2.5.Щавель кислий або звичайний (Rumex acetosa) — багаторічна трав'яниста рослина, що росте у великій кількості на більшій частині Європи на луках та культивується як городина. Опис
Щавель кислий — струнка рослина близько 60 см заввишки з соковитими стеблом та листками. Квітки червонувато-зелені, цвітіння в червні — липні. Листки видовжені. Нижні від 7 до 15 см завдовжки з дуже довгим черешком. Верхні листки сидячі, часто набувають малинового кольору.
Суцвіття щавлю кислого зквітками, що розпускаються
Квітки, збільшуючись у розмірах, набувають пурпуроватого кольору. Тичинкові та маточковіквітки знаходяться на різних рослинах (дводомні). Корені багаторічні, сильно заглиблюються в ґрунт.
Значення
Листками щавлю кислого живляться гусениці кількох видів метеликів, зокрема п'ядун щавлевий.
Щавель кислий здавна культивується, хоча популярність цієї культури сильно зменшилася з плином часу. Листки щавлю використовують для приготування салатів, супів та соусів. Ця рослина містить щавлеву кислоту, яка надає їй характерного смаку. При вживання щавлю у великій кількості (особливо вареного, наприклад, в супах) кристали щавлевої кислоти можуть відкладатися в нирках або сечовому міхурі (так званне каміння). Щавель також вживають як послаблюючий засіб.
Рис.15 Щавель кислий або звичайний
2.6.Волошка лучна (Centaurea jacea) — польова рослина родини айстрових.
Волошка лучна — багаторічна трав'яниста рослина з роду Волошки, висотою зазвичай близько метра.
Стебла — прямостоячі, міцні, шорсткі на дотик пагони у верхній частині гілкуються, закінчуючись одиночними кошиками. Листя — видовжене, сивувате від опушування.
Нерозкрившийся кошик являє собою жовтувату, гладеньку кульку. Цвіте протягом усього літа прикрашаючи луки і поляни яскравими рожевими плямами. Окремі квітучі рослини можуть зустрітися навіть восени, після листопаду.
Запилення
Комаха запилює волошку лучну
Квіти волошки лучної являють собою лілово-рожеві суцвіття-кошики. У них два типи квіток: крайові — воронкоподібні, безстатеві (без тичинок іматочок). Їх завдання — залучити комах — запилювачів до середини, скромнішим зовні, трубчастим квіткам. У них є і тичинки, і маточка. Плід волошки — сім'янка з чубчиком. Цікаво влаштовано запилення у волошок. У кожній трубчастій пелюстці пилок зібраний у грудочку у його верхнього краю, а зубці відгинах віночка зімкнуті над нею, як кришечка. Коли комаха торкається квітки, зубці відкриваються, трубка «зіщулюється», ковзаючи вниз, і грудочка пилку виштовхується назовні під черевце комахи. Після цього квітка знову закривається до наступного поштовху. Зазвичай у квітці 5-6 «порцій» пилку.
Екологія
Волошка лучна в Білорусі
Росте на луках, лісових галявинах і узліссях лісу, на вирубках, серед чагарників, якрудеральна у житла, вздовж доріг, по залізничних насипах, межах
Рис № 16 Волошка лучна
2.7.Герань лучна (Geranium pratense) — вид квіткових рослин родини Геранієві (Geraniaceae)
Трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см, що росте на узліссях та луках, у світлих лісах, серед чагарників і біля житла, звичайно у лісовій зоні та у Лісостепу.
Квітки на довгих квітконіжках, опушених залозистими волосками, у складному цимозному суцвітті, складеному із зближених монохазіїв. Квітки близько з см у діаметрі, 5-членні, актиноморфні, 5-колові. Чашечка роздільнолиста, зелена, залишається при плодах. Чашолистки опушені простими залозистими волосками, овальні або довгасті, з довгим остюком на верхівці і трьома помітними, часто ліловими жилками. Віночок майже вдвічі ширший від чашечки, бузково-синій, широко відкритий. Пелюстки оберненоширокояйцевидні, з дуже короткими, іноді слабо опушеними нігтиками і округлими відгинами. Тичинок 10, у двох колах. Тичинки зовнішнього кола коротші від тичинок зовнішнього кола. Тичинкові нитки при основі розширені і злегка зрослі. Тичинки внутрішнього кола з великими, прикріпленими до основ нектарниками, опушеними довгими волосками. Пиляки довгасті, бузкового кольору, хиткі.
Плід — коробочка-стеригма. Мерикарпії залишаються прикріпленими під стовпчиком, а насіння з них випадає.
Поширення
У природі ареал виду охоплює помірні райони Євразії, від Іспанії на заході до Китаю на сході і від Скандинавії на півночі до Індіїна півдні. Культивується і натуралізувався повсюдно.
Виростає на помірно вологих суходільних і степових луках, вологих лісових галявинах, у листяних і хвойних лісах, серед чагарників, близько парканів.
Рис.17 Герань лучна
2.8.Гірча́к змії́ний (Persicaria bistorta L.) — багаторічна рослина родини Гречкових, яку донедавна відносили до роду Гірчак, а тепер — до роду Persicaria, а інколи й до роду Bistorta під назвою Bistorta officinalis (Raf.). Також відома під народними назвамира́кові шиийки, змійови́к, криве́ зі́лля, черевна́ трава́, бля́шечки, горлець, дику́ша, левурда́, рачинець, рачки, ужовник
Трав'яниста рослина заввишки 30—100 см. Кореневище звивисте, в розрізі червонувато-буре, від нього відходять корені. Листки загострені, причому прикореневі мають довгі крилаті черешки, знизу сіруваті, стеблові листки з розтрубами. Суцвіття — густийколос, піднесений на квітконосі, складається з рожевих квіток. Плід — сім'янка.
Кореневище містить 15—20% дубильних речовин, 0,5% галової кислоти, 0,45% глюкози, парарабін, 30% крохмалю, 10% білкових речовин, а також барвники, каротин, Вітамін C.
Екологія та поширення
Квітне з кінця травня до середини липня.
Росте на вологих луках, лісових вогких галявинах, в зелено-вільхових і жерепнякових заростях.
Рис.18 Гірча́к змії́ний
2.9.Валеріа́на лі́карська (Valeriana officinalis L.) Місцеві назва — маун, кадило, горобинка. Під назвою валеріана лікарськаоб'єднують кілька видів валеріан, що мають лікувальне значення:
валеріана пагононосна (V. stolonifera Czern.), що росте на вологих луках, на сирих місцях у лісі, її кореневище розвиває довгі підземні пагони;
валеріана болотна (V. palustris Kr.), що росте на болотах, кореневище коротке, без пагонів, листки зісподу опушені;
валеріана руська (V. rossica Smirn.), що трапляється на суходільних луках, має кореневище без пагонів і короткощетинисті зісподу листки;
валеріана блискуча (V. nitida Kr.), яка росте на заливних луках, по галявинах заливних лісів, кореневище без пагонів, стеблові листки з шістьма-сімома парами листочків, вкритих зісподу рідкими короткими щетинками.
Ботанічний опис
Всі перелічені вище види валеріани — багаторічні трав'янисті рослини (30-100 см заввишки) з пучком численних тоненьких коренів, що мають сильний запах. Стебло поодиноке (рідко їх 2—3), пряме, порожнисте, борозенчасте, у верхній частині розгалужене. листки супротивні, непарноперисті з 3—19 парами листочків. Листочки довгасті, ланцетні, яйцеподібно-ланцетні або лінійно-ланцетні. Квітки неправильні, зрослопелюсткові, зібрані у великі щиткоподібно-волотисті суцвіття. Чашечка малопомітна, при плодах перетворюється у чубок з 5—15 перистих щетинок. Віночок 4—5 мм завдовжки, червонуватий, темно-рожевий, зрідка білий або фіолетовий, трубчасто-воронкоподібний, з п'ятилопатевим відгином. Тичинок три, маточка одна з нижньою зав'яззю, стовпчиком і трироздільною приймочкою. Плід — гола або опушена сім'янка з чубком на верхівці.
Валеріана
зустрічається у вільшняках, на сирих і
заболочених луках, у сирих листяних і
мішаних лісах. Тіньовитривалі рослини.
Цвітуть у червні — серпні. Поширена
майже по всій Україні. Промислове
заготовлювання можливе у Чернігівській,
Київській, Волинській, Рівненській,
Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській,
Полтавській,
Рис.19 Валеріа́на лі́карська
2.10.Гера́нь або жураве́ць (Geranium) — рід рослин родини геранієвих, основний і найбільший у родині — нараховують понад 300 видів гераней.
Українська назва рослини журавець, як і така в інших мовах (англ. cranesbill, рос. журавник) походить від подібності сім'янки рослини на дзьоб журавля. Родова назва герань за етимологією — грецькомовна: від грец. γεράνως, що також означає «журавель».
Листки — на довгих черенках, пальчасто-, рідше перисторозсічені, в багатьох гераней м'яковорсисті.
Квітки — правильні, двостатеві; з п'ятилистної чашечки розкриваються 5 майже круглих пелюсток, розташованих на рівній площині. Колір квітів — бордовий і ліловий різних відтінків, синій, білий тощо.
Плід герані розкривається п'ятьма стулками.
Поширення
Трави і напівкущі герані поширені по всьому світі, особливо в помірній зоні Північної півкулі, зокрема у східному Середземномор'ї, а у тропіках — і в горах.
Див. Список видів роду Герань
Виділяють понад 300 (за ін. даними 400) видів гераней.
В Україні поширені понад 20 видів журавцю (герані), зокрема:
герань лісова (Geranium sylvaticum) — з ліловими квітами;
герань лучна (Geranium pratense) — зі світло-ліловими квітами;
Журавець болотяний (Geranium palustre) — з бордовими квітами.
Журавець дрібний (Geranium pusillum) — з світло-ліловими, майже білими квітами.
Журавець великокореневищний (Geranium macrorrhizum) — у Карпатах, квітки мають відтінки від фіолетового і криваво-червоного до блідо-рожевого.
Рис.20 Гера́нь або жураве́ць
Зміст
Придставники лісовой рослинності
1.1 Фіалка____________________________________________________________
1.2 Суниця лісова______________________________________________________
1.3 Ожина____________________________________________________________
1.4 Чорна бузина_______________________________________________________
1.5 Терен колючий_____________________________________________________
1.6 Горобина__________________________________________________________
1.7 Глуха кропива біла__________________________________________________
1.8 Підсні́жник звичайний, підсніжник білосніжний_________________________
1.9 Горлянка повзуча___________________________________________________
1.10 Звіробій звичайний_________________________________________________
2) Представники лучної рослинності
2.1 Тимофіївка________________________________________________________
2.2 Конюши́на лу́чна___________________________________________________
2.3 Дереві́й звича́йний__________________________________________________
2.4 Козельці лучні______________________________________________________
2.5 Щавель кислий або звичайний________________________________________
2.6 Волошка лучна_____________________________________________________
2.7 Герань лучна_______________________________________________________
2.8 Гірча́к змії́ний______________________________________________________
2.9 Валеріа́на лі́карська________________________________________________
2.10 Гера́нь або жураве́ць________________________________________________
3) Рослини колекційної ділянки коледжу
3.2
3.3
3.4
3.5
3.6
3.7
3.8
3.9
3.10
4) Рослинний світ водойм
4.1
4.2
4.3
4.4
4.5
4.6