1. Знасення і теоретичні основи фінансового аналізу

Фінансовий аналіз – засіб пізнання фінансового механізму підприємства, процесів формування і використання фінансових ресурсів для здійснення діяльності. Це напрям економічного аналізу, який сприяє обґрунтуванню рішень в сфері фінансового управління. Як відомо, у процесі функціонування будь-якого підприємства циклічно відбувається: – залучення необхідних ресурсів; – з’єднання їх у виробничому процесі; – реалізація виробленої продукції і одержання кінцевих результатів. Тому укрупненим і відносно самостійним економічним об’єктом управління є грошові засоби (фінансові ресурси), значення управління якими ринкових умовах різко зростає, оскільки вони: – єдиний ресурс, який легко трансформується у будь-який інший; – є запорукою подальшого розвитку підприємства. Від того, наскільки оптимальним є співвідношення між складовими ресурсного потенціалу підприємства, наскільки ефективно та доцільно грошові кошти трансформуються в основні та оборотні засоби, стимулюють робочу силу, залежать одержані фінансові результати, фінансове становище підприємства, а отже благополуччя власників та інших зацікавлених осіб.

2. Види, предмет, обєкти та субєкти фін. Аналізу

Розрізняють два види аналізу фінансового стану: зовнішній і внутрішній. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

множинність об'єктів-користувачів;

різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контрольними органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

аналіз абсолютних показників прибутку;

аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

аналіз ефективності використання залученого капіталу;

економічна діагностика фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

аналіз майна (капіталу) підприємства;

аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

оцінка ділової активності підприємства;

аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

аналіз кредитоспроможності підприємства;

оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

аналіз власних фінансов .Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу. Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. 3..Класифікація методів аналізу...

Методи та прийоми фінансового аналізу

За ознакою предмета методи та прийоми фінансового аналізу традиційно

поділяють на такі: аналізи вертикальний, горизонтальний та відносних

показників (коефіцієнтів).

Вертикальний аналіз полягає у визначенні у відсотках структури

досліджуваного об'єкта, наприклад структури активів, пасивів, прибутку

від звичайної діяльності, операційних витрат тощо.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за

підприємствами, що істотно різняться за абсолютними

показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів.

Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного

фактора.

Горизонтальний аналіз має на меті дослідити зміни показників у часі з

розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На

практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують

прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Аналіз відносних показників. Відомо понад 200 відносних аналітичних

показників, які можна розраховувати на основі фінансової звітності.

Фінансовий аналітик не повинен намагатися розрахувати все, що можливо.

Досвід свідчить, що кілька правильно вибраних коефіцієнтів містять

потрібну інформацію. Користь кожного конкретного коефіцієнта суворо

визначена метою аналізу. Тому до здійснення аналізу необхідно з'ясувати,

з погляду якого користувача він виконується, його мету