Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стр9.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
187.39 Кб
Скачать

2.2.Організаційно-правові питання діяльності спа-салонів

Перед тим, як почати діяльність, треба зробити вибір організаційно-правової форми та здійснити реєстрацію СПА-салону. Оскільки в статуті салону спочатку закладена можливість надання медичних послуг, то оформити його можна виключно як юридична особа. Крім того, потрібно буде витратити гроші та час на те, щоб отримати медичну ліцензію.[33]

Норми про ліцензування медичної практики як виду господарської діяльності закріплені в кількох нормативних актах чинного законодавства України, зокрема в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. № 2801-ХII (ст. 17), у Законі Україні « Про ліцензування певних видів господарської діяльності » від 01.06.2000 р. № 1775-III (ст. 9), Наказі МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49.[4] [5]

Органом ліцензування у сфері медичної діяльності є Міністерство охорони здоров'я України.

Ліцензії підприємствам можуть бути видані за умови дотримання ними таких ліцензійних вимог:

• наявність у претендента ліцензії відповідних приміщень, що належать по праву власності або на іншій законній підставі (договору оренди, договору спільної діяльності простого товариства);

• наявність відповідних організаційно-технічних умов, включаючи обладнання, інструменти, транспорт та документацію, що забезпечують використання медичних технологій, дозволених до застосування службою з нагляду в сфері охорони здоров'я і соціального розвитку;

• наявність і утримання в працездатному стані протипожежного захисту;

• наявність в штатах кваліфікованих працівників (лікарів, середнього медичного персоналу тощо), які мають вищу або середню спеціальну, а також додаткову освіту і спеціальну підготовку, що відповідає вимогам наданих послуг. У керівника ліцензіата повинна бути вища спеціальна освіта та стаж роботи за ліцензованої діяльності не менше 5 років для юридичної особи і не менше 2-х років для індивідуального підприємця. Кожен медичний працівник, що заявляється для здійснення виду ліцензованої діяльності, повинен мати диплом про медичну освіту, спеціалізацію (масаж, фізіотерапія, косметологія), удосконалення за останні 5 років і сертифікат фахівця.[4]

Основні вимоги, що пред'являються до медичного обладнання

Медичне обладнання вже сама по собі пов'язана з життям людини. Від його ефективності залежить правильна діагностика захворювання, а також боротьба з ним. Крім своїх медичних функцій таке обладнання, звичайно, має підпорядковуватися загальним нормам і вимогами. Говорити варто саме про загальні вимоги, оскільки кожен окремо взятий прилад повинен відповідати ще й своїм, специфічним параметрам. Майже всі медичне обладнання підлягає сертифікації. На прилади повинні бути спеціальні документи, які підтверджують, що даний апарат відповідає необхідним стандартам. Особливу увагу в зв'язку з цим приділяється компаніям-постачальникам, які не тільки забезпечують обладнанням лікарні та медичні центри, але і роблять його обслуговування. Як правило, косметологічні клініки та SPA-салони працюють з великими і перевіреними постачальниками, які зарекомендували себе на цьому ринку і працюють не перший рік.

Що ж стосується основних вимог до обладнання, то вони виглядають так:

  • будь-який прилад або пристрій повинні відповідати правилам електро - і пожежобезпеки. Тобто сама по собі конструкція при правильній експлуатації не повинна створювати загрозу людського життя;

  • технологія виготовлення, використані матеріали і навіть упаковка повинні відповідати безпосередньо призначенням обладнання;

  • протягом терміну придатності устаткування не повинне приносити ніякої шкоди навколишньому середовищі (і людям, відповідно), виділяючи якісь продукти роботи;

  • упаковка обладнання повинна бути організована таким чином, щоб зовнішні чинники не вплинули на властивості і безпеку вмісту;

  • відповідність всім стандартам підтверджується спеціальними дослідженнями, оскільки голослівні обіцянки виробника не є в даному випадку гарантією.

Відповідність усім зазначеним стандартам строго дотримується, а невиконання цих норм серйозно карається законом. Навіть найменша невідповідність правилам може послужити причиною несправності обладнання, що, в свою чергу, може закінчитися навіть летальним результатом не тільки когось з пацієнтів, але і представників медичного персоналу. Саме тому якість та безпеку медичного обладнання перевіряється на всіх етапах його виробництва, установки і експлуатації.[21]

На отримання ліцензії на ведення медичної практики необхідно надати наступні документи:

1. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи/ фізичної особи - підприємця;

2. Довідку з управління статистики;

3. Документи що встановлюють право на володіння і користування нежитловим приміщенням, або документи, що підтверджують право власності на дане нежиле приміщення;

4. Дозвіл пожежної частини;

5. Дозвіл Державної санітарно-епідеміологічної служби;

6. Довідку про відповідність матеріально- технічної бази суб'єкта господарювання;

7. Завірений нотаріально статут суб'єкта господарювання в якому значиться що дана юридична особа має право займатися медичною практикою;

8. Копії документів, які підтверджують відповідність кваліфікації персоналу вимогам до ведення медичної практики (диплом державного зразка про медичну освіту або сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом III - IV рівня акредитації, закладом післядипломної освіти);

9. Посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю;

10. Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних працівників, видане вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти I - III рівня акредитації документ, що підтверджує стаж роботи за фахом на момент подачі заяви (засвідчена в нотаріальному порядку копія трудової книжки з наявністю даних за останні п'ять років або інший документ).[23]

Приміщення

Для обладнання СПА-зони, буде потрібно приблизно 100-200 кв.м. Бажано, щоб приміщення мало окремий вхід і розташовувалося на першому поверсі. Традиційно, СПА-салон, крім СПА-зони з гідромасажною ванною, включає в себе також фіто-сауну, кушетку для обгортань і стіл для пілінгів, масажний кабінет, кабінет косметолога, ну і зону відпочинку для клієнтів.

Обладнання

В цьому питанні не може бути і мови про економії, адже від того, як і де обладнання виготовлене, залежить здоров'є пацієнта, а також ефективність виконуваної процедури. Варто пам'ятати, що відвідувачі спа центрів і салонів - люди заможні і можуть відрізнити якісне обладнання від дешевої підробки. Вкладення в спа бізнес передбачаються досить великі і тут кожен сантиметр площі має бути рентабельним. Прекрасним вкладенням є багатофункціональне обладнання для спа програм, приміром, спа капсула, яка передбачає виконання відразу декількох процедур різної спрямованості. Цікаво, що це обладнання управляється за допомогою мікрокомп'ютера з вбудованим інтерактивним монітором. В ній запрограмовано десять програм. У тому числі: парова лазня, хромотерапія, і вібротерапія, аромотерапія, душ Віші, контрастний душ багато іншого. Ще одне вдале винахід для спа-салонів – це гідромасажна ванна, яку доречно встановити в спа салони, санаторії, курорти і навіть спортивні оздоровчі центри. Завдяки тепловому і механічному впливу відбувається стимуляція на важливі точки поверхні шкіри. Гідромасажна ванна оснащена декількома функціями. Серед них: релаксуюча хромотерапія, перловий гідромасаж, проведення масажів і різні ванни (фітотерапевтичні, морські та ін). Існує й інша спа обладнання, що дозволяє проводити якісні спа процедури, приміром, кедрова бочка, яка виготовляється з натурального якісного продукту, кушетка для спа процедур, призначена для вологого масажу, пілінгу, має підігріваючі функції, термоковдра для проведення обгортання, яке може бути адаптоване під будь-який вид фігури.

Продовжуючи розмову про спа обладнанні, не можна не відзначити ще деякі важливі факти, які грають велику роль при його виборі. Обладнання повинно бути стійкий, виготовлений з натуральних, екологічно чистих і якісних матеріалів. Приміром, масажні столи повинні бути з дерева, а не з металевої конструкції, а оббивка з натуральної шкіри, а не з шкірозамінника. При виборі слід також доля наступний момент: в ході проведення спа процедури відвідувачі зазвичай оголені, тому доцільніше використовувати обладнання з підігрівом.[18]

Підтримання санітарно-протиепідемічного режиму в салонах SPA згідно з вимогами санітарного законодавства

Відповідати вимогам контролюючих організацій необхідно не тільки на стадії розробки проекту або в період епідемії грипу або інших вірусних захворювань. Процедура традиційного манікюру і педикюру (при пошкодженні шкірного покриву) може сприяти зараженню населення вірусними гепатитами В і С, ВІЛ та іншими інфекціями, що передаються парентеральним шляхом. Тому профілактичні дезінфекційно-стерилізаційні заходи - так важливі для даного виду об'єктів, так як вони направлені на попередження захворювання. Для цього в кожному салоні повинен виконуватися весь комплекс протиепідемічних заходів. Підтримувати санітарно-епідеміологічний режим в салонах краси обов'язок кожного керівника. Санітарні вимоги, передбачені для проведення манікюрних і педикюрних послуг в салонах краси та косметологічних центрах можна умовно розділити на три напрями:

• Вимоги до проектування приміщень

• Вимоги щодо оснащення обладнанням та косметикою

• Вимоги до персоналу

Оздоблювальні матеріали

Так як салон SPA є підприємством побутового обслуговування, то контролюючими організаціями дозволяється використовувати тільки ті матеріали, які підлягають санітарній обробці та дезінфекції і дозволених Міністерством охорони здоров'я України. Так, відповідно до закону стіни приміщення підприємства індустрії краси рекомендується покривати вологостойкімі матеріалами. Підлога в робочих зонах і підсобних приміщеннях повинна бути гладкою і виконана з рівних матеріалів, що дозволяє проведення вологого прибирання і дезінфекції.

Освітлення

Далеко не останню роль відіграє освітлення. Важливу роль в сприйнятті майбутнього салону краси грає не тільки колір, а й освітлення. При роботі очі майстра не повинні втомлюватися і перенапружуватися. Крім того, дуже важливо витримати правильну передачу кольору, тобто здатність освітлення передавати справжній колір предмета. Потрібно витримати оптимальну освітленість, так як недолік світла негативно впливає на зір, але і надлишок світла не допустимо.

Абсолютно певних рекомендацій щодо переваг тих чи інших світильників не існує, кожен випадок індивідуальний. В манікюрних і педикюрних кабінетах слід передбачати комбіноване освітлення. У подібних кабінетах світла повинно бути дуже багато, так як даний вид діяльності відноситься до високого розряду зорової роботи, що також накладає обов'язок власника салону професійно підійти до організації освітлення. При проектуванні світла в кабінеті необхідно вирішити задачу - створити максимальну освітленість. Як місцеве джерело світла слід використовувати лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, яке не викликає засліплення. Також в таких кабінетах застосовуються світильники місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дозволяють змінювати напрям світлового потоку. . Також слід пам'ятати, що існують «Державні санітарні правила і норми для перукарень різних типів», згідно з якими у всіх приміщеннях рекомендується з максимальною ефективністю використовувати природне освітлення. Вікна, які орієнтовані на сонячну сторону, повинні мати сонцезахисні пристрої (жалюзі і т.д.). Важливо знайти тут золоту середину, - з одного боку, створити комфортну світлову середу для відвідувача, з іншого - правильно організувати робоче місце майстра.[6]

Вентиляція

У салоні повинна бути передбачена своя система вентиляції, яка відповідає допустимим нормам відносної вологості і швидкості руху повітря. Вентиляційна система салону, а особливо в кабінетах манікюру і педикюру вимагає особливого підходу та спеціально розробленої схеми підведення повітря, так як в цих кабінетах концентрація шкідливих речовин в повітрі може перевищувати допустимі норми СЕС. Крім централізованої системи вентиляції в кабінетах манікюру можна передбачити окрему витяжну систему, вбудовану в манікюрний стіл. Очищення вентиляційних систем повинно проводитися у встановлені терміни і не рідше одного разу на місяць.

Оснащення необхідним обладнанням

Крім краси, функціональності та зручності меблі повинні відповідати вимогам контролюючих організацій. Відповідно до закону «Державні санітарні правила і норми для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99» обладнання та меблі, що знаходиться в будь-якому підприємстві індустрії краси повинна відповідати правилам і нормам. Все обладнання і меблі, яка знаходиться в салоні краси, повинні мати позитивний гігієнічний висновок державної санітарної служби. Також повинні бути санітарно-епедеміологічні висновки на препарати дезінфекції та миючі засоби.[7]

Стерильність та дезінфекція

Весь персонал салону зобов'язаний піклуватися про здоров'я клієнтів, відповідно дотримуватися правил стерильності і дезінфекції. Всі процедури повинні проходити в чистих кабінетах за допомогою стерильних інструментів та обладнання. Білизна (простирадла, рушники, шапочки і т.д.) і інструменти (перукарні, манікюрно-педикюрні, для косметичних процедур), які використовуються в салоні, повинні бути або одноразові, або ж піддаватися дезінфекції та стерилізації. Всі кабінети, в яких проводиться послуги пов'язані з порушенням шкірного покриву (манікюр, педикюр, естетична та медична косметологія) повинні бути оснащені справним устаткуванням для обробки інструментів (сухо-жаровими шафами та ультрафіолетовими стерилізаторами). Всі інструменти повинні проходити всі необхідні стадії очистки, дезінфекції та стерилізації для забезпечення необхідного захисту від передачі будь-якої інфекції. Для контролю за якістю обробки інструментарію, повинні використовуватися спеціальні тести і проводитися регулярні проби якості обробки інструментарію. У всіх кабінетах необхідно встановити системи знезараження повітря приміщення в лікувально-профілактичних цілях. Для забезпечення дезінфекційних заходів на об'єкті необхідно мати постійний незнижуваний місячний запас дезінфікуючих засобів. На відміну від мийно-чистячих засобів з дезинфікуючим ефектом і засобів побутової хімії, затверджені в установленому порядку дез. засоби мають сертифікат відповідності, свідоцтво про державну реєстрацію, методичні вказівки, рекомендації або інструкції по застосуванню.

Санітарно - гігієнічна підготовка працівників.

Основними законодавчими документами, що регулюють дотримання санітарно- гігієнічних та протиепідемічних правил при будівництві, експлуатації об'єктів комунально-побутового обслуговування населення (перукарні, косметологічні кабінети, солярії) є Федеральний закон «Про санітарно- епідеміологічне благополуччя населення» (ФЗ-52 від 30.03.1999г) , СанПіН 2.1.2.1199-03 «Перукарні. Санітарно- епідеміологічні вимоги до обладнання, устаткування та утримання », СП 3.5.1378-03 «Санітарно - епідеміологічні вимоги до організації та здійснення дезінфекційної діяльності». Наявність медичних книжок для персоналу та періодичні медичні огляди є обов'язковою умовою для роботи підприємства індустрії краси. Співробітники СЕС проводять навчання персоналу санітарним нормам разом із видачею медичних книжок. Дані результатів медоглядів заносяться в особові медичні книжки, які зберігаються у адміністрації салону краси.

Усі працівники повинні оволодіти мінімумом санітарних знань згідно з програмою, погодженою з територіальним установою державної санітарно- епідеміологічної служби. Допущення до робіт без проходження навчання по санмінімуму забороняється. Переоформлення медичних книжок згідно з чинними законами Міністерства Охорони Здоров'я України проводиться раз на пів року в поліклініках. Працівники перукарні повинні мати змінний або одноразовий одяг для роботи (фартухи, халати та ін.) У зимовий період необхідно мати змінне взуття з щільного матеріалу, який легко миється.

Відповідальним за виконання правил є директор салону краси. При виявленні порушень правил установами державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють поточний санітарний нагляд, накладаються стягнення на адміністрацію підприємства. Ну а крім штрафу є ризик втратити клієнтів, що, безумовно, набагато неприємніше ніж адміністративне покарання, тому треба проявляти пильність і стежити за чистотою і стерильністю в салоні.[8]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]