленнєвий етикет спілкування: мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження.
- •Ввічливість необхідно розуміти як результат домовленості учасників комунікації з метою уникнення конфлікту у соціо-комунікативній вербальній взаємодії.
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням.
- •Службова бесіда. Правила ведення службової бесіди.
- •Телефоном не користуються при розв’язанні складних і відповідальних питань, тому що заочною розмовою можна завдати справі непоправної шкоди.
- •Ділові контакти. Візитна картка як спосіб встановлення індивідуального контакту.
- •Види приватного ділового спілкування.
- •Наради (інформаційні, диспетчерські, дискусійні), їх мовні особливості.
- •Прийом відвідувачів, його мовні особливості.
- •Особливості публічного ділового спілкування. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
- •Доповідь і лекція як форми публічних виступів.
- •Три етапи підготовки доповіді, робота над мовними особливостями.
- •39. Виступ: вимоги і мовні особливості.
- •40. Дискусія: вимоги і мовні особливості.
- •41. Особливості проведення прес-конференцій і круглих столів.
- •43. Значення невербальних засобів публічного спілкування
- •44. Реквізити документів.
- •45. Вимоги до тексту документа
- •Вимоги до бланків документів та оформлювання документів
- •46. Текст як реквізит документа
- •47. Класифікація документів.
- •48. Оформлення сторінки.
- •49. Рубрикація тексту документа.
- •50. Скорочення слів і словосполучень.
- •51. Особливості мови ділових паперів..
- •52. Орфограма. Види орфограм
- •53. Принципи української орфографії
- •54. Вживання апострофа
- •55. Вживання м’якого знака.
- •56 Правопис префіксів і деяких суфіксів.
- •1. Правопис префіксів
- •2. Іменникові суфікси
- •57. Документація щодо особового складу. Заява. Характеристика. Автобіографія. Резюме.
- •3. Автобіографія
- •58. Написання слів разом і через дефіс.
- •59. Правопис часток не, ні.
- •68. Чергування голосних.
Прийом відвідувачів, його мовні особливості.
Важливим елементом підготовки до основного процесу переговорів є організація ділового прийому. Діловий прийом проводиться на ранній стадії партнерства з іншою фірмою, після встановлення з нею контактів, що виявляють взаємну зацікавленість.
Готуючись до зустрічі з партнером необхідно намітити свою тактичну лінію.
Усі ділові люди повинні опанувати технікою живого контакту. Ваша мова повинна бути красивої і правильною, намагайтеся, якнайменше використовувати слів “паразитів” – це розсіює увагу і відволікає від теми розмови. Отже, щоб ваша мова була красивої, використовуйте наступні рекомендації:
акцентуйте важливі слова і підкоряйте їм менш важливі;
змінюйте тон голосу – він повинний те підвищуватися, те знижуватися, як поверхня моря. Раптове чи підвищення зниження тону голосу виділяє чи слово фразу на загальному тлі;
змінюйте темп мови – це додає їй виразність;
робіть паузу до і після важливих думок.
До цього варто додати і важливість використання особливих інструментів – комунікаційних ефектів:
ефект перших фраз – У перших фразах повинна бути зосереджена цікава інформація, з елементами оригінальності, що відразу залучає до себе увага;
ефект аргументації – мова повинна бути обґрунтованої, переконливої, логічної.
ефект інтонацій і пауз – особливість людського сприйняття полягає в тому, що інтонації і паузи сприяють 10-15 – процентному збільшенню інформації, викликаючи в співрозмовників асоціації і пропозиції;
ефект художньої виразності – це грамотна побудова пропозицій, правильні словоударения, використання риторичних прийомів – метафор, гіпербол і т.п.
ефект релаксації (розслаблення) – тому, хто уміє вчасно пожартувати, уставити дотепне зауваження, повезе в переговорах більше, ніж тому хто не вміє це робити. Гумор створює природну паузу для відпочинку людей, зближає і набудовує на доброзичливий лад.
Особливості публічного ділового спілкування. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення
впливу на аудиторію.
Завжди легше говорити, звертаючись до однорідного складу (фахівці, колеги, студенти, люди однакових політичних поглядів і т.д.).
Читають ті промови, від тексту яких не можна відступити: дипломатичні, урочисті, доповіді і співдоповіді офіційного змісту. Інші види, як правило, вимовляють з опорою на письмову основу. Досить опустити погляд на сторінку, щоб відновити хід викладу, знайти потрібну цифру і т.п. Такий виступ створює враження вільного володіння матеріалом, дає можливість оратору впевнено спілкуватися зі слухачами.
Після виступу оратор часто відповідає на питання слухачів, полемізує з ними. Така форма спілкування жадає від оратора швидкої реакції, доброзичливості, володіння гумором. Відповідь доповідача призначається не тільки опоненту але і всім присутнім.
Щоб завоювати аудиторію, треба установити з нею і постійно підтримувати, зоровий контакт. Виступаючий звичайно повільно обводить поглядом слухачів.
Перед початком промови витримують невелику психологічну паузу - 5 - 7 секунд.
Яка б не цікава була тема, увага аудиторії згодом притупляється. ЇЇ необхідно підтримувати за допомогою наступних ораторських прийомів:
прийом питання - відповіді. Оратор ставить питання і сам на них відповідає, висуває можливі сумніви і заперечення, з'ясовує їх і доходить певних висновків.
Перехід від монологу до діалогу (полеміки) дозволяє прилучити до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їхній інтерес.
Прийом створення проблемної ситуації. Слухачам пропонується ситуація, що викликає питання: «Чому?», що стимулює їхню пізнавальну активність.
Прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію припускати, міркувати.
Опора на особистий досвід, думки, що завжди цікаві слухачам.
Показ практичної значимості інформації.
Використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію.
