- •Предмет, мета, завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
- •Поняття мови та мовлення.
- •Функції мови.
- •Характеристика усної і писемної форм мовлення.
- •Теорії походження мови: соціальна, психічна, біологічна.
- •Роль функцій мови у сучасному суспільстві і проведенні адекватної мовної політики.
- •Поняття «національна мова». Складові національної мови.
- •Поняття «державна мова», «офіційна мова», «мова національних меншин», «регіональна мова», «мова національностей».
- •Історія походження та розвитку української літературної мови.
- •Характеристика публіцистичного стилю.
- •Характеристика офіційно-ділового стилю.
- •Основні вимоги до професійного мовлення: правильність, змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність та доцільність.
- •Мовленнєвий етикет спілкування: мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження.
- •Ввічливість необхідно розуміти як результат домовленості учасників комунікації з метою уникнення конфлікту у соціо-комунікативній вербальній взаємодії.
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням.
- •Службова бесіда. Правила ведення службової бесіди.
- •Телефоном не користуються при розв’язанні складних і відповідальних питань, тому що заочною розмовою можна завдати справі непоправної шкоди.
- •Ділові контакти. Візитна картка як спосіб встановлення індивідуального контакту.
- •Види приватного ділового спілкування.
- •Наради (інформаційні, диспетчерські, дискусійні), їх мовні особливості.
- •Прийом відвідувачів, його мовні особливості.
- •Особливості публічного ділового спілкування. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
- •Доповідь і лекція як форми публічних виступів.
- •Три етапи підготовки доповіді, робота над мовними особливостями.
- •39. Виступ: вимоги і мовні особливості.
- •40. Дискусія: вимоги і мовні особливості.
- •41. Особливості проведення прес-конференцій і круглих столів.
- •43. Значення невербальних засобів публічного спілкування
- •44. Реквізити документів.
- •45. Вимоги до тексту документа
- •Вимоги до бланків документів та оформлювання документів
- •46. Текст як реквізит документа
- •47. Класифікація документів.
- •48. Оформлення сторінки.
- •49. Рубрикація тексту документа.
- •50. Скорочення слів і словосполучень.
- •51. Особливості мови ділових паперів..
- •52. Орфограма. Види орфограм
- •53. Принципи української орфографії
- •54. Вживання апострофа
- •55. Вживання м’якого знака.
- •56 Правопис префіксів і деяких суфіксів.
- •1. Правопис префіксів
- •2. Іменникові суфікси
- •57. Документація щодо особового складу. Заява. Характеристика. Автобіографія. Резюме.
- •3. Автобіографія
- •58. Написання слів разом і через дефіс.
- •59. Правопис часток не, ні.
- •68. Чергування голосних.
Предмет, мета, завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
Мета курсу – сформувати національно – мовну особистість, ознайомити
студентів з нормами сучасної української мови в професійному спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення професійних документів; навчити їх професійної мови, збагатити словник термінологічною, фаховою лексикою, підвищити загально мовний рівень майбутніх фахівців, формувати практичні навички ділового усного і писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності.
Предметом вивчення практичного курсу “Українська мова за професійним спрямуванням” є мова фахової галузі. Тому звертається багато уваги при вивченні усіх тем засвоєнню стереотипів комунікацій певного фаху. Робота над культурою мови студентів проводиться з урахуванням двох аспектів : підвищення загально мовної культури майбутніх спеціалістів і їх фахової мовної культури.
Програма дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням” визначає загальну спрямованість курсу й обов’язковий обсяг знань і умінь, якими повинні оволодіти студенти.
Після вивчення курсу студенти повинні знати:
- предмет, мету вивчення, завдання і знання курсу;
- загальні вимоги до складання та оформлення професійних текстів і документів;
- лексичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні;
- морфологічні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні;
- синтаксичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні;
- терміни, професіоналізми та фразеологію майбутнього фаху;
- номенклатурні назви в професійній мові;
- особливості професійного спілкування;
- основи культури професійного мовлення;
- етикет ділового спілкування.
Студенти повинні уміти:
- володіти культурою діалогу та монологу;
- здійснювати аналіз,коректувати текст відповідно до норм української літературної мови;
- сприймати, відтворювати і створювати наукові фахові тексти та різноманітні професійні документи;
- застосовувати фахову українську термінологію у різноманітних комунікативних процесах;
- уміти користуватися загально мовними та спеціальними словникам;
- перекладати тексти українською мовою, використовуючи термінологічні
словники;
- брати участь у процесі ділового спілкування;
- готуватися до публічного виступу;
- дотримуватись етикету спілкування.
Поняття мови та мовлення.
Мова – це особлива система різнотипних і в той же час внутрішньо поєднаних між собою структурних одиниць (звуків, морфем, слів, словосполучень, речень тощо), якими людина послуговується свідомо й які служать їй засобом спілкування з іншими, засобом вираження її думок, почуттів, настроїв. Усі одиниці мови взаємозалежні. Мова – явище суспільне, соціальне, бо її виникнення і розвиток пов’язані з виникненням і розвитком суспільства, тобто певного колективу людей, народу. Мова функціонує і розвивається тільки в суспільстві.
Поряд із словом мова широко вживається й термін мовлення. Мовлення – це процес безпосереднього використання мови всім народом і кожною окремою особою. Мова стає засобом спілкування тільки в мовленні – усному чи писемному. Інакше кажучи, мова живе, функціонує тоді, коли нею говорять або пишуть. Мова – явище загальне, всенародне, а мовлення – явище часткове, індивідуальне.